Рішення № 137633753, 22.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1803/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг 499 000,00 грн., 3% річних 3 283,63 грн., інфляційну складову боргу 2 369,41 грн., та витрати зі сплати судового збору 6 055,84 грн., мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору про постачання електричної енергії споживачу № 777052146066ПВ від 01.04.2025.

Господарський суд Дніпропетровської області 07.04.2026 відкрив провадження у справі №904/1803/26 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом запропоновано Відповідачеві, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у період з 09.01.2026 по 14.01.2026 відбувся обстріл п/ст "ШПФ-150 кВ", яка належить АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та ЗРУ-10 кВ ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ", що розташоване на території підстанції. Внаслідок вищенаведеного виникли затримки по розрахункам за надані послуги між контрагентами ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ", а також між ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ" та ТОВ "ЯСНО+" за спожиту електричну енергію, про що було повідомлено ТОВ "ЯСНО+" листом вих. №06/26 від 21 січня 2026 року. У відповідь на звернення Відповідача АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" повідомило листом №9588/1001 від 19.02.2026 про неможливість відновлення електромереж, посилаючись на виникнення форс-мажорних обставин, підтверджених Торгово-промисловою палатою України. На даний час електропостачання у Відповідача відсутнє через пошкодження електричних мереж, діяльність з розподілу електричної енергії призупинена до закінчення відновлювальних робіт з боку АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ". Відповідач повністю визнає суму боргу за спожиту електричну енергію у сумі 499 000,00 грн. перед ТОВ "ЯСНО+" та не заперечує проти його сплати.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що Відповідач у повному обсязі визнав суму боргу за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 777052146066ПВ від 01.04.2025 у розмірі 499 000,00 грн, та не заперечує проти його сплати. Проте, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір укладено 01.04.2025, тобто після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, а тому Відповідач мав розуміти ймовірні ризики щодо здійснення своєї діяльності та проводити фінансове планування задля можливості здійснення своєчасного розрахунку зі своїми контрагентами. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно Сертифікатом ТПП про форс-мажорні (обставини непереборної сили). У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий ТПП України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за Договором. Щодо відтермінування оплати заборгованості до 01.06.2026, пояснив, що Позивач, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії України" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, має зобов`язання перед іншими учасниками ринку, у тому числі в частині розрахунків за куповану електричну енергію у повному обсязі, а невиконання споживачами договірних умов та порушення термінів оплати призводить до додаткового навантаження на фінансовий стан Позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2025 ТОВ "Юридична фірма "Правовий захист" (Споживач, Відповідач) з ТОВ "Ясно+" (Постачальник, Позивач) уклали договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №777052146066ПВ, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов Договору:

3.1. Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього Договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору.

3.2. Строк дії цього Договору зазначено у розділі 13 Договору.

4.1. Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.

5.4. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором. У випадках застосування до Споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін.

5.5. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

5.6. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

При цьому. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он - лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

5.7. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

5.8. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ.

13.1. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції "Лояльна" , яка є Додатком № 2 до Договору:

4.1. Розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів тільки на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті Постачальника.

5.1. Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - після здійснення нарахування Постачальником, на підставі рахунку за фактичне споживання наданого Постачальником, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

5.3. Споживач може надавати звіти Постачальнику про покази засобу обліку за розрахунковий період за формою, узгодженою з оператором системи розподілу, у перший робочий день наступного розрахункового періоду.

6.3. Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту Споживача про покази засобу обліку Постачальником або після отримання Постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача) і надається (направляється) Споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п.10.4. Комерційної пропозиції.

6.4. Акт прийняття-передавання оформлюється Постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою Споживача.

9.1. Договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з 01.04.2025 р., але не раніше дати підписання цієї Комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на наступний зазначений період, якщо жодна із Сторін не відмовиться від його пролонгації шляхом направлення відповідного повідомлення

За твердженнями Позивача, на виконання зазначеного Договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, одержані від оператора системи розподілу, Позивач сформував рахунок від 01.01.2026 № 777052146066/12/1 на суму 753 204,10 грн за грудень 2025, акт приймання-передавання товарної продукції № 777052146066/12/1 від 31.12.2025 на суму 753 204,10 грн та рахунок № 777052146066/1/1 від 01.02.2026 за січень 2026 на суму 262 059,01 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції 777052146066/1/1 від 01.02.2026 за січень 2026 на суму 262 059,01 грн.

Також Позивач стверджує, що направив Відповідачеві вимогу б/н від 19.02.2026 на суму 715 263,11 грн., в якій вимагав протягом 5 робочих днів від дати отримання цієї вимоги, оплатити заборгованість за електричну енергію.

За даними Позивача, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженнями Позивача, підтвердженими Відповідачем, останній поставлену електроенергію оплатив частково, у зв`язку з чим, за Відповідачем обліковується борг у сумі 499 000,00 грн.

На прострочений борг Відповідача, Позивач, нарахував 3% річних 3 283,63 грн. за період з 16.01.2026 по 01.04.2026, інфляційну складову боргу 2 369,41 грн. за грудень 2026.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт несвоєчасної оплати поставленої електроенергії, обґрунтованість стягуваних сум.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов визнав.

У суду відсутні підстави сумніватися в добровільному визнанні Відповідачем позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву, який по суті є заявою про визнання позову підписано директором Відповідача Білан А. Поставка Позивачем електроенергії Відповідачеві підтверджується Договором, актами приймання-передачі товарної продукції, підписаними сторонами без зауважень. Визнання позову Відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога про стягнення 499 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції та 3% річних проведено правильно.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним періодом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 499 000,00 грн. - основного боргу, 3 283,63 грн. - 3% річних, 2 369,41 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, враховуючи, що визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути Позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Решти витрат зі сплати судового збору, покладається на Відповідача, згідно зі ст. 129 ГПК України.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, 21.04.2026 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву Відповідач подав на стадії підготовчого провадження, суд вважає за необхідне, повернути Позивачеві з державного бюджету 50% судового збору 3 027,92 грн., а решту судового збору, згідно зі ст. 129 ГПК України покласти на Відповідача.

Отже, судовий збір в розмірі 3027,92 грн. може бути повернуто Позивачеві з Державного бюджету України. Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Правовий захист" (50081, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 4, код 32264708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ЯСНО+" (04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса, буд. 8, літера 20Д, код 45179093) 499 000,00 грн. - основного боргу, 3 283 грн. 63 коп. - 3% річних, 2 369 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 3027 грн. 92 коп. - судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю " ЯСНО+" (04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса, буд. 8, літера 20Д, код 45179093) 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 92 коп. судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 4466822 від 18.03.2026.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков