Ухвала суду № 137630582, 22.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15093/26

Провадження № 1-кс/686/6264/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025240000000160,

установила:

Прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 , шляхом направлення 18.06.2026 поштового відправлення на адресу суду, звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням (зареєстроване у суді 19.06.2026) про накладення арешту на вилучені речі та грошові кошти в ході проведення огляду металевого сейфу, який було вилучено в офісному приміщенні №504 за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 13-Б, 4 поверх : 34 600 доларів США купюри номіналом по 100 кожна, вилучені та поміщені до сейф пакету НПУ з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії NPU 5324599; 215 500 гривень купюри номіналом по 500 гривень кожна; 48 600 гривень купюри номіналом по 200 кожна; 400 гривень купюри номіналом по 20 кожна; 22900 гривень купюри номіналом по 100 кожна; 40 000 гривень купюри номіналом по 1000 кожна; 1100 гривень купюри номіналом по 50 кожна- загальна сума 328 500 гривень, вилучені та поміщені до сейф пакету НПУ з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії NPU5324598; банківську карту «MONOBANK» - НОМЕР_1 ; роздруківку «MONOBANK» на ОСОБА_3 , вилучену та поміщену до сейф пакету НПУ з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії ICR 0093050; печатку автоматичну круглої форми помаранчевого кольору марки «ColopPrinterR40», на кліше печатки міститься відбиток із надписом «Товариство з обмеженою відповідальністю «МОН БУД»; три печатки кліше підпису, що вилучено та поміщено до сейф пакету НПУ з пояснювальними надписами та підписами учасників слідчої дії NPU5324897, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними.

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв`язку із наступним.

Слідчими СУ ГУНП в Хмельницькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025240000000160 від 10.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Із матеріалів клопотання убачається, що «фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами, шляхом продажу упродовж 2022-2025 років збудованих житлових будинків на території м. Хмельницького та області під виглядом продажу лише земельної ділянки з подальшим оформленням нібито їх набуття від пайової участі у житлово-будівельному кооперативі або використовуючи укладання з покупцями договорів підряду на будівництво нерухомого майна, яке вже фактично збудоване, умисно ухилились від сплати податків у сумі понад 5 млн грн.

Так, в ході проведення досудового розслідування надійшов рапорт від оперативного підрозділу, відповідно до якого слідує, що на території Хмельницької області встановлено стійку практику реалізації об`єктів житлової нерухомості (котеджі, будинки, таунхауси), за формальними документами реалізованих як «пайові відносини», або інші цивільно-правові конструкції, що формально оформляються через житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) або суміжні організаційно-правові форми. За наявною інформацією, забудовники об`єднались спільним злочинним умислом з метою мінімізації податкових зобов`язань, спрямованим на встановлення контрольованих ринкових цін на котеджі, таунхауси й інші житлові об`єкти.

Зокрема встановлено, що типова схема функціонує за кількома варіантами, які застосовуються залежно від конкретного об`єкта. Так, забудовники або створюють/використовують існуючий ЖБК, через який покупцю пропонують вступити до кооперативу та внести пайовий внесок, що в подальшому вважається підставою для отримання житла. Або ж оформлюють із покупцями договір підряду на будівництво, який по факту укладається вже після фактичного завершення будівельних робіт. У всіх випадках використовується договір про купівлю лише земельної ділянки, а не готового об`єкту нерухомості.

Схема працює одним і тим самим способом: забудовник споруджує котеджі, таунхауси або будинки, які вже фактично готові до заселення(введення в експлуатацію), але продаж самого житлового об`єкта ніколи не оформлюється прямо - замість цього документи показують іншу правову конструкцію.

Документально операція проходить через одну з формальних схем: покупець оформлює «пайову участь» у ЖБК, або з ним укладається договір підряду на нібито будівництво, або застосовується договір забудови/інвестування.

У всіх варіантах сутність однакова - покупець реально сплачує повну вартість готового будинку, але в первинних документах і договорах відображається лише передача прав власності на землю, пайові внески чи «виконані роботи». Акти приймання-передачі, довідки про нібито сплату внесків, формальні акти виконаних робіт і типові договори між афілійованими сторонами створюють ілюзію законності й приховують економічну природу угоди. Це дозволяє уникнути належної реєстрації як платника ПДВ, не відобразити в податкових деклараціях реальні доходи від продажу нерухомості та знизити або зовсім уникнути нарахування інших податків (податок на прибуток/доходи, військовий збір тощо).

В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлено адреси проживання, транспортні засоби та офісні приміщення, які використовуються причетними до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення особами.

17.06.2026 відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду проведено обшук офісного приміщення №504, що за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 13-Б в ході якого виявлено та вилучено металевий сейф.

17.06.2026 за участю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 було проведено огляд сейфу у будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами огляду було виявлено та вилучено:

-34 600 доларів США, купюри номіналом по 100 кожна;

-215 500 гривень купюри номіналом по 500 гривень кожна;

-48 600 гривень купюри номіналом по 200 кожна;

-400 гривень купюри номіналом по 20 кожна;

-22900 гривень купюри номіналом по 100 кожна;

-40 000 гривень купюри номіналом по 1000 кожна;

-1100 гривень купюри номіналом по 50 кожна, загальною сумою 328 500 гривень;

-банківську карту «MONOBANK» - НОМЕР_1 ;

-роздруківку «MONOBANK» на ОСОБА_3 ;

-печаткц автоматичнц круглої форми помаранчевого кольору марки «ColopPrinterR40», на кліше міститься відбиток із надписом «Товариство з обмеженою відповідальністю «МОН БУД» ;

-три печатки кліше підпису.

За результатами проведення обшуку ОСОБА_13 було повернуто під розписку металевий сейф.

Вказані речі та грошові кошти, згідно постанови слідчого від 17.06.2026, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки могли бути використані при вчиненні вказаного кримінального правопорушення та містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення».

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати (п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

Однак вказані вимоги Інструкції дотримані не були.

Зокрема, клопотання не містить детального опису грошових купюр із зазначенням серії та номіналу кожної вилученої купюри, що унеможливлює їх ідентифікацію.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідча суддя

постановила:

Повернути прокурору клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025240000000160.

Установити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя