Ухвала суду № 137625161, 23.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/6497/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000), начальника сектору ювенальної поліції ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області Єрмака Сергія Валерійовича (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, начальника сектору ювенальної поліції ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області Єрмака Сергія Валерійовича, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо неповного та формального розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.05.2026;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо непроведення повної перевірки доводів скарги про можливе незаконне поширення персональних даних та фотоматеріалів позивача;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невстановлення кола осіб, яким були передані фотоматеріали та персональні дані позивача;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо визнання законним використання працівником поліції ОСОБА_2 особистого мобільного телефону для збору персональних даних та доказів без належного правового обґрунтування;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо ненадання правової оцінки доводам скарги про можливе порушення законодавства про захист персональних даних;

- визнати встановленим факт порушення працівником поліції Правил дорожнього руху шляхом паркування транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, що підтверджено результатами службового розслідування ГУНП в Чернігівській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області провести повторний, повний, всебічний та об`єктивний розгляд скарги позивача від 19.05.2026, з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області встановити коло осіб, які отримали доступ до фотоматеріалів та персональних даних позивача;

- визнати протиправними дії працівника поліції щодо порушення Правил дорожнього руху шляхом паркування службового транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю;

- постановити окрему ухвалу щодо виявленого факту порушення працівником поліції Правил дорожнього руху, який підтверджений матеріалами службового розслідування;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надати позивачу копію висновку службового розслідування, копію наказу про дисциплінарне стягнення та матеріали перевірки за його скаргою;

- постановити окрему ухвалу щодо виявлених порушень законодавства посадовими особами ГУНП в Чернігівській області.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві не конкретно викладений зміст позовних вимог. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Позивач, зокрема, просить: визнати встановленим факт порушення працівником поліції Правил дорожнього руху шляхом паркування транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, що підтверджено результатами службового розслідування ГУНП в Чернігівській області; визнати протиправними дії працівника поліції щодо порушення Правил дорожнього руху шляхом паркування службового транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, проте не зазначає будь-яких ідентифікаційних ознак вказаного працівника поліції.

Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову, тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами.

Суд звертає увагу, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Суд також зазначає, що частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивачем.

Тобто, захист прав позивача шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, можливий виключно внаслідок, зокрема, визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, зміст вимог позивача щодо визнання встановленим факту порушення працівником поліції Правил дорожнього руху шляхом паркування транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, що підтверджено результатами службового розслідування ГУНП в Чернігівській області, не відображає вид судового захисту у відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та не узгоджується з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- в позовній заяві в якості відповідача визначено начальника сектору ювенальної поліції ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області Єрмака Сергія Валерійовича, однак не заявлено до нього жодної позовної вимоги.

Тому позивачу потрібно визначитись з належними відповідачами у справі, їх кількістю та заявленими до кожного з них окремими позовними вимогами;

- до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.

Разом з тим, в поданій позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа № 9901/70/20) були сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У цій ухвалі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказані висновки Великої палати Верховного Суду є релевантними і до даної справи.

При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у даній справі.

Суд зазначає, що оскарження позивачем дій відповідача щодо належного розгляду його скарги від 19.05.2026 щодо порушення Правил дорожнього руху службовим транспортним засобом поліції, не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви за захистом своїх прав підлягає сплаті.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Таким чином, за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1331,20 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в ній фактично зазначено дві самостійні вимоги немайнового характеру (щодо неналежного розгляду скарги від 19.05.2026 та зобов`язання відповідача провести повторний розгляд скарги позивача від 19.05.2026, відповідно до викладених у ній питань, а також визнання протиправними дії працівника поліції щодо порушення Правил дорожнього руху шляхом паркування службового транспортного засобу на місці, призначеному для осіб з інвалідністю).

Тому в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 2662,40 грн. (1331,20 грн. * 2).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2662,40 грн. на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи; 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

При цьому суд звертає увагу, що згідно частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, начальника сектору ювенальної поліції ВП Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області Єрмака Сергія Валерійовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ