Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_________________
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.06.2026 Справа № 905/1197/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», м.Павлоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», м.Бахмут
про стягнення попередньої оплати у розмірі 7058772,72 грн
Представники сторін:
від позивача (в режимі відеоконференції): Коломієць І.О. адвокат на підставі довіреності;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Незнамова Т.О. на підставі ордеру.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», м.Павлоград, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», м.Бахмут, про стягнення попередньої оплати за невиконані роботи та непоставлене обладнання у розмірі 7058772,72 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов`язання за договором будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 є припиненими у зв`язку з неможливістю виконання, а тому відповідач має повернути невикористану частину авансу відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 14.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1197/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.12.2025 о 12:00год.
Ухвала суду від 14.11.2025 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать наявні в матеріалах довідки про доставку електронного листа від 14.11.2025. У подальшому сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України шляхом направлення копій процесуальних документів до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд».
02.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.12.2025, за змістом якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Останній зазначив наступне: у рішенні №905/595/24, яке набрало законної сили, був встановлений факт втрати виготовленої продукції, яка не була відвантажена (згідно специфікації) та договору будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, а також матеріальних запасів, які були придбані в межах цього ж договору, тобто наведене рішення фіксує факт використання коштів по договору №1469-ЭН від 01.11.2021; у справі №905/1440/24 вже досліджувалося питання того, що договір №1469-ЭН від 01.11.2021 не є розірваним, що також підтверджено постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2025; договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України; покликання у позовній заяві на постанову ВП Верховного Суду по справі №910/3831/22 не можуть бути застосовані в межах цієї справи оскільки предметом дослідження в тій справі була можливість застосування положень ст.1212 Цивільного кодексу України до недоговірних правовідносин, які утворились поза межами договору.
09.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 08.12.2025, у якій останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги. Останній зазначив наступне: застосовувати ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у цьому випадку не можливо, оскільки ця норма застосовується тільки випадку коли у різних справах беруть участь ті самі особи або особа стосовно якої встановлено ці обставини, а позивач не брав участь у розгляді справи №905/595/24; в рішенні №905/595/24 не встановлено ні факт використання коштів за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, ні їх розмір, ні підтверджуючі документи, ні інші обставини, що мали б значення для розгляду цієї справи; відповідно до умов договору №1469-ЭН від 01.11.2021 відповідач повинен був надати позивачу звіти про використання коштів попередньої оплати, але відповідних звітів відповідач так і не надав, як і не надав платіжних інструкцій та видаткових накладних, що могли б підтвердити фактичне використання коштів попередньої оплати. Окрім того, позивач вказує, що факт використання чи не використання відповідачем коштів передоплати не встановлює значимих обставин у цій справі, у тому числі (але не виключно) у зв`язку з наступним: відповідно до умов договору підрядник несе відповідальність за придбання, транспортування, зберігання і охорону всіх товарів; поставка обладнання за договором здійснюється підрядником в місце виконання робіт, вказане у п.8.1 договору; відповідач, якщо і використав кошти передоплати за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, у будь-якому випадку порушив умови означеного договору, бо не поставив таке обладнання у передбачене договором місце виконання робіт; відповідач, якщо і використав кошти передоплати за договором, у будь-якому випадку за рішенням у справі №905/595/24 отримав право вимагати від Російської Федерації збитків за знищене майно. Повивач наголошує, що не обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі фактом розірвання договору №1469-ЭН від 01.11.2021.
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкладено підготовче засідання на 19.01.2026 об 12:15год.
05.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, якими товариство доповнило свою позицію з приводу неправомірності заявлених позовних вимог. Зокрема відповідач зазначив, що згідно з бухгалтерською довідкою №06/11/23 від 06.11.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», станом на 24.02.2022 на балансі ТОВ «Енергоремонт Україна» обліковувались: основні засоби на суму 3719412,36 грн; матеріали на суму 12447776,81 грн; готова продукція на суму 3984249,26 грн; вищевказана бухгалтерська довідка дублювала специфікацію по договору будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021; уся первинна документація була втрачена через військові дії Російської Федерації. Наголошує, що якби ТОВ «Енергоремонт Україна» не звітувало про фактичне використання коштів, то по умовам договору ТОВ «Електроналадка» мало б беззаперечне право припинити оплату наступних платежів у якості попередньої оплати, однак, ТОВ «Електроналадка» здійснювало чергові платежі, про що вказує сам же позивач у своїй позовній заяві. Зазначає, що договір №1469-ЭН від 01.11.2021 не розірваний, а тому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 Цивільного кодексу України.
19.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору. Вказує, що бухгалтерська довідка №06/11/23 від 06.11.2023, яка начебто дублювала специфікацію за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, тільки згадується в рамках справи №905/595/24, але про жодний зв`язок між цією довідкою та договором №1469-ЭН від 01.11.2021 мови немає, тим більше, що до матеріалів цієї справи таку довідку, чи будь-яку іншу у підтвердження своєї позиції відповідач не надав. Наголошує, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
19.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору. Відповідач наголошує, що покликання позивача на те, що між ним та ТОВ «ДТЕК Курахівська Центральна Збагачувальна фабрика» нібито розірваний договір генерального будівельного підряду №1466-ЭН від 02.08.2021 жодним чином не впливає на чинність договору будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, який укладений між ТОВ «Електроналадка» та ТОВ «Енергоремонт Україна», оскільки ТОВ «Енергоремонт Україна» не було стороною договору генерального будівельного підряду №1466-ЭН від 02.08.2021, який укладався між іншими сторонами, а саме: ТОВ «Електроналадка» та ТОВ «ДТЕК Курахівська Центральна Збагачувальна фабрика»; договір генерального підряду не містить жодного покликання на договір підряду, та й містити не може із логічної точки зору, адже договір генерального підряду було укладено 02.08.2021, а договір підряду 01.11.2021, тобто раніше укладений договір не може містити покликання на пізніше укладений договір; договір підряду також не містить покликання на договір генерального підряду, та і містити не може, бо у протилежному випадку був би підписаний в т.ч. і ТОВ «ДТЕК Курахівська Центральна Збагачувальна фабрика», проте договір підряду чітко підписаний ТОВ «Електроналадка» та ТОВ «Енергоремонт Україна» і регулює правовідносини між вказаними суб`єктами господарювання.
Ухвалою суду від 19.01.2025 відкладено підготовче засідання на 09.02.2026 об 11:40год.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкладено підготовче засідання на 10.03.2026 об 11:15год.
Згідно з розпорядженням від 03.03.2026 №02-01/42 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1197/25 у зв`язку з призначенням Левшиної Г.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, згідно указу Президента України №170/2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.03.2026 справа №905/1197/25 передана на розгляд судді Курило Г.Є.
Ухвалою від 04.03.2026 суддею Курило Г.Є. прийнято справу №905/1197/25 до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи №905/1197/25 спочатку; призначено підготовче засідання на 24.03.2026 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 24.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та постановлено відкласти підготовче засідання на 14.04.2026 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 14.04.2026 відкладено підготовче засідання на 28.04.2026 о 12:30год.
Ухвалою суду від 28.04.2026 постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі №905/1197/25 на 30 (тридцять) днів; усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату задоволено, відкладено підготовче засідання на 19.05.2026 об 11:40 год.
15.05.2026 через підсистему «Електронний суд» та 18.05.2026 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів від 13.05.2026.
Ухвалою суду від 19.05.2026 наданий відповідачу дозвіл на подання клопотання про долучення доказів з додатками, які долучені їх до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.06.2026 об 11:40год.
15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли пояснення за змістом яких позивач зазначив, що докази, надані відповідачем з клопотанням про долучення доказів від 13.05.2026 не можуть бути прийняті судом через неналежність їх засвідчення.
16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли пояснення по справі та клопотання про витребування доказів. У своїх поясненнях щодо засвідчення долучених клопотанням від 13.05.2026 доказів представник відповідача вказує, що такі докази отримані від позивача на електронну пошту відповідача; не містили відмітки «згідно оригіналу», тому відповідачу не вдається за можливе встановити що саме було отримано від позивача: непосвідчену копію з оригіналу, «копію з копії» тощо. Представник зауважив, якби позивач, надсилаючи на електронну пошту відповідача, зробив належну відмітку «згідно з оригіналом», то лише за такої умови представник відповідача мав би право зазначити, що надає суду належним чином посвідчену копію документів, на яких була б відмітка про те, що такі документи відповідають оригіналу. Відсутність належного посвідчення копій документів зі сторони позивача (при надсиланні документів на електронну пошту відповідача), унеможливлює проставлення відповідачем відмітки «згідно з оригіналом» на таких документах. У зв`язку з наведеним, відповідачем заявлено клопотання про витребування оригіналів доказів (вимоги про сплату 7058772,72 грн, акту фіксації знищення майна від 28.12.2022, листа ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» №1-1676 від 31.12.2022, повідомлення ТОВ «Електроналадка» №10/6-8/2023 від 10.02.2023) у зв`язку з їхньою відсутністю у відповідача, аби суд переконався у їх наявності, автентичності та достовірності і відповідності копіям, долученим відповідачем до матеріалів справи, а також надав належну оцінку допустимості та належності таких доказів у розумінні вимог процесуального законодавства. Також заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 16.06.2026 представник позивача в режимі відеоконференції наполягала на задоволенні позовних вимог, заперечувала щодо задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.
У судовому засіданні 16.06.2026 представник відповідача в режимі відеоконференції наполягала на задоволенні клопотання про витребування доказів та заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Розглянувши у судовому засіданні подані сторонами пояснення та клопотання про витребування доказів суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
15.05.2026 через підсистему «Електронний суд» та 18.05.2026 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 13.05.2026, а саме:
1) Скрін-шот про отримання листа із темою «вимога від 16.10.2025 про повернення авансу в сумі 7058772,72 грн» (копія) на 1-му арк.,
2) Вимога про сплату 7058772,72 грн (копія) на 1-му арк.,
3) Лист «Стосовно розірвання Договору» від 31.12.2022 №1-1676, який адресований ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» директору ТОВ «Електроналадка» (копія) на 1-му арк.,
4) Акт фіксації знищення майна від 28.12.2022 (копія) на 1-му арк.,
5) Докази підписання документу через он-лайн сервіс «Вчасно» (копія) на 1-му арк.,
6) Відомості із он-лайн порталу «Опендатабот» відносно ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (копія) на 9-ох арк.,
7) Відомості із веб-порталу «Гугл» про маршрут м. Курахово - м. Тернівка (копія) на 1 -му арк.,
8) Повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів від 10.02.2023 №10/6-8/2023 (копія) на 1-му арк.
У вказаному клопотанні представник відповідача зазначила, що на електронну адресу відповідача разом з вимогою від 16.10.2025 про повернення авансу в сумі 7058772,72 грн, яка додана до позовної заяви, були прикріплені наступні файли: вимога про сплату 7058772,72грн; акт фіксації знищення майна від 28.12.2022, лист ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» №1-1676 від 31.12.2022.
Скрін-шот про отримання листа із темою «вимога від 16.10.25 про повернення авансу в сумі 7058772,72 грн» засвідчено в порядку визначеному пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинних від 01.09.2021).
На додатках 2-5 до клопотання про долучення доказів б/н від 13.05.2026 у правому верхньому куті проставлена позначка «Копія», міститься власноручний напис: «Представник відповідача не здійснюється посвідчення копії через відсутність оригіналу та сумнівах в його автентичності», дата та підпис (назви посади особи, ініціалів та прізвища не зазначено).
На повідомленні ТОВ «Електроналадка» про розірвання договору та повернення грошових коштів №10/6-8/2023 від 10.02.2023 у правому верхньому куті проставлена позначка «Копія», міститься власноручний напис: «Представник відповідача не здійснюється посвідчення копії через відсутність оригіналу. Документ було додано позивачем у межах справи 905/1440/24», дата та підпис (назви посади особи, ініціалів та прізвища не зазначено).
При цьому у клопотанні про долучення доказів від 13.05.2026 самим же представником відповідача викладені міркування щодо означених доказів, черговості виготовлення документів, а також щодо можливого створення документів напередодні подання позову по справі №905/1197/25.
Згідно частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
Згідно статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 дійшов висновку, що лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. При цьому Верховний Суд зазначив таке: « 82. На підтвердження направлення вказаних скан-копій письмових заявок позивач надав роздруківки з електронної пошти. Такі роздруківки електронних листів та додатків до них є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом. 88. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. 89. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації».
Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/18).
Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
З огляду на викладене, електронне листування між сторонами може бути належним та допустимим та доказом у справі підлягатиме оцінці судом відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, лише за умови подання його до суду посвідченим, в установленому законом порядку.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, подані відповідачем вимога про сплату 7058772,72 грн; акт фіксації знищення майна від 28.12.2022, лист ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» №1-1676 від 31.12.2022 із клопотанням про долучення доказів від 13.05.2026 є паперовою копією електронного доказу, які не засвідчені у встановленому законом порядку, а тому є недопустимими доказами.
Також, з огляду на викладені самим же представником відповідача сумніви щодо черговості виготовлення доказів, а також щодо можливого створення документів напередодні подання позову по справі №905/1197/25 (тобто в дату відмінні від дати документа), відповідачем разом з клопотанням про доручення доказів від 13.05.2026 не було заявлено ані клопотання про призначення судової експертизи щодо таких доказів, ані клопотання про витребування у відповідної особи оригіналу електронного доказу.
Щодо повідомлення ТОВ «Електроналадка» про розірвання договору та повернення грошових коштів №10/6-8/2023 від 10.02.2023, суду зазначає таке.
Виходячи власноручного напису, який міститься на документі «Представником відповідача не здійснюється посвідчення копії через відсутність оригіналу. Документ було додано позивачем у межах справи 905/1440/24». Тобто факт отримання повідомлення №10/6-8/2023 від 10.02.2023 заперечується відповідачем, а матеріали справи не містять доказів дійсного направлення такого повідомлення відповідачу. За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем направлялось повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів №10/6-8/2023 від 10.02.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» .
Згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом (ст. 113 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. ч. 1, 2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 14.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1197/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.
Підготовче засідання неодноразово відкладалось, склад суду змінювався.
Так, на підставі розпорядження №02-01/42 від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справа №905/1197/25 передана на розгляд судді Курило Г.Є.
Ухвалою суду від 04.03.2026 суддею Курило Г.Є. прийнято справу №905/1197/25 до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи №905/1197/25 спочатку; призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 19.05.2026, зокрема, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті, у підготовчому засіданні 19.05.2026 представник відповідача була присутня, клопотань про відкладення підготовчого засідання або про витребування доказів не заявляла.
Тож, підготовче провадження у справі тривало з 14.11.2025 по 19.05.2026 (тобто більше 6 місяців).
За таких обставин, якщо відповідач вважав за доцільне долучити до матеріалів справи докази, які не були у його розпорядженні він мав можливість протягом усього строку підготовчого провадження вжити заходів для самостійного отримання таких доказів шляхом звернення до позивача за отриманням належним чином засвідчених копій для подальшого скерування їх до суду; звернутись до господарського суду з клопотанням про витребування доказів судом в порядку, передбаченому статтею 81 Господарського процесуального кодексу України тощо.
Клопотання відповідача про витребування доказів від 16.06.2026 подано вже після закриття підготовчого провадження.
Враховуючи вищенаведене, тривалість підготовчого провадження та те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у поновленні пропущеного строку на подання клопотання про витребування доказів та відсутності підстав витребування оригіналів доказів з огляду на відсутність в матеріалах справи належним чином засвідчених копій таких доказів.
Отже подані представником відповідача копії вимоги про сплату 7058772,72 грн, акту фіксації знищення майна від 28.12.2022, листа ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» №1-1676 від 31.12.2022, повідомлення ТОВ «Електроналадка» №10/6-8/2023 від 10.02.2023 визнаються неналежними доказами та не беруться судом до уваги при вирішенні спору по суті.
З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
02.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська Центральна Збагачувальна фабрика» (замовник) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (генпідрядник) було укладено договір генерального будівельного підряду №1466-ЭН (впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ») (договір генерального підряду), за змістом п.2.1.1. якого, генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, в строки, за процедурою, в об`ємах і за ціною, узгодженими сторонами в договорі, поставити замовнику обладнання та зі своїх матеріалів, матеріальних ресурсів, обладнання, і з використанням обладнання переданого замовником в монтаж, виконати будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (код ДКПП - 33.20), в обсязі згідно з п. 2.3.1 договору, відповідно до вимог договору, Технічної та Проєктної документації, а замовник зобов`язується передати генпідрядникові дозвільну і проєктну документацію (в випадках та об`ємі передбачених договором), прийняти від генпідрядника належним чином виконані роботи, поставлене обладнання і оплатити їх за ціною, за процедурою і згідно з строками, визначеними договором.
Згідно з п. 1.1.21. договору генерального підряду, об`єкт виконання робіт будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ».
Відповідно до п. 2.2.1. договору генерального підряду, розташування об`єкту виконання робіт: 85621 с. Вовчанка, Донецької області, вул. Нагорна, 1А.
Генпідрядник за Технічним завданням замовника (Додаток №1), що є невід`ємною частиною даного договору, та відповідно до Проєктної документації, бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (п.2.3.1. договору генерального підряду).
Пунктом 3.1. договору генерального підряду встановлено, що генпідрядник зобов`язаний виконати роботи, в строки вказані, в Додатку №2 («Графік виконання договору»), що є невід`ємною частиною договору.
Згідно з графіком виконання договору (додаток №2 до договору генерального підряду в редакції додаткової угоди від 01.03.2022) роботи мали бути розпочаті 15.11.2021 і завершені 31.11.2022.
Відповідно до п.4.1 договору генерального підряду (з урахуванням додаткової угоди до цього договору від 01.03.2022) ціна договору складає 38469567,51 грн, крім того ПДВ (20%) 7693913,50 грн, разом 46163481,01 грн.
Розділом 5 договору генерального підряду передбачено порядок оплати за договором.
Згідно з п.8.3.1. договору генерального підряду, генпідрядник має право залучити до виконання робіт субпідрядників, забезпечивши відповідне управління їх діяльністю на об`єкті виконання робіт. Генпідрядник несе відповідальність за дії (бездіяльність) або помилки будь-якого субпідрядника, його представників або персоналу, як за свої власні.
Пунктами 15.1. та 15.2. договору генерального підряду передбачено, що сторони в будь-який момент строку дії договору мають право достроково розірвати
договір, попередньо повідомивши про це іншу сторону в письмовому вигляді, не менше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до дати розірвання. У випадку якщо строк дії обставин непереборної сили триває більше 6 (шести) місяців, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати договір.
Відповідно до п.17.1. договору генерального підряду, договір набуває чинності з моменту підписання замовником і генпідрядником і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, включаючи гарантійні зобов`язання генпідрядника.
Невід`ємною частиною договору є наступні додатки: Додаток №1 «Технічне завдання», Додаток №2 «Графік виконання договору», Додаток №3 «Кошторисна документація», Додаток №4 «Специфікація на обладнання, що постачається», Додаток №5 «Специфікація на обладнання замовника», Додаток №6 «Форма Акту приймання-передачі обладнання до монтажу», Додаток №7 «Форма Акту-звіту про обладнання, використане при монтажі».
Договір генерального підряду підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Сторонами також була погоджена додаткова угода від 01.03.2022 до договору генерального будівельного підряду №1466-ЭН від 02.08.2021, якою було змінено орієнтовну суму договору, зміст Додатків №2-4. Означена додаткова угода підписана сторонами та скріплена їх печатками.
01.11.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (замовник) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» (підрядник) був підписаний договір №1469-ЭН будівельного підряду (договір підряду).
За приписами п.2.1.1. укладеного між сторонами правочину підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, в строки, за процедурою, в об`ємах і за ціною, узгодженими сторонами в договорі поставити замовнику обладнання, та зі своїх матеріалів, матеріальних ресурсів, обладнання, і з використанням обладнання, переданого замовником в монтаж, матеріалів замовника виконати будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (код ДКПП - 33.20), в обсязі згідно з п.2.3.1. договору, відповідно до вимог договору, технічної та проєктної документації, а замовник зобов`язується передати підрядникові дозвільну і проєктну документацію (в випадках та об`ємі, передбачених договором), прийняти від підрядника належним чином виконані роботи, поставлене обладнання і оплатити їх за ціною, за процедурою і згідно зі строками, визначеними договором.
Згідно з п. 1.1.22. договору підряду, об`єкт виконання робіт будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ».
Відповідно до п. 2.2.1. договору підряду, розташування об`єкту виконання робіт: 85621 с. Вовчанка, Донецької області, вул. Нагорна, 1А.
Підрядник за Технічним завданням замовника (Додаток №1), що є невід`ємною частиною даного договору, та відповідно до Проєктної документації, бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: будівельно-монтажні роботи за проєктом «Впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів на ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (п.2.3.1. договору підряду).
Пунктом 3.1. договору підряду встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботи, в строки вказані, в Додатку №2 («Графік виконання договору»), що є невід`ємною частиною договору.
Згідно з графіком виконання договору (додаток №2 до договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2022) роботи мали бути розпочаті 01.11.2021 і завершені 31.11.2022.
Ціна договору складає 27113674,65 грн, крім того ПДВ 20% - 5422734,93 грн, всього 32536409,58 грн з ПДВ та визначена в кошторисній документації (додаток №3) до договору (п.4.1. договору №1469-ЭН від 01.11.2021 в редакції додаткової угоди від 01.03.2022).
За змістом п.5.1.1.1. договору №1469-ЭН від 01.11.2021 замовник здійснює попередню оплату в загальному розмірі 25% від ціни договору, що становить 6881692,56грн, крім того ПДВ 20% - 1376338,51 грн, всього 8258031,07 грн для використання перерахованих грошових коштів підрядником на закупку обладнання, матеріалів, виконання робіт.
Відповідно до п.5.1.1.2. договору підряду, замовник здійснює попередню оплату в обсязі, вказаному у п.5.1.1.1. договору, на підставі належним чином оформлених оригіналів рахунків на сплату, отриманих від підрядника, протягом 5 календарних днів з моменту їх отримання від підрядника у наступні строки: протягом листопада 2021 року в сумі 2475000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 495000,00 грн, всього 2970000,00 грн; протягом грудня 2021 року в сумі 2475000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 495000,00 грн, всього 2970000,00 грн; протягом січня 2022 року в сумі 1931692,56 грн, крім того ПДВ 20% - 386338,51 грн, всього 2318031,07 грн.
Підрядник після надходження на його поточний рахунок коштів, перерахованих замовником, у якості попередньої оплати, зобов`язаний підтверджувати їх використання шляхом надання замовникові підписаних обома сторонами наступних документів: письмових звітів про використання попередньої оплати відповідно до розділу 5.2 договору, або видаткових накладних, актів виконаних робіт чи іншої первинної документації, що підтверджує використання попередньої оплати (п. 5.1.1.3. договору підряду).
Оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт (з пропорційним урахуванням суми здійсненої попередньої оплати у розмірі 25% відповідного Акту ф.КБ-2в), протягом 30 календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на сплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів ф.КБ-2В та Довідок ф.КБ-3 (п.5.1.1.4. договору підряду).
Замовник здійснює оплату за фактично поставлене і прийняте замовником обладнання (з пропорційним урахуванням суми здійсненої попередньої оплати у розмірі 25% відповідної видаткової накладної) протягом 30 календарних днів з моменту отримання від підрядника належним чином оформленого оригіналу рахунку. Підрядник виставляє рахунок на оплату обладнання на підставі підписаної обома сторонами відповідної видаткової накладної (п.5.1.1.5. договору підряду).
Замовник має право затримати здійснення оплати коштів (в тому числі попередньої оплати) за договором у випадках:
підрядник не надасть (несвоєчасно надасть) належно оформленихі згідно умов законодавства та договору (будь-який із вказаних документів): рахунки, податкові накладні, акти, видаткові накладні, будь-які оригінали документів, що підлягають оформленню (наданню) згідно з договором та законодавством;
якщо з вини підрядника сторонами не будуть підписані документи, перераховані в договорі (будь-який із вказаних документів), підписання яких є умовою для здійснення оплати за договором. Замовник має право не проводити оплату за договором до моменту, поки сторонами не будуть підписані відповідні документи (п. 5.1.2 договору підряду).
Відповідно до п. 5.2.2. договору підряду, звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний надавати замовнику щомісячно, 25 числа кожного місяця, починаючи з другого місяця після надходження на його поточний рахунок першого платежу, перерахованого замовником, у якості попередньої оплати.
Згідно з п. 5.2.3. договору підряду, звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний складати за формою згідно додатку №8 до договору, та обов`язково додавати до них копії платіжних доручень та/або відповідних актів виконаних робіт та/або видаткових накладних, що підтверджують інформацію, викладену у відповідному звіті про використання попередньої оплати.
Звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний надавати замовнику до моменту підтвердження використання всієї суми попередньої оплати, яка була отримана підрядником за договором (п. 5.2.4. договору підряду).
Підрядник виконує роботи, на об`єкті виконання робіт (п.8.1.1. договору підряду).
Підрядник забезпечує виконання робіт матеріалами, обладнанням, обладнанням підрядника і матеріальними ресурсами відповідно до умов договору (п. 9.2.1 договору підряду).
Згідно п. 9.2.10 договору підряду, приймання-передача обладнання здійснюється сторонами відповідно до звичаїв ділового обігу в частині, що не суперечить умовам договору.
Прийняття виконаних підрядником робіт здійснюється щомісячно, шляхом підписання сторонами останнього числа звітного місяця Акту ф.КБ-2В і Довідки ф.КБ-3 за відповідний місяць виконання робіт (п. 9.4.3 договору підряду).
Підрядник бере на себе ризик ушкодження або знищення (в тому числі випадкового) об`єкту виконання робіт до дати прийняття його в експлуатацію, вказаної в документі про прийняття в експлуатацію закінченного будівництвом об`єкту, - за винятком випадків, коли таке ушкодження або знищення сталося внаслідок провини замовника. Право власності на виконані роботи за договором переходять від підрядника до замовника в дату підписання сторонами відповідних Актів ф.КБ-2В і Довідки ф.КБ-3 (п.12.2. договору підряду).
Право власності на обладнання переходить до замовника з моменту передачі обладнання замовнику і підписання сторонами відповідної видаткової накладної (п.12.3. договору підряду).
Також у розділі 14 договору підряду було передбачено наслідки виникнення обставин непереборної сили. Зокрема, відповідно до п.14.2 договору, сторона, яка не може виконувати зобов`язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншій стороні у письмовій формі, з наступним наданням відповідного підтвердження.
Відповідно до п.14.3 договору підряду, обов`язковим підтвердженням виникнення обставин непереборної сили і строку їх дії є сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України.
Згідно з п. 14.4 договору підряду, у випадку якщо строк дії обставин непереборної сили триває більше 6 (шести) місяців, кожна із сторін, згідно із визначеною процедурою, має право розірвати договір. При цьому підрядник протягом 3 (трьох) днів з дня розірвання договору зобов`язаний повернути замовникові кошти, отримані ним від замовника в рамках попередньої оплати, які не були витрачені та/або про цільове використання яких підрядник не відзвітував на момент отримання повідомлення про розірвання договору. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання взятих за договором зобов`язань позбавляє цю сторону права посилатися на будь-яку вищезгадану обставину як на основу, що звільняє її від відповідальності за невиконання зобов`язань.
Пунктами 15.1. та 15.2. договору підряду передбачено, що сторони в будь-який момент строку дії договору мають право достроково розірвати договір, попередньо повідомивши про це іншу сторону в письмовому вигляді, не менше ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до дати розірвання. У випадку якщо строк дії обставин непереборної сили триває більше 6 (шести) місяців, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати договір.
Договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, включаючи гарантійні зобов`язання підрядника (п.17.1 укладеного сторонами правочину).
Невід`ємною частиною договору є наступні додатки: Додаток №1 «Технічне завдання», Додаток №2 «Графік виконання договору», Додаток №3 «Кошторисна документація», Додаток №4 «Специфікація на обладнання, що постачається», Додаток №5 «Специфікація на обладнання замовника», Додаток №6 «Форма Акту приймання-передачі обладнання до монтажу», Додаток №7 «Форма Акту-звіту про обладнання, використане при монтажі», додаток №8 «Форма звіту про використання попередньої оплати», Додаток №9 «Зразок листа-розрахунку на отримання попередньої оплати», Додаток №10 «Специфікація на матеріали Замовника».
Договір підряду підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Сторонами також була погоджена додаткова угода від 01.03.2022 до договору будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, якою було змінено ціну договору та зміст Додатків № 1, 2, 3, 5, 10.
Матеріалами справи підтверджується, що сторонами договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 без зауважень та заперечень щодо якості та обсягів робіт підписані наступні документи:
- акт №01 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 24.12.2021 на суму 178429,31 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №01 за грудень 2021 року, відомість ресурсів до акту прийняття №01 за грудень 2021 року;
- акт №02в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року від 24.12.2021 на суму 280968,80 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №02в за грудень 2021 року, відомість ресурсів до акту прийняття №02в за грудень 2021 року, акт-звіт про обладнання замовника, використане при монтажі №б/н від 24.12.2021 про витрату давальницьких матеріалів за грудень 2021 року, акт №4910761347 від 24.12.2021 на списання товарно-матеріальних цінностей;
- акт №03 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 263266,06 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №03 за січень 2022 року, відомість ресурсів до акту прийняття №03 за січень 2022 року;
- акт №04в приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 203765,48 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №04в за січень 2022 року, відомість ресурсів до акту прийняття №04в за січень 2022 року, розрахунок витрат на добові витрати працівників ТОВ «Енергоремонт Україна», які виконують роботи за договором №1469-ЭН від 01.11.2021 за листопад 2021 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2022 року, акт-звіт про обладнання замовника, використане при монтажі №2 від 31.01.2022 про витрату давальницьких матеріалів за січень 2022 року;
- акт №05 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 95260,46 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №05 за лютий 2022 року, відомість ресурсів до акту прийняття №05 за лютий 2022 року;
- акт №06в приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 154628,82 грн, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №06в за лютий 2022 року, відомість ресурсів до акту прийняття №06в за лютий 2022 року, акт-звіт про обладнання замовника, використане при монтажі №3 від 28.02.2022 про витрату давальницьких матеріалів за лютий 2022 року;
- видаткова накладна №15 від 16.12.2021 на суму 369600,00 грн;
- видаткова накладна №17 від 20.12.2021 на суму 749760,00 грн;
- видаткова накладна №18 від 22.12.2021 на суму 176880,00 грн;
- видаткова накладна №1 від 24.01.2022 на суму 21648,00 грн;
- видаткова накладна №6 від 11.02.2022 на суму 21780,00 грн.
Таким чином, загальна сума підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт та видаткових накладних на поставлене обладнання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 становить 2515986,93 грн.
В матеріалах справи наявні платіжні інструкції, які свідчать про перерахування відповідачу сум попередньої оплати на загальну суму 8258031,07 грн, а саме: №2283809 від 12.11.2021 на суму 900000,00 грн, №2291222 від 19.11.2021 на суму 470000,00 грн, №2300093 від 26.11.2021 на суму 850000,00 грн, №2300094 від 26.11.2021 на суму 8742,00грн, №2304235 від 30.11.2021 на суму 15473,46 грн, №2304236 від 30.11.2021 на суму 50000,00грн, №2304237 від 30.11.2021 на суму 32290,29 грн, №2304238 від 30.11.2021 на суму 84528,00 грн, №2304239 від 30.11.2021 на суму 14885,60 грн, №2304240 від 30.11.2021 на суму 8838,00 грн, №2304241 від 30.11.2021 на суму 3100,31 грн, №2304242 від 30.11.2021 на суму 220630,00 грн, №2304243 від 30.11.2021 на суму 311512,34 грн, №2318336 від 03.12.2021 на суму 700000,00 грн, №2330263 від 10.12.2021 на суму 1000000,00 грн, №2337986 від 17.12.2021 на суму 49370,00 грн, №2337987 від 17.12.2021 на суму 73900,00грн, №2337988 від 17.12.2021 на суму 540000,00 грн, №2337989 від 17.12.2021 на суму 386100,00 грн, №2346506 від 24.12.2021 на суму 220630,00 грн, №2383204 від 14.01.2022 на суму 490630,00 грн, №2383205 від 14.01.2022 на суму 321370,00 грн, №2383206 від 14.01.2022 на суму 188726,41 грн, №2383207 від 14.01.2022 на суму 316632,00 грн, №2383208 від 14.01.2022 на суму 50273,59 грн, №2395466 від 21.01.2022 на суму 450399,07грн, №2395467 від 21.01.2022 на суму 500000,00 грн.
Також позивачем до матеріалів справи надано платіжні інструкції на підтвердження здійснення фактичної оплати за поставлене відповідачем обладнання та виконані роботи на загальну суму 1316728,58 грн, а саме: №2408586 від 04.02.2022 на суму 277200,00 грн, №2422440 від 11.02.2022 на суму 132660,00 грн, №2422439 від 11.02.2022 на суму 562320,00грн, №2437045 від 18.02.2022 на суму 133821,98 грн, №2437046 від 18.02.2022 на суму 210726,60 грн.
Тобто, матеріалами справи підтверджується факт перерахування коштів позивачем на користь відповідача за договором будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 в загальному розмірі 9574759,65 грн.
Окрім того, позивачем надано до матеріалів справи лист відповідача №09/06/2023 від 09.06.2023, за змістом якого останній повідомив ТОВ «Електроналадка» про наявність форс-мажорних обставин з доданим до листа сертифікатом Донецької торгово-промислової палати № 1400-23-1414 від 22.03.2023 щодо настання форс-мажорних обставин за зобов`язаннями за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, початок дії від 31.03.2022 та тривають станом на 22.03.2023.
Відповідач наголошував, що у рішенні Господарського суду Донецької області у справі №905/595/24 від 03.07.2024 за позовом ТОВ «Енергоремонт Україна» до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 716743,55доларів США є посилання на договір будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, а висновки рішення стосуються втрати виготовленої продукції, яка не була відвантажена (згідно специфікації) по вказаному договору, а також матеріальних запасів, які були придбані в межах цього ж договору.
Водночас, відповідач посилався на рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1440/24 від 24.04.2025, яким встановлено, що договір №1469-ЭН від 01.11.2021 не розірваний.
Позивач направив на електронну адресу 03.11.2025 відповідача вимогу про повернення невикористаного авансового платежу за договором №1469-ЭН від 01.11.2021 в сумі 7058772,72грн, отримання якого відповідачем не заперечується.
Оскільки відповідач не повернув кошти, позивач звернувся з цим позовом до Господарського суду Донецької області.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір №1469-ЭН будівельного підряду від 01.11.2021, що укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором підряду, отже, на правовідносини, пов`язані з його виконанням, поширюються відповідні норми цивільного законодавства.
Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
За змістом п.5.1.1.1. договору підряду замовник здійснює попередню оплату в загальному розмірі 25% від ціни договору, що становить 6881692,56грн, крім того ПДВ 20% - 1376338,51 грн, всього 8258031,07 грн для використання перерахованих грошових коштів підрядником на закупку обладнання, матеріалів, виконання робіт.
Відповідно до п.5.1.1.2. договору підряду, замовник здійснює попередню оплату в обсязі, вказаному у п.5.1.1.1. договору, на підставі належним чином оформлених оригіналів рахунків на сплату, отриманих від підрядника, протягом 5 календарних днів з моменту їх отримання від підрядника у наступні строки: протягом листопада 2021 року в сумі 2475000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 495000,00 грн, всього 2970000,00 грн; протягом грудня 2021 року в сумі 2475000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 495000,00 грн, всього 2970000,00 грн; протягом січня 2022 року в сумі 1931692,56 грн, крім того ПДВ 20% - 386338,51 грн, всього 2318031,07 грн.
В матеріалах справи наявні платіжні інструкції, які свідчать про перерахування відповідачу сум попередньої оплати на загальну суму 8258031,07 грн.
Прийняття виконаних підрядником робіт здійснюється щомісячно, шляхом підписання сторонами останнього числа звітного місяця Акту ф.КБ-2В і Довідки ф.КБ-3 за відповідний місяць виконання робіт (п. 9.4.3 договору підряду).
Відповідно актів приймання виконаних будівельних робіт, що надані позивачем до матеріалів справи, відповідачем за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 за період грудень 2021 року - лютий 2022 року виконані будівельні роботи на суму 1176318,93 грн.
Підрядник забезпечує виконання робіт матеріалами, обладнанням, обладнанням підрядника і матеріальними ресурсами відповідно до умов договору (п. 9.2.1 договору підряду).
За договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 відповідачем поставлено позивачу обладнання згідно видаткових накладних за період з 16.12.2021 по 11.02.2022 на суму 1339668,00грн.
Таким чином, загальна сума підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт та видаткових накладних на поставлене обладнання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 становить 2515986,93 грн.
Оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт (з пропорційним урахуванням суми здійсненої попередньої оплати у розмірі 25% відповідного Акту ф.КБ-2в), протягом 30 календарних днів з моменту одержання належним чином оформленого оригіналу рахунку від підрядника. Підрядник виставляє рахунок на сплату на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів ф.КБ-2В та Довідок ф.КБ-3 (п.5.1.1.4. договору підряду).
Замовник здійснює оплату за фактично поставлене і прийняте замовником обладнання (з пропорційним урахуванням суми здійсненої попередньої оплати у розмірі 25% відповідної видаткової накладної) протягом 30 календарних днів з моменту отримання від підрядника належним чином оформленого оригіналу рахунку. Підрядник виставляє рахунок на оплату обладнання на підставі підписаної обома сторонами відповідної видаткової накладної (п.5.1.1.5. договору підряду).
На підтвердження здійснення оплати за поставлене відповідачем обладнання та виконані роботи позивачем надані платіжні інструкції на загальну суму 1316728,58 грн.
Правова природа перерахованої суми, як попередньої оплати, визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару чи виконанню робіт на цю суму відповідно до умов договору.
З урахуванням вищевикладеного, позивачем сплачено на користь відповідача за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 суму у загальному розмірі 9574759,65 грн, а відповідачем виконано зобов`язання за означеним правочином на суму 2515986,93 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто, в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені та підписані первинні документи (акти, видаткові накладні) на виготовлення та постачання обладнання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 на суму 7058772,72 грн.
Одночасно, відповідач стверджує, що ним вже використано суму попередньої оплати відповідно до умов договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, що встановлено у рішенні Господарського суду Донецької області у справі №905/595/24 від 03.07.2024 за позовом ТОВ «Енергоремонт Україна» до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 716743,55 доларів США.
Відповідач наголошує, що в означеному рішенні прямо згадується договір будівельного підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, а висновки рішення стосуються втрати виготовленої продукції, яка не була відвантажена (згідно специфікації) по вказаному договору, а також матеріальних запасів, які були придбані в межах цього ж договору.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд погоджується з аргументами позивача щодо того, що рішення у справі №905/595/24 ухвалено у справі, де відповідачем є Російська Федерація, а не ТОВ «Електроналадка». Встановлені у ньому обставини щодо збитків відповідача не формують преюдиції стосовно факту використання авансових коштів, отриманих саме від позивача у цій справі.
При цьому, навіть якщо певне майно відповідача було знищено внаслідок бойових дій, це не є доказом того, що знищене майно придбавалось за рахунок авансових коштів позивача, а не з власних чи інших джерел фінансування відповідача. Відповідач не надав жодної бухгалтерської документації, яка б підтверджувала відповідний грошовий потік.
Відповідно до ст.880 Цивільного кодексу України, віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.
Підрядник бере на себе ризики ушкодження або знищення (в тому числі випадкового) об`єкту виконання робіт до дати прийняття його в експлуатацію, вказаної в документі про прийняття в експлуатацію закінченного будівництвом об`єкту, - за винятком випадків, коли таке ушкодження або знищення сталося внаслідок провини замовника. Право власності на виконані роботи за договором переходять від підрядника до замовника в дату підписання сторонами відповідних Актів ф.КБ-2В і Довідки ф.КБ-3 (п.12.2. договору підряду).
Право власності на обладнання переходить до замовника з моменту передачі обладнання замовнику і підписання сторонами відповідної видаткової накладної (12.3. договору підряду).
Отже, за умовами договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 ризик знищення виготовленої продукції, а також матеріальних запасів, які бути придбані за кошти передплати, несе підрядник до моменту підписання сторонами відповідних Актів ф.КБ-2В і Довідки ф.КБ-3 чи видаткових накладних.
Підрядник після надходження на його поточний рахунок коштів, перерахованих замовником, у якості попередньої оплати, зобов`язаний підтверджувати їх використання шляхом надання замовникові підписаних обома сторонами наступних документів: письмових звітів про використання попередньої оплати відповідно до розділу 5.2 договору, або видаткових накладних, актів виконаних робіт чи іншої первинної документації, що підтверджує використання попередньої оплати (п. 5.1.1.3. договору підряду).
Відповідно до п. 5.2.2. договору підряду, звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний надавати замовнику щомісяця, 25 числа кожного місяця, починаючи з другого місяця після надходження на його поточний рахунок першого платежу перерахованого замовником, у якості попередньої оплати.
Згідно з п. 5.2.3. договору підряду, звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний складати за формою №8 до договору, та обов`язково додавати до них копії платіжних доручень та/або видаткових накладних, що підтверджують інформацію, викладену у відповідному звіті про використання попередньої оплати.
Звіти про використання попередньої оплати підрядник зобов`язаний надавати замовнику до моменту підтвердження використання всієї суми попередньої оплати, яка була отримана підрядником за договором (п. 5.2.4. договору підряду).
Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів використання коштів авансу в сумі 7058772,72 грн за цільовим призначенням у відповідності до умов договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 (зокрема відповідних звітів, видаткових накладних, платіжних інструкцій щодо перерахування коштів за матеріал третім особам, тощо).
Таким чином, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази на підтвердження вищевикладених доводів відповідача, щодо використання суми попередньої оплати.
Позивач наполягає, що зобов`язання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 є припиненими у зв`язку з неможливістю їх виконання, а тому відповідач зберігає кошти набуті за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 без належної правової підстави, а з огляду на означене відповідач має повернути суми невикористаної частини авансу у розмірі 7058772,72 грн, як такі, що є безпідставно збереженими.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Правовий аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачені нею кондикційні зобов`язання виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна чи підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Водночас наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати. При цьому, особа зобов`язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 Цивільного кодексу можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Відповідно до п. 17.1. договору підряду, договір набуває чинності з моменту підписання замовником і підрядником і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, включаючи гарантійні зобов`язання підрядника.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.
Так, хоч і строк дії договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 завершився 31.12.2022, водночас, зобов`язання не є припиненими за означеним договором у зв`язку з закінченням строку дії такого договору.
Так, зобов`язання продовжує існувати і після закінчення строку договору, однак може бути припинене на підставах, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Відповідач зареєстрований та здійснював свою діяльність за адресою: пров.Першотравненвий, м.Бахмут, Донецької області.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (набрав чинності 20.03.2025) вбачається, що Бахмутська міська територіальна громада (м. Бахмут) з 13.12.2023 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією.
У зв`язку з масованими обстрілами військовими формуваннями ворога та подальшою окупацією м.Бахмута, відповідач припинив свою діяльність на території міста Бахмут.
Згідно з п.2.2.1. договору підряду, розташування об`єкту виконання робіт: 85621 с.Вовчанка, Донецкої області, вул. Нагорна, 1А.
Водночас, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (набрав чинності 20.03.2025) вбачається, с. Вовчанка Курахівської міської територіальної громади з 24.02.2022 по 08.08.2024 - територія можливих бойових дій; з 09.08.2024 по 17.12.2024 територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, з 18.12.2024 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією.
Так, оскільки відповідно до п. 2.2.1. договору, об`єкт виконання робіт розташований за адресою: 85621 с.Вовчанка, Донецька область, вул.Нагірна, 1А, а вказана територія перебувала спочатку в зоні бойових дій, а на разі перебуває в тимчасовій окупації внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України вбачається, що виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті в умовах бойових дій є об`єктивно неможливим.
Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач листом №09/06/2023 від 09.06.2023 повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин та надав сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 1400-23-1414 від 22.03.2023 щодо настання форс-мажорних обставин за зобов`язаннями за договором №1469-ЭН від 01.11.2021, початок дії від 31.03.2022 та тривають станом на 22.03.2023.
Відповідно до п. 14.3. договору підряду, обов`язковим підтвердженням виникнення обставин непереборної сили і строку їх дії є саме сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Таким чином, сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 1400-23-1414 від 22.03.2023 щодо настання форс-мажорних обставин за зобов`язаннями за договором №1469-ЭН від 01.11.2021 є достатнім і допустимим доказом настання для відповідача форс-мажорних обставин в конкретних господарських правовідносинах з позивачем.
Як вже зазначалось, стаття 607 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
При цьому, закон не визначає поняття «неможливість виконання зобов`язання». Під ним слід розуміти неможливість для боржника через різні причини здійснити передбачені зобов`язанням дії, спрямовані на його виконання.
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18).
Неможливість може бути зумовлена як непереборною силою, так і будь-якою іншою обставиною, настання якої боржник не міг і не повинен був передбачити. Якщо жодна із сторін до виникнення неможливості виконання ще не встигла здійснити дії, пов`язані із зобов`язанням, воно припиняється.
Вже здійснене виконання у взаємному зобов`язанні зберігає силу за умови, що сторона, яка його виконала, отримала від іншого контрагента зустрічне задоволення, а те виконання, за яке вона зустрічного задоволення не отримала, їй повертається.
Неможливість виконання може поширюватися на все зобов`язання або на окрему його частину. Вона може бути як постійною, так і тимчасовою. При постійній неможливості виконання зобов`язання припиняється, оскільки мета його недосяжна. При тимчасовій неможливості виконання зобов`язання не припиняється, тільки виконання переноситься до усунення перешкод. Неможливість виконання зумовлена певними об`єктивними обставинами, через які боржник не може здійснити виконання.
Відсутність вини боржника в невиконанні зобов`язання є також обставиною, що зумовлює неможливість виконання. В цьому випадку невиконання є протиправним, але відсутня вина боржника, тому зобов`язання припиняється.
Таким чином, зважаючи на місце розташування об`єкту виконання робіт за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, на відсутність будь-якого виконання зобов`язання з боку відповідача після лютого 2022 року, враховуючи, що мета зобов`язання наразі є недосяжною, а строк можливості відновлення виконання робіт за спірним договором є невизначеним, з огляду на те, що вина сторін в настанні об`єктивних обставин є відсутньою та факт настання форс-мажорних обставин для зобов`язання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 є засвідченим сертифікатом ТПП, суд вбачає, що зобов`язання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 є припиненими через неможливість їх виконання на підставі статті 607 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд відзначає, що доводи позивача про припинення зобов`язань за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021, у зв`язку з розірванням договору генерального будівельного підряду №1466-ЭН ретельно досліджені, однак останні не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.
Окрім того, щодо доводів відповідача про те, що рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1440/24 від 24.04.2025 встановлено, що договір №1469-ЭН від 01.11.2021 не розірваний, суд зазначає наступне.
Непроведення формальної процедури розірвання договору не впливає на факт припинення зобов`язання з підстав, передбачених статтею 607 Цивільного кодексу України. Розірвання договору та припинення зобов`язання неможливістю виконання є різними правовими підставами, першого не вимагається для застосування другого.
Підсумовуючи вищевикладене, позивачем на виконання умов договору підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 було перераховано суму попередньої оплати та сплачено кошти за підтверджені фактично виконані роботи у загальному розмірі 9574759,65 грн, а відповідачем виконано зобов`язання на суму 2515986,93 грн. Протилежного матеріали справи не містять.
Разом з тим, зобов`язання за договором підряду №1469-ЭН від 01.11.2021 є припиненими у зв`язку з неможливістю їх виконання, таким чином, правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у сумі 7058772,72 грн припинена, а відповідач без належної правової підстави продовжує зберігати кошти позивача.
Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 607 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, щодо доводів відповідача, суд зауважує, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України обов`язок повернення коштів виникає незалежно від того, чи були вони фактично «використані» відповідачем, оскільки правовою підставою позову є не факт невикористання авансу, а відпадання правової підстави для його утримання внаслідок припинення зобов`язання. За кондикційним зобов`язанням не має правового значення, яким чином набувач розпорядився отриманими коштами, а важливим є лише те, що він набув (зберіг) їх за рахунок потерпілого без достатньої правової підстави або така підстава відпала.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Суд відзначає, що всі доводи сторін та наявні в матеріалах справи докази ретельно досліджені та є такими, що наведених вище висновків суду не спростовують.
Судовий збір, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з даним позовом до суду в електронній формі, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 105881,59 грн, тобто, без застосування визначеного законом понижуючого коефіцієнту 0,8, з урахуванням якого розмір судового збору мав складати 84705,27 грн.
Враховуючи, що заявлені позовні вимоги у цій справі задоволено в повному обсязі та те, що позивачем подано цей позов до суду через підсистему «Електронний суд», стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 84705,27 грн (105881,59 грн х коефіцієнт 0,8).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», м.Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна», м.Бахмут про стягнення попередньої оплати у розмірі 7058772,72 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт Україна» (84500, Донецька обл., м.Бахмут, пров.Першотравневий, буд.165, код ЄДРПОУ 42963180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд.127, код ЄДРПОУ 31386990) безпідставно збережені кошти у розмірі 7058772,72 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 84705,27грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 16.06.2026 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 22.06.2026.
Суддя Г.Є. Курило
Судове рішення № 137633922, Господарський суд Донецької області було прийнято 16.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/1197/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: