Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 642/1651/26
Провадження № 2/615/548/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Логвінова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 642/1651/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст (виклад) позовних вимог.
06 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулось до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року у розмірі 20 700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78823357, за умовами якого останній отримав позику у розмірі 3 500,00 грн строком на 22 дні, до 09 травня 2023 року, зі сплатою відсотків.
21 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року, якою збільшено суму позики на 2 000,00 грн.
У порушення умов договору позики про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість в розмірі 20 700,00 грн, а саме: 5 500,00 грн сума заборгованості за позикою; 15 200,00 грн - заборгованість за відсотками.
03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 034-030723, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 05 вересня 2023 року до договору факторингу № 034-030723, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги за договором № 78823357.
05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно реєстру прав вимог № 05/12/25, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги за договором № 78823357.
Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.
18 травня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з нього суму заборгованості за позикою у розмірі 5 500,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 988,75 грн, а в іншій частині позову відмовити (а.с. 66-72).
В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, відповідач посилається на те, що договір позики був укладено до 09 травня 2023 року, однак відсотки за користування позикою нараховувались до 07 серпня 2023 року, що свідчить про те, що відсотки після 09 травня 2023 року нараховані за межами строку кредитування та не підлягають стягненню. Відсотки за користування позикою нараховувались за базовою відсотковою ставкою, що становить 2,5 % на день, замість зниженої, яка становить 0,875 % на день, що, на думку відповідача, є безпідставним.
20 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 81-83).
На обґрунтування відповіді на відзив посилається на те, що через неналежне виконання відповідачем умов договору позики, в частині повернення позики, проценти нараховувались за базовою/фіксованою процентною ставкою, яка становить 2,5 % на день.
20 травня 2026 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 76-79), у яких відповідач посилається на те позивач, посилається на умови програми лояльності та стверджуючи, що відповідач нібито порушив такі умови, що стало підставою для застосування відсотків у розмірі 2,5%, а не за зниженою процентною ставкою, яка передбачена договором в розмірі 0,875%. Проте, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази існування програми лояльності. Більше того, позивачем не надано жодного підтвердження факту порушення відповідачем конкретних умов такої програми. Фактично позивач обмежується декларативними посиланнями на абстрактні «умови програми лояльності», що не може вважатися належним обґрунтуванням для застосовування підвищеної процентної ставки. Умовами договору позики сторонами узгоджена була відсоткова ставка у розмірі 0,875 % на день, а тому відсотки за користування позикою повинні нараховуватись саме за такою ставкою.
Аргументи (позиції) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп».
Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Про причини неявки суд не повідомив.
Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рух справи.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» передано на розгляд до Новобаварського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2026 року матеріали цивільної справи передано на розгляд до Валківського районного суду Харківської області.
01 травня 2026 року цивільна справа надійшла до Валківського районного суду Харківської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної справи визначено суддю Логвінова А.О.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 21 травня 2026 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , за період з 17 квітня 2023 року по 21 квітня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78823357 (надалі договір позики), за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 3 500,00 грн строком на 22 дні, до 09 травня 2023 року, зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % на день (фіксована) (а.с. 31-32).
Згідно п. 2 договору позики, знижена процентна ставка становить 0,875 % на день застосовується відповідно до умов програми лояльності); процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 % на день.
Відповідно до п.п. 5-6 договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України; ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»); позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника. При продовженні строку
користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно п. 15 договору позики, інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки. У разі якщо Позичальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. В такому разі Проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується Позичальником в повному обсязі за весь період Строку Позики. Процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
Договір позики підсипано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно розділу 9 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» товариство може мати програму лояльності, розроблену з метою заохочення позичальників користуватися послугами товариства з видачі позик.
Якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання договору позики для позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком № 1 до договору позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року, сума кредиту становить 3 500,00 грн, дата повернення 09 травня 2023 року проценти 673,75 грн, загальна вартість кредиту 4 173,75 грн (а.с. 32).
Таблиця обчислення вартості кредиту підписана банком та ОСОБА_1 електронним підписом.
21 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року (надалі додаткова угода) (а.с. 32 зворот).
Згідно п.п. 1, 3 додаткової угоди на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3 500,00 грн на 2 000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5 500,00 грн.
Інші положення договору залишаються без змін.
Додаткова угода підсипана ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком № 1 до договору позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою), сума кредиту становить 5 500,00 грн, дата повернення 09 травня 2023 року проценти 988,75 грн, загальна вартість кредиту 6 488,75 грн (а.с. 33).
Таблиця обчислення вартості кредиту підписана банком та ОСОБА_1 електронним підписом.
Згідно листа Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 02 червня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку здійснено переказ грошових коштів у сумі 3 500,00 грн 17 квітня 2023 року та у сумі 2 000,00 грн 21 квітня 2023 року.
З розрахунку заборгованості, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що за договором позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 20 700,00 грн, яка складається із заборгованості за позикою у розмірі 5 500,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 15 200,00 грн (а.с. 26-27), яка є тотожною розрахунку заборгованості, складеного позивачем (а.с. 28).
Згідно розрахунку заборгованості, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відсотки за користування позикою нараховувались з 17 квітня 2023 року по 07 серпня 2023 року.
За період з 17 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року відсотки нараховувались за зниженою відсотковою ставкою, яка становить 0,875 % на день, та 10 травня 2023 року здійснено перерахунок відсотків за фіксованою відсотковою ставкою та з 11 травня 2023 року відсотки нараховувались за фіксованою відсотковою ставкою, яка становить 2,5 % на день.
03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 034-030723, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 41-42).
Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 05/09/23 від 05 вересня 2023 року до договору факторингу № 034-030723, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги за договором № 78823357 (а.с. 43).
05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 44-45).
Згідно реєстру прав вимог № 05/12/25, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги за договором № 78823357 (а.с. 46-47).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, договір позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року та додаткова угода до нього від 21 квітня 2023 року містять основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму позики, дату видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Вказані договори підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року та додаткової угоди до нього від 21 квітня 2023 року.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судовим розглядом встановлено, що за довго ром позики відповідач отримав кошти у загальному розмірі 5 500,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача та не заперечується самим відповідачем.
Строк повернення позики у розмірі 5 500,00 грн був узгоджений сторонами у договорі позики та настав 09 травня 2023 року.
Договором позики передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника.
Доказів того, що строк користування позикою був продовжений суду надано не було.
Станом на теперішній час відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики не виконав, а зазначена сума позики залишається неповернутою, що відповідачем не заперечується.
Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом позики у розмірі 5 500,00 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення відсотків за договором позики, суд зазначає наступне.
У договорі позики між сторонами було узгоджено процентну ставку фіксовану, яка становить 2,5 % на день та знижену процентну ставку, яка становить 0,875 % на день, та яка застосовується у відповідності до умов програми лояльності.
З розрахунку заборгованості вбачається, що в межах періоду строку кредитування відсотки за договором позики нараховувались за зниженою відсотковою ставкою, яка становить 0,875 % на день, та 10 травня 2023 року здійснено перерахунок відсотків за фіксованою відсотковою ставкою.
У таблицях обчислення за нагальної вартості кредиту, що є додатками до договору позики, зазначені розміри відсотків за користування позикою, що розраховані за зниженою процентною ставкою, яка становить 0,875 % на день.
Згідно розділу 9 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» товариство може мати програму лояльності, розроблену з метою заохочення позичальників користуватися послугами товариства з видачі позик.
Якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання договору позики для позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності.
Однак, вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не містять підпису відповідача, відповідно не підтверджують, що відповідач був ознайомлений із положеннями саме вказаних Правил, в тому числі щодо перерахунку відсотків за базовою процентною ставкою, у разі допущення відповідачем умов правил лояльності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для здійснення перерахунку процентів за фіксованою процентною ставкою, оскільки умовами договору позики передбачено нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, у таблиці обчислення загальної вартості кредиту проценти розраховані саме за такою ставкою, з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування проценти фактично нараховувалися за зниженою процентною ставкою та лише в подальшому були перераховані за базовою процентною ставкою, а також матеріали справи не містять належних і допустимих доказів погодження сторонами договору позики умов щодо здійснення такого перерахунку у разі порушення позичальником умов договору.
З огляду на викладене, відсотки за користування позикою повинні розраховуватись за ставкою 0,875 % на день.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відсотки за позикою нараховувались з 17 квітня 2023 року по 07 серпня 2023 року включно.
При цьому, як вже зазначалось, сторонами договору позики узгоджено строк повернення позики 09 травня 2023 року.
Доказів того, що строк користування позикою був продовжений матеріали справи не містять.
Разом з цим, за частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Суд зазначає, що уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Як вбачається з договору позики, позика надана строком на 22 дні та термін її повернення визначено 09 травня 2023 року.
Таким чином, у даному випадку встановлено, що строк кредитування становить до 09 травня 2023 року, доказів продовження строку дії договору позики матеріали справи не містять, що в свою чергу свідчить про те, що проценти за користування кредитом також нараховувались поза межами строку дії договору.
У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З огляду на встановлені вище обставини, враховуючи, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за договором позики, відповідно після 09 травня 2023 року (закінчення строку кредитування) кредитор не мав права нараховувати відповідачу проценти за користування позикою.
Таким чином, оскільки право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося 09 травня 2023 року, тому нарахування процентів за користування кредитом починаючи з 10 травня 2023 року є безпідставним та не породжує у відповідача обов`язку сплачувати ці кошти.
Договором позики передбачені відсотки за понадстрокове користування позикою, при цьому відомостей, що такі відсотки є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, розмір відсотків за договором позики № 78823357 становить 988,75 грн.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року у розмірі 6 488,75 грн, з яких: 5 500,00 грн заборгованість за позикою; 988,75 грн заборгованість за відсотками.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією від 23 лютого 2026 року (а.с. 7).
Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 834,57 грн (6 488,75 / 20 700,00 х 2 662,40 = 834,57).
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (а.с. 48-49); витяг з акта від 02 січня 2026 року № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, згідно якого вартість послуг з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 складає 4 500,00 грн та включає в себе: вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, судовий супровід в суді першої інстанції (а.с. 49 зворот); платіжну інструкцію від 16 січня 2026 року про оплату ОСОБА_2 за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (а.с. 50 зворот); копію ордера серії АХ № 1287256 від 03 вересня 2025 року про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною правничої допомоги за договором № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (а.с. 5).
У відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 66-72, 76-79) відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, посилаючись на те, що розмір таких витрат є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом витраченим адвокатом та їх обсягом. Справа є малозначною, не містить складних фактичних обставин, предмет спору є типовим та не потребує правового аналізу чи дослідження доказів.
Дослідивши докази, надані на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських послуг та критерію обґрунтованості їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і пропорційні із складністю справи та виконаною адвокатським об`єднанням роботою.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 410,59 грн (6 488,75/ 20 700 х 4 500 = 1 410,59 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики № 78823357 від 17 квітня 2023 року у розмірі 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 86 коп, з яких: 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп заборгованість за позикою; 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 86 коп заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) грн 57 коп, та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн 59 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ: 44280974.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 23 червня 2026 року.
Суддя А.О. Логвінов
Судове рішення № 137631198, Валківський районний суд Харківської області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/1651/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: