Ухвала суду № 137632257, 22.06.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/296/24

Провадження № 1-в/529/12/26

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

представника органу пробації ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Полтавського районного сектору №1 філії Державної установи Центр пробації в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання у виді громадських робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 ,

встановив:

28.05.2026 до суду надійшло подання Полтавського районного сектору №1 філії Державної установи Центр пробації в Полтавській області про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку засудженого ОСОБА_5 .

В обгрунтування даного подання зазначено, 18.04.2024 ОСОБА_5 засуджений вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 128 КК України з призначенням покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Засуджений ОСОБА_5 з 03.06.2024 по 07.06.2024 не з`явився без поважної причини на відбуття громадських робіт. З 01.07.2024 по 05.07.2024 засуджений Чугуївець був відсутній на відбутті громадських робіт через його перебування на лікування у КНП «Диканська лікарня планового лікування» про що надав відповідну довідку. З 09.07.2024 по 12.07.2024 ОСОБА_5 був відсутнім на відбутті громадських робіт через необхідність заробити кошти на прожиття, останнім 08.07.2024 була написана відповідна заяву.

Надалі 15.07.2024 засуджений ОСОБА_5 був відсутнім на відбутті громадських робіт з поважних причин, оскільки мав повістку на вказаний день від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, у зв`язку з перебуванням на лікуванні у КНП «Диканська лікарня планового лікуання» засуджений ОСОБА_5 з 01.08.2024 по 09.08.2024 був відсутнім на відбутті громадських робіт.

09.08.2024 ОСОБА_5 мобілізований до лав Збройних Сил України.

В поданні представник органу пробації зазначає, що ОСОБА_5 загалом відпрацьовано 120 годин громадських робіт , невідпрацьованих залишається 80 годин.

01.10.2024 отримано офіційне підтвердження з військової частини НОМЕР_1 про те, що військовослужбовець вибув з їх частини до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби.

22.11.2024 засуджений ОСОБА_5 , який був стрільцем-снайпером 9 парашутно-десантної роти, зник безвісти поблизу населеного пункту Крутий Яр Покровського району Донецької області.

Опитано матір, яка підтвердила цей факт, надала копію повідомлення про зникнення безвісти, яке їй видано ІНФОРМАЦІЯ_2 та витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (№20250319-2979).

Згідно вимоги про судимість станом на 12.03.2025, ОСОБА_5 після ухвалення Диканським районним судом Полтавської області вироку від 18.04.2024 нових злочинів не вчиняв. Разом з тим 20.07.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.

З дня набрання вироком законної сили пройшло більше двох років, тому просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Представник органу пробації ОСОБА_4 підтримала подання, просила його задовольнити.

Прокурор Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечувала та просила таке задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 18.04.2024 вироком Диканського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України і призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 21.05.2024

29.05.2024 засуджений ОСОБА_5 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений про наслідки ухилення від відбування покарання.

З 03.06.2024 по 07.06.2024 засуджений ОСОБА_5 не з`являвся для відбуття покарання у виді громадських робіт без поважної причини. 10.06.2024 працівником органу пробації по даному факту у ОСОБА_5 відібрано письмові пояснення та винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

01.07.2024 по 05.07.2024 засуджений ОСОБА_5 був відсутній на відпрацюванні громадських робіт, останній надав довідку з КНП «Диканська лікарня планового лікування» про перебування на лікуванні з приводу гіпертонічного кризу.

08.07.2024 засуджений ОСОБА_5 звернувся до секретаря Диканської селищої ради із заявою про необхідність заробити собі кошти на прожиття у період з 09.07.2024 по 12.07.2024, оскільки має скрутне матеріальне становище (а.с. 16).

15.07.2024 засуджений був відсутній, оскільки останньому необхідно було з`явитись по до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

У період з 01.08.2024 по 09.08.2024 був відсутній за місцем відпрацювання, у зв`язку з чим надав довідку з КНП «Диканська лікарня планового лікування» про те, що з 01.08.2026 по 07.08.2026 перебував на лікуванні (а.с. 18).

Як вбачається із довідки № 58/3288 від 21.08.2024, ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов`язаний ОСОБА_5 08.08.2024 згідно повістки з`явився до згаданого вище відділу РТЦК та СП, а 09.08.2024 ним пройдено військово-лікарську комісію (а.с. 19).

Надалі, 25.09.2024 засуджений ОСОБА_5 згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.09.2024 №275 вибув для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 .

28.11.2024 надійшло повідомлення ОСОБА_6 (матір засудженого ОСОБА_5 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_5 22.11.2024 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, згідно з бойовим розпорядженням, зник безвісти поблизу населеного пункту Крутий Яр Покровського району Донецької області (а.с. 161 особової справи).

Засуджений ОСОБА_5 внесений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, як військовослужбовець (а.с. 25).

Згідно вимоги про судимість станом на 01.04.2026, ОСОБА_5 після ухвалення Диканським районним судом Полтавської області вироку від 18.04.2024 нових злочинів не вчиняв.

Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі ч- ч. 1 ст. 80 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт , що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до проступків, а тому максимальний строк давності виконання вказаного вироку складає два роки.

Частиною 3 статті 80 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються; згідно з ч. 4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Таким чином, вказані норми Кримінального Кодексу України застосовуються у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності; держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Окрім того, як зазначає ВС України в постанові №5-324кс15 від 24.12.2015 засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку з чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389, 389-1 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини К К.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Таким чином єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання призначеного їй за вироком суду є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Також, як зазначає Верховний Суд в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року у справі №229/207/24 (провадження № 51-2789кмо24), закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання з урахуванням положень частин 3 і 4 цієї статті. Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України. Суд у конкретному кримінальному провадженні може ухвалити рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК України, не лише в порядку статей 537, 539 КПК України, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за такі дії, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Згідно приписів ст. 152 Кримінально-виконавчого Кодексу України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

За таких обставин, враховуючи, що на даний час закінчились строки давності виконання вироку Диканського районного суду Полтавської області від 18.04.2024, за цей час ОСОБА_5 нового злочину не вчинив, дані про те, що він ухилявся від відбування покарання відсутні, з 22.11.2024 є особою, яка зникла безвісті під час виконання бойового завдання, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді громадських робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд,

постановив:

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від покарання, призначеного вироком Диканським районним судом Полтавської області від 18.04.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Головуюча ОСОБА_1