Ухвала суду № 137631095, 23.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11769/26

Провадження № 1-кс/344/4692/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №62026140150000519 від 03.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» призвано на військову службу за призовом під час загальної мобілізації та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 НГУ.

ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 19.06.2026, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, придбав 2 (два) автомати Калашникова без магазинів та 10 (десять) гранат Ф1 з запалами до них, які належать до категорії вогнепальної зброї та бойових припасів, після чого перевіз (переніс) вказану вогнепальну зброю та бойові припаси до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 22.06.2026, після чого, 22.06.2026 о 12 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Карпатська, 184, неподалік магазину «Епіцентр», продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив збут вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме: 2 (два) автомати Калашникова без магазинів та 10 (десять) гранат Ф1 з запалами до них жителю міста Коломия, Івано-Франківської області громадянину ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 4000 доларів США що згідно з курсом НБУ станом на 22.06.2026 становить 179 640 грн., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

22.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 218 КПК України, 22.06.2026 останньому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також слід враховувати те, що ОСОБА_4 проживає у безпосередній близькості до Державного кордону України та володіє зв`язками із особами, які мають можливості організації перетину Державного кордону я в законний так і в незаконний спосіб. Також останній володіє навичками конспірації та непомітного для правоохоронних органів пересування, що дало йому можливість перевезти зброю та бойові припаси через всю територію України, не будучи, при цьому викритим. Враховуючи викладене, останній використовуючи свої зв`язки, навички, вміння та знання місцевості, у якій проживає має реальну можливість перетнути кордон України з метою подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду.

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що в ході розмов підозрювані обговорювали можливість доставки ще однієї партії зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв зі сходу України, а відтак, вказана інформація потребує додаткової перевірки з метою встановлення усіх співучасників злочинів, а також місць зберігання такої зброї та бойових припасів. Разом з тим, без обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме можливість попередити інших співучасників про те, що стосовно них ведеться досудове розслідування, а також приховати докази протиправної діяльності, які ще на даний час не здобуті органом досудового розслідування. Крім цього, на даний час перевіряється приналежність збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв до військового майна та причетність співучасників до його викрадення;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, яким відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також інших осіб які разом з ним здійснювали носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу для узгодження із ними свої показань. Крім цього, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадження шляхом вчинення стосовно них насильницьких дій. Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний, характер та тривалість вчинюваних злочинів, має безперешкодний доступ до зброї та бойових припасів, які може використати з метою впливу на учасників кримінального провадження з метою створення вигідної для себе позиції захисту. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб неодноразово з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, що у свою чергу свідчить про можливість повторного вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, враховуючи зафіксовану в ході досудового розслідування бесіду, співучасники зберігають ще одну партію зброї, вибухових пристроїв та бойових припасів, які надалі можуть протиправно збувати з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_7 від 03.06.2026 та 22.06.2026, протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів від 22.06.2026, протоколом добровільної видачі від 22.06.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином. Крім цього, як зазначалось вище, на даний час перевіряється можливість співучасників кримінального правопорушення до викрадення військового майна, у зв`язку із чим їхні дії в подальшому можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 410 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_4 , в силу того, що він причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та має вільний доступ до вогнепальної зброї та бойових припасів, що створює підвищений ризик протиправної поведінки та ризик летальності для оточуючих, свідків та інших підозрюваних.

Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, оскільки спрямовані на незаконний обіг зброї серед цивільного населення в регіоні, віддаленому від зони ведення бойових дій. Також слід звернути увагу на об`єми та характер збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, які можуть бути використані для заподіяння шкоди життю та здоров`ю необмеженого кола осіб чи використовуватись для вчинення дій терористичного характеру.

У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов`язків підозрюваним

За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інші види запобіжного заходу заставу або особисте зобов`язання, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати організований, систематичний та зухвалий характер вчинення кримінальних правопорушень, неодноразові факти збуту вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, їхню кількість та тактико-технічні характеристики.

Також слід врахувати те, що співучасниками від незаконного збуту зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв одержали щонайменше 179 640 гривень неправомірної вигоди, а відтак, застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, оскільки за час протиправної діяльності співучасникам вдалось акумулювати значні суми коштів, одержаних від протиправної діяльності.

Разом з тим, враховуючи зухвалий характер вчиненого злочину, для забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх обов`язків як підозрюваного та обов`язків, які можуть бути на нього покладені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу необхідно визначити розмір застави більший, аніж вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не меншому 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832 000 гривень.

На переконання сторони обвинувачення, у разі визначення судом даного розміру застави, останній буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених в ньому.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки підозрюваний свою вину визнає, ризики не обґрунтовані.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

22.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 218 КПК України, 22.06.2026 останньому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Санкція злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , зазначеного злочину, його вік, те, що він є військовослужбовцем.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім на даний час для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, де визначено що строк дії ухвали про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, обсягу необхідних для проведення слідчих, процесуальних дій, термін тримання ОСОБА_4 під вартою слід визначити на строк до 20 серпня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, тому строк тримання під вартою слід обчислювати з 22 червня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 серпня 2026 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Визначити заставу 166 400 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20 серпня 2026 року включно обов`язки:

прибувати до слідчого прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали буде оголошено 23.06.2026 о 17:15 год.