Рішення № 137633901, 15.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2771/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів

Представники:

Від позивача: Скляр Наталія Михайлівна, виписка з ЄДР, самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" (далі - відповідач) за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 у загальному розмірі 462 162,45 грн.

Ухвалою від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 30.06.2025.

В судовому засіданні 30.06.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 30.06.2025 відкладено підготовче засідання на 04.08.2025.

В судовому засіданні 04.08.2025 Позивач надав усні пояснення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 04.08.2025 відкладено підготовче засідання на 01.09.2025.

01.09.2025 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 01.09.2025 зупинено провадження у справі № 904/2771/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/25282/24. Зобов`язано позивача повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про результати розгляду справи № 160/25282/24.

11.09.2026 справу №904/2771/25 направлено до Центрального апеляційного господарського суду на виконання ухвали від 10.09.2025 для розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 р. у справі № 904/2771/25 скасовано. Справу № 904/2771/25 вирішено направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

01.06.2026 справа № 904/2771/25 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 02.06.2026 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 08.06.2026.

В судовому засіданні 08.06.2026 позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином. Клопотань по справі не надав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 08.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.06.2026.

08.06.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином, пр. що свідчить довідка про доставку ухвали від 08.06.2026 до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». (а.с. 177), клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні та про відкладення судового засідання не надав.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач підтримав свою правову позицію.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

15.06.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГПК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберіг (заощадив) у себе кошти, не виконав приписів законодавства та не сплатив Позивачу, як власнику земельної ділянки, кошти за користування ділянкою.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 12.03.2025 17:08.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвалу від 02.06.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 02.06.2026, ухвалу від 03.06.2025 доставлено 03.06.2025, ухвалу від 30.06.2025доставлено 02.07.2025, ухвалу від 04.08.2025 доставлено 04.08.2025, ухвалу від 01.09.2025 доставлено 03.09.2025, ухвалу від 02.06.2026 доставлено 02.06.2026, ухвалу від 08.06.2026 доставлено 08.06.2026 (а.с. 57, 64, 71,76, 94, 172,176).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,5732 га, кадастровий номер 1211000000:08:571:0009, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Військове містечко-1, 2а, є сформованою з 27.07.1996, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відомості, щодо вказаної земельної ділянки внесені 03.10.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1043693212110.

Також обставина сформованості земельної ділянки була встановлена в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 у справі №904/430/25за позовом Криворізької міської ради до ТОВ «Аркадія Харків» про стягнення868 761,88 грн.

Разом з тим, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Військове містечко-1, будинок 2а, міста Кривого Рога розташований об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс, власником якого у період з 26.02.2015 по теперішній час є Відповідач (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 584325212110).

З урахуванням викладеного, позивач вказує, що ТОВ «АРКАДІЯ ХАРКІВ» є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці з 2015 року, та відповідно повинен був належним чином оформити таке право користування протягом всього строку її користування.

Позивач зазначає, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення у період з 01.01.2024 до 31.12.2024 позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

За таких обставин, у період користування спірною земельною ділянкою Відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді відповідну плату.

Проте, протягом спірного періоду ним така плата не здійснювалась, що як наслідок призвело до недонадходження коштів до бюджету Криворізької міської територіальної громади, чим порушено майнові права останньої.

Позивач зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 462 162,45 грн. власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. е ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.05.2025 № 427624703 убачається, що за адресою: м. Кривий Ріг, Військове містечко-1, буд.2а, знаходиться цілісний майновий комплекс, а саме: комплекс рибопереробного цеху, що складається з будівель та споруд: будівля адміністративно-побутового корпусу літ. А-1, загальною площею 414,1кв.м.; будівля виробничого корпусу літ. Б, загальною площею 1496,1кв.м.; будівля складу літ. В, загальною площею 154,6кв.м., вбиральня літ. Г, будівля каналізаційної насосної станції літ. Д, нежитлова будівля літ. Е, огорожа 1-5, замощення І-ІІ. (а.с. 39-40).

Власником цього нерухомого майна є ТОВ "Аркадія Харків" (свідоцтво про придання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна у провадженні у справі про банкрутство від 26.02.2015).

Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці на Військовому містечку-1,2а в Центрально-міському районі в м. Кривому Розі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія Харків" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.

Таким чином, відповідач у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як встановлено судом, відповідач у спірний період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок (п.94), що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 №22035/5/04-36-04-11, ТОВ "Аркадія Харків" за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009 площею 0,5732 га на Військовому містечку-1, буд. 2а в Центрально-Міському районі за період 01.01.2024-31.12.2024 не визначає податкові зобов`язання, станом на 08.05.2025 заборгованість в Центрально-Міському районі складає 1136327,50 грн.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (ст.14.1.72. Податкового кодексу України).

Відповідач у спірний період не був власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.14.1.125. Податкового кодексу України).

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (ст.14.1.136. Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. (ст.288.4.Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. (ст.288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти).

Отже, ТОВ "Аркадія Харків", як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею у розмірі орендної плати за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно із додатком 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, та яке набрало чинності з 01.01.2022 (далі Рішення від 26.05.2021 №506).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2025 №НВ-0001056782025, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням віднесена до секції 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в Додатку 3 до рішення від 30.06.2020 № 4799).

Разом із цим, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506).

За розрахунком позивача за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою 1211000000:08:571:0009 площею 0,5732 га на Військовому містечку-1, буд. 2а в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг, в розмірі 462 162,45 грн.

Судом при перевірці здійсненого позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача 462 162,45 грн безпідставно збережених коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с. 57, 64, 71,76, 94, 172,176), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДІЯ ХАРКІВ" (50001, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Військове містечко-1, будинок 2А, код ЄДРПОУ 38690112) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) 462 162,45 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:571:0009, за період з 01.01.2024 до 31.12.2024, а також судовий збір у розмірі 5 545,95 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 23.06.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко