Ухвала суду № 137634143, 22.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"22" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/590/26

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44878589, місцезнаходження 04116, місто Київ, вулиця Старого-Київська, будинок 14,

до відповідача: Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 37809328, місцезнаходження 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Коршинського Івана, будинок 12А,

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (далі позивач), від імені та в інтересах якого дії адвокат Фартушок Т.І. (згідно довіреності №1-260126-2 від 26.01.2026) через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 29.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/629/26 від 29.05.2026) до відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання умов договору №2700138/2025/69 про постачання електричної енергії споживачу від 04.03.2025, ним у грудні 2025 року було поставлено відповідачу електричну енергію в кількості 17276 кВт.год на загальну суму 150596,29 грн, що підтверджується виставленим рахунком ПЕЕ №28-2700138/12/Ф1 від 01.01.2026 та даними комерційного обліку оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго». Відповідач за отриману електричну енергію розрахувався лише частково, здійснивши платежі на загальну суму 134307,43 грн (з урахуванням наявної переплати за попередні періоди), внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість в розмірі 16288,86 грн. Посилаючись на норми ст.ст. 525, 526, 610, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 57, 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, позивач вказує на правомірність та обґрунтованість своїх вимог щодо примусового стягнення з відповідача суми основного боргу, а також судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026.

Згідно з ухвалою від 03.06.2026 суд залишив без руху позовну заяву від 29.05.2026 ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 8 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

04.06.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача адвоката Фартушок Т.І. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 04.06.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/5380/26), згідно з якої вбачається що позивач усунув недоліки позовної заяви що зазначені в ухвалі суду від 03.06.2026.

Згідно з ухвалою від 08.06.2026 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подачу заяв по суті справи.

18.06.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву від 18.06.2026 (який зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/6011/26).

18.06.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 18.06.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6010/26), згідно з якого відповідач просить розглядати справу №907/590/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання та повідомити учасників справи про час та місце його проведення.

Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області обґрунтовує клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 18.06.2026 тим, що відповідач повністю не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у даній справі, оскільки наданий представником позивача розрахунок заборгованості, а також самі обсяги спожитої електроенергії є спірними та потребує детального дослідження судом, у зв`язку з чим для забезпечення принципу змагальності та повноти дослідження всіх обставин справи виникла необхідність виходу із порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановленого ухвалою суду від 08.06.2026, та призначення судового засідання на підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 18.06.2026, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

На підставі ч.ч. 1, 3, 5, 7 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як передбачено ч. 4 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство (неплатоспроможність); 2) щодо процедури превентивної реструктуризації; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

За змістом ч.ч. 5, 7, 8 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ч. 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У відповідності до положень ГПК України, кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.

Разом з тим суд акцентує увагу на тій обставині, що подане відповідачем клопотання позбавлене будь-яких відомостей щодо предмета спору, які за своїм змістом чи характером вимагають виключно особистої участі представників сторін у судовому засіданні для їх надання. У матеріалах клопотання відсутнє обґрунтування неможливості викладення відповідної інформації у заявах по суті справи, що подаються учасниками процесу в письмовому вигляді. З огляду на процесуальну форму розгляду справи, заявником не доведено існування таких аспектів спірних правовідносин, з`ясування яких було б недоступним суду через механізм подання письмових доказів та пояснень без безпосередньої присутності учасників справи в залі засідань.

Водночас, зазначивши у клопотанні про незгоду з наданим представником позивача розрахунком заборгованості та про спірність обсягів спожитої відповідачем електроенергії, а відтак про незгоду з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області у клопотанні не наводить свого контррозрахунку і не зазначає, в чому проявляється спірність обсягів спожитої електроенергії. Натомість на час розгляду клопотання відповідача, позивач вправі подати відповідь на відзив Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, навівши свої аргументи із посиланням на долучені до справи докази щодо заперечень відповідача проти позовних вимог у справі.

Суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Axen v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Близькі за змістом позиції викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №260/3380/21, у постанові Верховного Суду від 11.07.2025 у справі №910/268/23.

Враховуючи предмет заявлених позовних вимог у даній справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи; беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), враховуючи також, що у клопотанні від 18.06.2026 відповідач не навів належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а відтак суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 234, 247, 249, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України. суд

П О С Т А НО В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від 18.06.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6010/26 від 18.06.2026).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.В. Сисин