Ухвала суду № 137628377, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21008/26

Провадження №1-кс/127/8116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22025020000000189 від 06.11.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025020000000189 від 06.11.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Чечельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» (Гайсинський район, смт. Чечельник, вул. Антонішина, буд. 60Б), не пізніше вересня 2025 року організував протиправний механізм, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, через виготовлення медичних висновків форми № 080-4/о шляхом внесення невстановленими досудовим розслідуванням особами до них недостовірних відомостей про наявність порушень функцій організму, через які особи не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду.

В подальшому, на підставі виготовлених висновків вказаної форми із недостовірними відомостями особи призовного віку неправомірно отримували відстрочки від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою (п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Так, ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного задуму, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, усвідомлюючи, що відповідно до своїх повноважень не зможе його реалізувати самостійно, залучив підпорядкованих йому лікарів сімейної медицини КНП «Чечельницький ЦПМСД», які входять до складу лікарсько-консультативної комісії, та надавав їм вказівки щодо внесення завідомо недостовірних відомостей до висновків форми №080-4/о про стан здоров`я осіб.

Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою реалізації злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 08 січня 2026 року на виконання прохання жительки с. Вербка Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я її чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_7 кошти у сумі близько 4 тис. грн.

У подальшому, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не раніше 21 січня 2026 року, отримавши акт №11 від 21.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_8 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 03 лютого 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

Далі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 15 січня 2026 року на виконання прохання жительки с. Вербка Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я її чоловіка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_10 кошти у сумі близько 4 тис. грн.

У подальшому, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не раніше 16 січня 2026 року, отримавши акт №4 від 16.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_11 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 16 січня 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

Також, ОСОБА_6 , діючи умисно, продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, спрямованого на незаконне збагачення та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 21 січня 2026 року на виконання прохання жителів селища Чечельник Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , надав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа лікарів сімейної медицини, що входять до складу лікарсько-консультативної комісії КНП «Чечельницької ЦПМСД», виготовити висновок форми № 080-4/о на ім`я свого чоловіка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , шляхом внесення недостовірних даних про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму кабінеті директора КНП «Чечельницький ЦПМСД», отримав від ОСОБА_14 кошти у сумі близько 8000 грн.

У подальшому, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не раніше 21 січня 2026 року, отримавши акт №9 від 21.01.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, подав визначені чинним законодавством України документи, в тому числі виготовлений висновок вказаної форми на ім`я свого батька ОСОБА_15 із завідомо недостовірними відомостями про стан його здоров`я, до ІНФОРМАЦІЯ_5 і 03 лютого 2026 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за близькою особою батьком, неправомірно отримав відстрочку від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації терміном до 03 травня 2026 року.

22 квітня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:

?протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.02.2026;

?протоколом обшуку від 21.04.2026;

?протокол тимчасового доступу до документів від 21.04.2026;

?протоколом затримання від 21.04.2026;

?протоколами допитів свідків.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою діє протягом 60 днів з моменту затримання підозрюваного, тобто до 20 червня 2026 року.

Однак, враховуючи складність зазначеного кримінального провадження та необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) і процесуальних дій, направлених на зібрання усіх доказів, а саме: завершити проведення призначених експертиз відео, звукозапису, судової портретної експертизи, здійснити розсекречення процесуальних документів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, скласти обвинувальний акт, виконати вимоги ст. 290 КПК України, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою не виявляється можливим.

Таким чином, підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, зокрема:

- переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду;

- незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється.

Запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026 (справа №127/21009/26) строк досудового розслідування продовжено до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 22.08.2026 (включно).

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити, а також долучити копію ухвали суду про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, крім того заявив, що наразі проводяться слідчі дії з метою встановлення всіх осіб причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив суд долучити заперечення, а також просив клопотання слідчого задовольнити частково та визначити підзахисному заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_6 , в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Суд, дослідивши вказане клопотання, а також заперечення адвоката, заслухавши думку учасників судового процесу, характеризуючі дані підозрюваного, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування розслідується кримінального провадження № 22025020000000189 від 06.11.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В рамках вказаного провадження, 22.04.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в організації перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженої на виконання функцій держави.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень достатньою мірою доводиться доказами, які долучені до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2026 року (справа №127/13622/26) до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою діє протягом 60 днів з моменту затримання підозрюваного, тобто до 20 червня 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2026 (справа №127/21009/26) строк досудового розслідування продовжено до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 22.08.2026 (включно).

Підставами для постановлення вищевказаних ухвал суду було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 перебуває в цивільному шлюбі, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого кримінального правопорушення. Санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, тобто ризик переховування наразі не втратив своєї актуальності.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що останній може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Зокрема, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою.

Щодо заперечень адвоката в частині визначення розміру застави, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_6 підозрюється у організації перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Своїми діями підозрюваний показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, розуміючи суспільну небезпеку злочину, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок.

Зважаючи на обсяг підозри, незавершені слідчі (процесуальні) дії, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, в умовах воєнного стану, суспільний резонанс, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, про недоцільність визначення розміру застави.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що обставини на які посилався суд при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 16.08.2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя