Рішення № 137631547, 23.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8417/21

Провадження №2/367/643/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Третяк Я.М.,

при секретарі судового засіданні - Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав розірваним та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор», в якому просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 1022810,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10228,10 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з вказаним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 01.09.2017 між ним та Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» укладено договір купівлі-продажу майнових прав №5/88.

Згідно п. І попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва, на умовах та в строки, які вказуються в цьому договорі.

Відповідно до п.1.1 попереднього договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкти нерухомості в порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п.1.2 попереднього договору сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є квартира АДРЕСА_1 , трикімнатна, загальною площею 81,54 м. кв., планування 3А.

18.05.2020 між відповідачем та позивачем був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №5/70.

Відповідно до п.1.1 договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкти нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п.1.2 договору сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є квартира АДРЕСА_1 , трикімнатна квартира, загальною площею 81,54 м. кв., планування 3А.

18.05.2020 позивачем здійснено оплату 100% майнових прав за договором, про що ним була отримана довідка про 100 % оплату майнових прав № 1 від 18.05.2020.

Відповідно до п.5.2 договору, продавець зобов`язаний завершити будівництво об`єкту капітального будівництва та об`єкту нерухомості в строки визначені договором, та ввести об`єкт капітального будівництва в експлуатацію.

Згідно п.5.9 договору продавець зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію в строки, визначені даним договором.

Відповідно до пункту 1.6 договору, введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію до 31.12.2020.

Згідно пункту 1.7 договору, завершення будівельних робіт на об?єкті капітального будівництва - 1 квартал 2021 року.

Відповідно до пункту 5.7 договору, продавець зобов`язаний зокрема надавати, протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги, на вимогу покупця інформацію, що має відношення до об`єкту нерухомості, про хід виконання будівництва.

09.06.2021 на адресу ПрАТ «Меліоратор» було направлено адвокатський запит адвоката Чудовської І.В. вих. № 09/06/2021-01, у відповідь на який надійшов лист вих. № 120 від 01.07.2021,в якому, зокрема, вказано що об`єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 20.05.2020 перебуває в процесі будівництва, в експлуатацію не введений.

Відповідно до п. 6.4 договору покупець має право з власної ініціативи розірвати даний договір шляхом письмового повідомлення продавця про розірвання договору за 20 календарних днів до дати розірвання договору, яка вказується у даному письмовому повідомленні, при настанні наступних умов: не виконані терміни введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію - до 31 грудня 2020 року.

Позивач зазначає, що використовуючи своє право, передбачене п.6.4 договору, зі сторони позивача на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору № 14/07/2021-01 від 14.07.2021, в якому відповідача було повідомлено, що з 07.08.2021 договір купівлі-продажу майнових прав №5/70 від 18.05.2020 між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_1 вважати розірваним та містилась вимога повернути ОСОБА_1 усі сплачені ним за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 кошти, а саме 1022810,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту розірвання даного договору. Дане повідомлення про розірвання договору було отримано відповідачем 20.07.2021 (докази отримання додаються), проте, на час написання даної позовної заяви, грошові кошти сплачені позивачем за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 повернуті не були.

Таким чином, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за договором, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.11.2021 відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

09 лютого 2022 року від відповідача Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Так, представником відповідача зазначено, що договір купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 є не основним, як стверджує про те представник позивача, а попереднім договором.

Окрім цього зазначає, що жодної сплати коштів 18.05.2020 на користь ПрАТ «Меліоратор» позивач не здійснював, оскільки дані бухгалтерського обліку не містять жодних первинних документів про те, що 18.05.2020 ОСОБА_1 здійснив оплату 100% майнових прав за договором від 18.05.2020.

Так, за наявною у ПрАТ «Меліоратор» інформацією, начебто влітку-восени 2020 року між ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про продаж ОСОБА_1 належних йому за договором купівлі-продажу № 5/70 від 18.05.2020 майнових прав на об`єкт нерухомості - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Продаж повинен був відбутися шляхом укладення договору про уступку права вимоги за договором купівлі- продажу № 5/70 від 18.05.2020. Крім того, начебто, була домовленість про оформлення такого договору на сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Однак, у подальшому досягнуті домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були оформлені не укладенням договору про уступку права вимоги, а укладенням 16.09.2020 між ПрАТ «Меліоратор» як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1, відповідно до якого сторони зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу майнових прав на цей же об`єкт нерухомості (трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 . При цьому, можливе порушення законодавства відбулося у зв`язку з можливим зловживанням позивачем ОСОБА_1 , який одночасно займав у ПрАТ «Меліоратор» відповідальне посадове становище, своїми посадовими повноваженнями.

Вказує, що жодні кошти від ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 на рахунок ПрАТ «Меліоратор» за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1 від 16.09.2020 не поступили, про це свідчить, зокрема, й п.3.1.1 договору № 5/70/1 від 16.09.2020, відповідно до якого «вартість майнових прав сплачено в розмірі 1022810,00 грн. станом на день підписання договору згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020», не поступали на рахунок ПрАТ «Меліоратор» й відповідні кошти від ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про те, що 16.09.2020 фактично мала місце уступка ОСОБА_1 свого права вимоги до ПрАТ «Меліоратор» за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020.

15.02.2022 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чудовської І.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій остання не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву. Вказує, що твердження представника відповідача, відносно того, що договір купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 є не основним, а попереднім, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, натомість позивачем разом із позовною заявою були надані докази що спростовують дане твердження відповідача, а саме: договір купівлі-продажу майнових прав № 5/88 попередній від 01.09.2017; довідка про 100% оплату майнових прав № 1 від 18.05.2020.

Наголошує, що твердження відповідача про те, що від позивача не надходили грошові кошти згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020, при якому відповідач посилається на виписку з банківського рахунку ПрАТ «Меліоратор» за 18.05.2020 не є обґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки відповідні грошові кошти були сплачені позивачем на користь відповідача у готівковій формі, після чого позивачу було надано довідку про 100% оплату майнових прав № 1 від 18.05.2020, змістом якої встановлено, що відповідні грошові кошти сплачені позивачем на користь відповідача згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 та яку підписано головою правління ПрАТ «Меліоратор» Світлицьким В.М. та засвідчено печаткою «ПрАТ «Меліоратор».

Також зазначила, що усі твердження відповідача щодо будь-яких контактів та розрахунків позивача з ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 не відповідають дійсності та є лише необґрунтованими припущеннями та домислами, на підтвердження яких відповідачем не надано жодних доказів.

26.10.2022 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Чудовською І.В. подано уточнену позовну заяву, в якій з урахуванням зміни предмету позову, остаточно просила суд: визнати договір купівлі-продажу майнових прав від 18.05.2020, укладений між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_1 , за № 5/70 розірваним; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 1022810,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10228,10 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями № 16 від 06.04.2023 справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «МЕЛІОРАТОР» про стягнення грошових коштів було призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку.

Після автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу справу передано на розгляд судді Третяк Я.М.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.04.2023 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

02.10.2023 від представника відповідача ПрАТ «Меліоратор» - адвоката Арабаджийського Є.Г. з урахуванням уточненої позовної заяви в частині зміни предмету позову, подано письмові пояснення, в яких зазначив, що договір купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 є розірваним з 07.08.2021 за ініціативою позивача, а тому в останнього відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку. Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2021 року у справі № 686/19271/19, вказав, що довідка про 100 % оплату майнових прав № 1 від 18.05.2020 не є належним та допустимим доказом здійснення позивачем оплати.

23.10.2023 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чудовської І.В. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких на підтвердження факту оплати позивачем грошових коштів у розмірі 1022810, 00 грн., надано суду копію первинного документу заяви на переказ готівки № 18174750 від 01.09.2017, відповідно до якої ОСОБА_1 перерахував на рахунок ПрАТ «Меліоратор» грошові кошти у розмірі 1022810,00 гривень, а в призначенні платежу зазначено «оплата згідно договору купівлі майнових прав згідно договору № 5/88 від 01.09.2017».

Додатково зазначила, що твердження представника відповідача про наявність у матеріалах справи виписки за рахунками ПрАТ «Меліоратор» за 18.05.2020, згідно якої вбачається, що оплата ОСОБА_1 згідно договору купівліпродажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 не проводилась, не мають прийматися судом до уваги, оскільки сама оплата фактично була здійснена 01.09.2017 відповідно до п. ІІІ Договору купівлі продажу майнових прав № 5/88 від 01.09.2017.

24.10.2023 від представника відповідача ПрАТ «Меліоратор» - адвоката Арабаджийського Є.Г. надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій просив застосувати позовну давність до позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Меліоратор» про стягнення грошових коштів у розмірі 1022810,00 грн.; у задоволенні позову про розірвання договору та стягнення коштів відмовити.

24.10.2023 від представника відповідача ПрАТ «Меліоратор» - адвоката Арабаджийського Є.Г. надійшли додаткові пояснення, в яких серед іншого зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду з позовом до відповідача про повернення коштів за попереднім договором № 5/88 від 01.09.2017, твердження про те, що договір купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020, є основний від попереднього № 5/88 від 01.09.2017 є лише припущенням та ці два договори не мають юридичного зв`язку між собою, як попередня та основна угода. Окремо, звертає увагу суду на те, що у відповідності до п. І та ІІ договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 «Сторони зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва, на умовах та в строки, які вказуються у цьому договорі. Основний договір буде укладено на таких умовах:…(далі текст вказаного договору)».

У подальшому представником позивача ОСОБА_1 адвоката Чудовської І.В. подано заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача ПрАТ «Меліоратор» - адвокатом Арабаджийським Є.Г. також подано заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

04.06.2024 представником позивача - адвокатом Чудовською І.В. подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 01.09.2017 між продавцем Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» в особі Голови правління Світлицького В.М. та покупцем ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу майнових прав №5/88.

Згідно п.І попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва, на умовах та в строки, які вказуються в цьому договорі.

Згідно п.1.1. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88 продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п.1.2. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88, сторони домовилися, що об`єктом нерухомості майнові права на який передаються за даним договором є квартира АДРЕСА_4 .

Згідно п.1.6. договору купівлі-продажу майнових прав №5/88, завершення будівельних робіт на Об`єкт капітального будівництва вересень 2018 року.

Відповідно до п. 1.7. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88, введення об`єкта капітального будівництва в експлуатацію грудень 2018 року.

Так, відповідно до п. 3.1. вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості складає 1022810,00 грн., з розрахунку 12543,66 грн. за один квадратний метр Об`єкта нерухомості.

Розділи 5-6 договору встановлюють права та обов`язки Сторін.

Так, відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Продавець зобов`язаний: після введення Об`єкту капітального будівництва в експлуатацію повідомити покупця про необхідність з`явитися для підписання акту огляду квартири та акту прийому-передачі квартири, в порядку, передбаченому п.10.4 та 10.6.; видати покупцю довідку про 100 (сто) % оплату вартості Майнових прав після здійснення ним такої оплати згідно Договору (згідно п.3.7).

У свою чергу, відповідно до п. 7.1 Договору, Покупець зобов`язаний: здійснити сплату Договірної ціни в порядку та на умовах, передбачених даних договором, та надати Продавцю копії квитанцій про оплату/надіслати на е-mail, зазначений у договорі.

Згідно п. 11.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього Договору та чинного законодавства України.

Розділом V договору визначено, що сторони зобов`язуються укласти основний договір після отримання продавцем документу, що дає право на виконання будівельних робіт, але не пізніше 01 березня 2018 року.

18 травня 2020 року між продавцем Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» в особі Голови правління Світлицького В.М. та покупцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №5/70.

Згідно п.1.1. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п.1.2. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, сторони домовилися, що об`єктом нерухомості майнові права на який передаються за даним договором є квартира АДРЕСА_4 .

Згідно п.1.6.договору купівлі-продажу майнових прав №5/70, введення Об`єкта капітального будівництва в експлуатацію до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 1.7. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, завершення будівельних робіт на Об`єкт капітального будівництва 1-й квартал 2021 року.

Згідно п.1.8. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, майнові права на об`єкт нерухомості за цим Договором передаються Продавцем покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі Майнових прав 5 (п`яти) робочих днів, після повної оплати попередньо визначеної загальної вартості майнових прав у порядку і на умовах, які визначено в п.3.1. цього договору. Після укладення сторонами акту прийому передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, покупець набуває право власності на майнові права на об`єкт нерухомості та має право володіти, користуватися та розпоряджатися цими правами без обмежень.

Згідно п.2.4. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, якщо об`єкт будівництва в експлуатацію введений, а повна оплата по Договору не здійснена, строк щодо передачі документів, вказаний в п.2.3, обчислюється з дня отримання покупцем від продавця довідки про 100 % оплату по договору. Продавець зобов`язаний видати Покупцю дану довідку протягом 3 робочих днів з моменту здійснення покупцем остаточного розрахунку по даному Договору.

Відповідно до п.3.1. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, вартість майнових прав складає 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок. Вартість майнових прав за 1 м.кв, Об`єкта нерухомості становить 12 542 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок дві гривні 66 копійок).

Відповідно до п.3.3.1 договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70, платіж в розмірі 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок) сплачено станом на день укладення договору згідно попереднього договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88 від 01.09.2017.

Згідно довідки про 100% оплату майнових прав від 18.05.2020 № 1 за підписом Голови правління ПрАТ «Меліоратор» Світлицьким М.В., ПрАТ «Меліоратор» підтвердило, що ОСОБА_1 згідно з Договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 18.05.2020 оплатив 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок. Претензій до покупця не має.

09.06.2021 на адресу ПрАТ «Меліоратор» направлено адвокатський запит адвоката Чудовської І.В. вих.№ 09/06/2021-01, у відповідь на який надійшов лист вих. № 120 від 01.07.2021, у якому, зокрема, повідомлено, що об?єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі продажу майнових прав № 5/70 від 20 травня 2020 року перебуває в процесі будівництва, в експлуатацію не введений. Заначено, що майнові права на вказаний об?єкт за наявною інформацію було відчужено громадянином ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , що може бути підтверджено документально, а також показами численних свідків. Влітку 2020 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась домовленість про продаж та 100% розрахунок за майнові права на об?єкт нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_5 . Умовою 100% розрахунку від ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за дані майові права було підписання основного договору між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_5 . ОСОБА_1 особисто отримав у відділі продажу ПрАТ «Меліоратор» підписний договір купівлі продажу майнових прав між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_2 , та поїхав на зустріч з ОСОБА_5 на якій і відбувся між ними 100% розрахунок за дані майнові права.

14 липня 2021 року адвокатом Чудовською І.В. на адресу ПрАТ «Меліоратор» надіслано повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів, в якому відповідача повідомлено, що з 07.08.2021 договір купівлі продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_1 вважається розірваним. Окрім цього в повідомленні міститься вимога про повернення ОСОБА_1 усіх сплачених ним за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 коштів, а саме 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, протягом 30 календарних днів, з моменту розірвання даного Договору.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що відповідач неналежно виконав своє зобов`язання згідно договору, оскільки ПрАТ «Меліоратор» порушено договірні зобов`язання щодо введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, порядок набуття права власності на об`єкт нерухомого майна після прийняття такого об`єкта в експлуатацію визначений законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 755/8933/18 (провадження № 61-4251св19).

Виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами ЦК України не передбачено.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року №761/5156/13-ц суд зазначив, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка обрала такий спосіб захисту порушеного права, який, на її думку, є ефективним і не заборонений законом.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада

1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено право на справедливий суд. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05). У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

За змістом статей 509, 526, 527, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 626-629, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини купівлі продажу майнових прав на підставі укладеного між ними договору купівлі продажу.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Судом також встановлено, що згідно довідки про 100% оплату майнових прав від 18.05.2020 № 1 за підписом Голови правління ПрАТ «Меліоратор» Світлицьким М.В., ПрАТ «Меліоратор» підтвердило, що ОСОБА_1 згідно з Договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 18.05.2020 оплатив 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок. Претензій до покупця не має.

Зі змісту відповіді на адвокатський запит від 09.06.2021 вих.№ 09/06/2021-01, ПрАТ «Меліоратор» зазначено, що об?єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі продажу майнових прав № 5/70 від 20 травня 2020 року перебуває в процесі будівництва, в експлуатацію не введений. Заначено, що майнові права на вказаний об?єкт за наявною інформацію було відчужено громадянином ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , що може бути підтверджено документально, а також показами численних свідків. Влітку 2020 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась домовленість про продаж та 100% розрахунок за майнові права на об?єкт нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_5 . Умовою 100% розрахунку від ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за дані майові права було підписання основного договору між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_5 . ОСОБА_1 особисто отримав у відділі продажу ПрАТ «Меліоратор» підписний договір купівлі продажу майнових прав між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_2 , та поїхав на зустріч з ОСОБА_5 на якій і відбувся між ними 100% розрахунок за дані майнові права.

14 липня 2021 року адвокатом Чудовською І.В. на адресу ПрАТ «Меліоратор» надіслано повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів, в якому відповідача повідомлено, що з 07.08.2021 договір купівлі продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_1 вважається розірваним. Окрім цього в повідомленні міститься вимога про повернення ОСОБА_1 усіх сплачених ним за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 коштів, а саме 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, протягом 30 календарних днів, з моменту розірвання даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав від позивача повідомлення про розірвання договору купівлі продажу майнових прав від 18.05.2020 № 5/70, в якому відповідача повідомлено, що з 07.08.2021 договір купівлі продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 між ПрАТ «Меліоратор» та ОСОБА_1 вважається розірваним. Окрім цього в повідомленні міститься вимога про повернення ОСОБА_1 усіх сплачених ним за договором купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 коштів, а саме 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, протягом 30 календарних днів, з моменту розірвання даного договору.

Так, згідно п.6.4. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020 сторони визначили, що покупець має право з власної ініціативи розірвати даний Договір шляхом письмового повідомлення продавця про розірвання Договору за 20 календарних днів до дати розірвання договору, яка вказується в даному письмовому повідомленні, при настанні наступних умов: п.6.4.1. не виконанні терміни введення Об`єкта капітального будівництва в експлаутацію до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до п.3.1.договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88 (попередній) від 01.09.2017 покупець вносить кошти на рахунок продавця в наступному порядку: вартість майнових прав складає 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок та сплачується в повному обсязі 01 вересня 2017 року.

Пунктом ІV договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88 (попередній) від 01.09.2017 передбачено, що при укладенні основного договору сума внесеного авансу зараховується як плата згідно основного договору.

Пунктом V договору купівлі-продажу майнових прав № 5/88 (попередній) від 01.09.2017 визначено, що сторони зобов`язуються укласти основний договір після отримання продавцем документу, що дає право на виконання будівельних робіт, але не пізніше 1 березня 2018 року.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору ним було сплачено на користь відповідача суму 1 022 810,00 грн., на підтвердження чого представником позивача долучено до матеріалів справи копію заяви про переказ готівки № 18174750 від 01.09.2017.

В поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що дані бухгалтерського обліку не містять жодних первинних документів про те, що 18.05.2020 ОСОБА_1 здійснено оплату 100 % майнових прав за договором від 18.05.2020.

Згідно копії виписки за рахунками від 18.05.2020 наданої АТ «Альфа -Банк» у м.Києві за банківським рахунком НОМЕР_1 , видно, що на банківський рахунок ПрАТ «Меліоратор» платежів від позивача ОСОБА_1 не надходило.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1 від 16.09.2020 укладеного між Приватним акціонерним товариством «Меліоратор», в особі Голови правління Світлицького В.М. та ОСОБА_3 .

Згідно п.1.1. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1, продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п.1.2. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1, сторони домовилися, що об`єктом нерухомості майнові права на який передаються за даним договором є квартира АДРЕСА_4 .

Згідно п.1.6.договору купівлі-продажу майнових прав №5/70/1, введення об`єкта капітального будівництва в експлуатацію 3-й квартал 2021 року.

Відповідно до п. 1.7. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1, завершення будівельних робіт на Об`єкт капітального будівництва 4-й квартал 2021 року.

Так, відповідно до п. 3.1. вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості складає 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, з розрахунку 12 542 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 66 копійок, за один квадратний метр Об`єкта нерухомості.

Згідно п.3.1.1. договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70/1 від 18 травня 2020 року, вартість майнових прав сплачено в розмірі 1 022 810 (один мільйон двадцять дві тисячі) 00 копійок, станом на день підписання договору згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020.

Так, в матеріалах справи міститься копія листа слідчого управління Національної поліції в Київської області від 19.11.2021, за підписом заступника начальника відділу Катерини Слончак, з якого вбачається, що сектором дізнання ВП № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021116420001179, розпочатому 09.11.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за фактом вчинення неправомірних дій посадовими особами ПрАТ «Меліоратор».

Згідно положень ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.8 договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020, майнові права на об`єкт нерухомості за цим Договором передаються Продавцем покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі Майнових прав 5 (п`яти) робочих днів, після повної оплати попередньо визначеної загальної вартості майнових прав у порядку і на умовах, які визначено в п.3.1. цього договору. Після укладення сторонами акту прийому передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, покупець набуває право власності на майнові права на об`єкт нерухомості та має право володіти, користуватися та розпоряджатися цими правами без обмежень.

Отже, за змістом укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав № 5/70 від 18.05.2020, підтвердженням набуття покупцем права власності на майнові права об`єктів нерухомості є акти прийому-передачі майнових прав на об`єкти нерухомості, які підписуються сторонами. Однак, копію таких актів стороною позивача суду не подавались.

Частиною першою статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції станом на 2016 рік), первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи- це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

У підпункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення), у редакції, чинній на час підписання сторонами договору, визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України» та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

У пункті 1.2 Положення визначено, що касовий ордер первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій». Касові операції це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року (провадження № 21-4266а15), договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси товариства.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року в справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18).

Так, наявна в матеріалах справи копія заява про переказ готівки № 18174750 від 02.09.2017 на рахунок відповідача не містить даних про внесення коштів

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду із невірним способом захисту, а наявні у справі документи не дають можливість встановити право позивача на відчуження вказаного.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257-258 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав розірваним та стягнення грошових коштів у зв`язку з їх недоведеністю, суд вважає відсутніми підстави для застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 526, 635, 651, 652, 653 ЦК України, ст.ст. 81, 259, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав розірваним та стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Я.М.Третяк