Рішення № 137628219, 22.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/454/26

Провадження № 2/135/395/26

РІШЕННЯ

іменем України

22.06.2026 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Кривешко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»), в інтересах якого діє представник позивача Літочвенко Ольга Олександрівна, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.02.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1511-2467, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у сумі 2000 грн, строком кредитування 365днів, базовий період 28 днів, зі зниженою процентною ставкою 1 % в день та стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення кредиту, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15.01.2026 року становить 13064,20 грн, з яких: 3460 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 8518 грн. прострочена заборгованість за процентами; заборгованість за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК 931,20 грн, заборгованість по комісії 155 грн.

Посилаючись на ці обставини, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1511-2467 від 12.02.2025 у розмірі 13064,20 грн та судові витрати.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , який повернувся до суду із відміткою поштової служби: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 12.02.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1511-2467.

Указаний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та правила відкриття кредитної лінії підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором A6472.

Кредитний договір разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір у якому визначаються усі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до пункту 2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4 договору).

Загальний розмір кредиту 2000 грн, дата видачі кредиту 12.02.2025(пункт 4.1, 4.2 договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована (пункт 4.7договору).

Базовий період складає 28 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачу кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду (пункт 4.8 договору).

Стандартна процентна ставка становить:

-1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору;

-0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення кредиту (пункт 4.10 Договору)

Пунктом 4.14 договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 11.02.2025

Орієнтовна загальна вартість кредиту 8698,46 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу Кредиту та проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабітен (пункт 4.16).

Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (пункт 5.1 договору).

Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий кредит (пункт 5.2 договору).

Кредитодавець, у межах програми лояльності відповідно до правил, має право на власний розсуд анулювати (простити) позичальнику його заборгованість перед кредитодавцем за цим договором у повному обсязі або у певній частині, розмір якої визначається самостійно кредитодавцем (пункт 6.8 договору).

07.03.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467.

Кредитодавець та позичвальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строк дії Договору.(пункт 2 Додаткової угоди)

Додаткові грошові кошти у розмірі 600 грн., дата видачі додаткових грошових коштів: 07.032025.(пункт 2.1, п. 2.2 Додаткової угоди)

08.03.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467..

Додаткові грошові кошти у розмірі 600 грн., дата видачі додаткових грошових коштів: 08.03.2025.(пункт 2.1, п. 2.2 Додаткової угоди)

10.03.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467..

Додаткові грошові кошти у розмірі 600 грн., дата видачі додаткових грошових коштів: 10.03.2025.(пункт 2.1, п. 2.2 Додаткової угоди)

Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 3460 грн. яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі Додаткової угоди(п. 2.3 Додоткової угоди)

Сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 391 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.(п. 2.11 Додаткової угоди).

Умови кредитування за Договором: сума кредиту 3460 грн. кількість днів користування Кредитом 365 календарних днів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 15077,82 грн.

Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467 від 12.02.2025 та додаток 1 до додаткової угоди від 07.03.2025 підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразомив ідентифікатором А5644.

Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467 від 12.02.2025 та додаток 1 до додаткової угоди від 08.03.2025 підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразомив ідентифікатором А9938.

Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1511-2467 від 12.02.2025 та додаток 1 до додаткової угоди від 10.03.2025 підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразомив ідентифікатором А7883.

З довідки про перерахування суми кредиту № 1511-2467 від 12.02.2025 ОСОБА_1 слідує, що 12.02.2025 здійснено операцію видача кредиту, платіжна система EasyPay, платіж №1556916191, платіжна картка НОМЕР_1 на суму 2000 грн; 07.03.2025 здійснено операцію добор по кредиту, платіжна система EasyPay, платіж № 1569483854, платіжна картка НОМЕР_2 на суму 600 грн; 08.03.2025 здійснено операцію добор по кредиту, платіжна система EasyPay, платіж № 1569853259, платіжна картка НОМЕР_2 на суму 600 грн; 10.03.2025 здійснено операцію добор по кредиту, платіжна система EasyPay, платіж № 1570793176, платіжна картка НОМЕР_2 на суму 600 грн, а також платежі підтверджуються інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім»

Згідно вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1511-2467 від 12.02.2025 ОСОБА_1 станом на 15.01.2026 становить 13064,20 грн, з яких: 3460 грн - основний борг, 8518 - заборгованість за процентами; за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК 931,20 грн. та комісія 155 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною восьмою статті 11ЗакономУкраїни«Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав останній за допомогою засобів зв`язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявниця використала для підтвердження підписання договору кредиту.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Усупереч умов укладеного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За нормами статей 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що у кредитному договорі сторони обумовили, що розмір стандартної процентної ставки за користування кредитом становить: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення кредиту; базовий період складає 28 календарних днів; строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

З інформації за укладеним договором слідує, що:

у періоди з 12.02.2025 по 05.09.2025 відповідачу нараховувалась стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом.

у періоди з 06.09.2025 по 13.01.2026 відповідачу нараховувалась стандартна процентна ставка 0,74 % за кожен день користування кредитом.

Нарахування позивачем процентів узгоджується з умовами укладеного сторонами кредитного договору №1511-2467 від 12.02.2025, враховуючи умови договору.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 3460,00 грн. та 8518 грн. сума заборгованості за відсотками. Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, а тому сума заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає стягненню.

Що стосується заборгованість за нарахованою сумою за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України в розмірі 931,20 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає недоведеними та безпідставними вимоги позивача щодо відповідача в частині стягнення штрафу в розмірі 931,20 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту 15% від суми кредиту, що дорівнює 155,00 грн., судом зазначається наступне.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з наданням кредиту, передбачена в заявці кредитного договору. Розмір комісії за надання кредиту складає 15% від суми кредиту, що дорівнює 155,00 грн..

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то дані положення кредитного договору є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором № 1511-2467 від 12.02.2025, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 11978 грн, у тому числі: 3460,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 8518 грн - суми заборгованості за відсотками.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України,суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (розмір заявлений позовних вимог 13064,20 грн (100%), розмір задоволених позовних вимог 11978 грн (91,69%) розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2439,32 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1511-2467 від 12.02.2025 в сумі 11978 ( одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 32 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598;

Представник позивача: Літовченко Ольга Олександрівна, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407, РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна