Ухвала суду № 137630580, 22.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15093/26

Провадження № 1-кс/686/6267/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025240000000160,

установила:

Прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 , шляхом направлення 18.06.2026 поштового відправлення на адресу суду, звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням (зареєстроване у суді 19.06.2026) про накладення арешту на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «SUZUKIJIMNY», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключ запалення до автомобіля, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позбавленням права користування, відчуження та розпорядження ним, із метою збереження речових доказів.

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв`язк у із наступним.

Слідчими СУ ГУНП в Хмельницькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025240000000160 від 10.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду 17.06.2026 проведено обшук у автомобілі марки «SUZUKIJIMNY», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , в ході якого вилучено вказаний автомобіль та ключ запалення до автомобіля, які передано на зберігання до штрафмайданчика ГУНП в Хмельницькій області по вул. Романа Шухевича 120Д м. Хмельницький.

17.06.2026 старшим слідчим ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 автомобіль визнано речовим доказом, про що винесено постанову.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Однак до клопотання не долучено документів, які б підтверджували право власності особи на автомобіль.

Указане позбавляє слідчу суддю можливості пересвідчитися, хто є дійсним власником рухомого майна, із клопотанням про арешт якого прокурор звернувся.

Окрім того, у клопотанні не зазначено підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо автомобіля марки «SUZUKIJIMNY», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключа запалення до автомобіля, не вказано доказом яких саме фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є автомобіль марки «SUZUKIJIMNY», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключ запалення до автомобіля у кримінальному провадженні, яке розслідується за фактом ухилення від сплати податків.

Таким чином прокурором не обґрунтовано необхідності накладення арешту на автомобіль марки «SUZUKIJIMNY», 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та ключ запалення до нього у контексті їх відповідності критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідча суддя

постановила:

Повернути прокурору клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025240000000160.

Установити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя