Ухвала суду № 137630423, 23.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4001/26

2/465/3956/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23.06.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

встановив:

Позивач звернулася в суд із позовом до відповідача про визнання майна особистою приватною власністю.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 14.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із підстав, викладених в ухвалі. Зокрема, судом зазначено, що позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп., тобто як за немайнову вимогу. Суддею також встановлено, що позивачем заявлено у позові вимогу майнового характеру, однак, не визначено у позові ціну позову та не надано до суду документа на підтвердження сплати судового збору відповідно до ціни позову за заявлену майнову вимогу. У зв`язку з цим зазначено, що позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

25.05.2026 року представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. Зазначає, що позивачем під час подання позову вже було сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. (що підтверджується матеріалами справи та зазначено в ухвалі суду), судовий збір за заявлену майнову вимогу сплачено повністю, належним чином, а доплата не потрібна.

Як зазначено у ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Відповідно до ч.5 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У даному випадку позивачем не виконано в повному обсязі вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Так, представник позивача у своїй заяві від 23.05.2026 року вказує про сплату судового у повному обсязі разом з поданням позовної заяви до суду, про що надано квитанцію на суму 1331 грн. 20 коп. Однак, поза увагою сторони позивача й надалі залишено те, що відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У даному випадку позивачем заявлено дві вимоги: майнову та немайнову. Враховуючи, що на час звернення позивача до суду судовий збір було сплачено в розмірі 1331,20 грн., а оцінка майна на той час проведена не була, відповідно, ціна позову не була визначена, вказана сума судового збору відповідала розміру судового збору, який сплачується за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру. Саме тому в ухвалі судді від 14.05.2026 року стороні позивача було вказано на необхідність визначення ціни позову, проведення оцінки нерухомого майна та доплати судового збору за поданим позовом з урахуванням наявності також вимоги майнового характеру (про визнання права особистої власності на нерухоме майно), взявши за основу розрахунку судового збору вартість такого майна та здійснивши визначення розміру судового збору відповідно до ставки за майнову вимогу, визначену пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, стороною позивача доплату судового збору не здійснено. Відповідно, із заявлених двох позовних вимог оплаченою судовим збором залишається лише одна. За таких обставин, попри здійснену оцінку нерухомого майна і визначення ціни позову, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.05.2026 року не можуть вважатися виконаними.

Оскільки позивачем не виконано вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у визначений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, зокрема не надано доказів доплати судового збору у визначеному розмірі (із урахуванням заявленої вимоги майнового та немайнового характеру), така позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

Згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з часу отримання копії ухвали.

Суддя Величко О.В.