Рішення № 137624829, 22.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року справа № 580/3746/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

14 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Львівській області №232730030450 від 23.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) періоди його роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.08.1986;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 рнкопп НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та прийняти рішення про призначення з 30.12.2025 пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 11.08.1986, оскільки до загального трудового стажу не враховано періоди роботи з 01.07.2000 по 28.08.2007 оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків за даний період, що є обов`язковим з 01.07.2000 згідно Постанови КМУ від 04.06.1998 №794. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при нарахуванні пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що заява позивача про призначення пенсії розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 232730030450 від 23.01.2026 про відмову у призначенні пенсії. Про прийняте рішення Позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. У заявлених правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало функції з прийняття документів та інформування Позивача про результати розгляду заяв про призначення пенсії. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 заяву позивача зміну предмета та підстав позову прийнято до розгляду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 замінено неналежного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на належного Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відзив на позовну заяву до суду не надало.

З урахуванням того, що з 15.06.2026 по 19.06.2026 включно суддя Янківська В.П. перебувала у відпустці, зазначена справа розглянута та ухвалено рішення в перший робочий день після відпустки.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Заява позивача про призначення пенсії на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 232730030450 від 23.01.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.07.2000 по 28.08.2007 згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 11.08.1986, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків за даний період, що є обов`язковим з 01.07.2000 згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794. Зазначені періоди доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки проведеної, в тому числі за заявою власника трудової книжки..

Не погоджуючись із рішенням щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 11.08.1986, позивач у період з 17.11.1994 по 28.08.2007 працював у ТОВ «Медея-1» (ЄДРПОУ 22793879).

Відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи з 01.07.2000 по 11.08.1986 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 11.08.1986, оскільки інформація про даний період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом вищезазначених норм обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.

Отже, відсутність у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для не зарахування спірного періоду роботи позивача.

З огляду на встановлене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.07.2000 по 11.08.1986 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 11.08.1986 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 16.01.2026 з врахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №232730030450 від 23.01.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 по 11.08.1986 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 від 11.08.1986 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 16.01.2026 з врахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1000 (одну тисячу) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА