Ухвала суду № 137624729, 22.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2026 року справа № 580/6422/26 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 0385960-2407-2301-UA71080490000022110, винесене ГУ ДПС у Черкаській області, про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiзичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 183,65 грн. за 2024 рік за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,90 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 36,90 кв.м в частині нарахування 183,65 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 0385961-2407-2301-UA71080490000022110, винесене ГУ ДПС у Черкаській області, про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiзичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 172,20 грн. за 2024 рік за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 34,60 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 34,60 кв.м в частині нарахування 172,20 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 0385967-2407-2301-UA71020330000027449, винесене ГУ ДПС у Черкаській області, про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiзичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 285,63 грн. за 2024 рік за будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 191,30 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 95,65 кв.м в частині нарахування 285,63 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 0385963-2407-2301-UA71080490000022110, винесене ГУ ДПС у Черкаській області, про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки, сплачений фiзичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 210,03 грн. за 2024 рік за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 42,20 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 42,20 кв.м в частині нарахування 210,03 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертоїстатті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 23.05.2024 у справі № 420/12562/23, від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23.

Отже, за сформованою судовою практикою, яку суддя враховує згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору, становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно із ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Суддя з`ясував, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області № 0385960-2407-2301-UA71080490000022110, № 0385961-2407-2301-UA71080490000022110, № 0385967-2407-2301-UA71020330000027449, № 0385963-2407-2301-UA71080490000022110, які прийнято 10.06.2025.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення позивач отримала 14.01.2026.

Позивач оскаржила в адміністративному порядку спірні податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішеннями від 06.03.2026 № 6019/6/99-00-06-01-02-06 та від 03.04.2026 № 8504/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України залишила без розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.02.2026 та від 18.03.2026 на ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 10.06.2025 № 0385960-2407-2301-UA71080490000022110, № 0385961-2407-2301-UA71080490000022110, № 0385967-2407-2301-UA71020330000027449, № 0385963-2407-2301-UA71080490000022110.

Однак, звертаючись до суду з цим позовом, позивач у позовній заяві не зазначив конкретної дати отримання (ознайомлення) з рішеннями ДПС України від 06.03.2026 № 6019/6/99-00-06-01-02-06 та від 03.04.2026 № 8504/6/99-00-06-01-02-06, якими скарги ОСОБА_1 від 16.02.2026 та від 18.03.2026 були залишені без розгляду.

З огляду на це, позивачу необхідно чітко вказати дату та надати належні докази отримання зазначених рішень ДПС України, оскільки встановлення цього моменту є ключовим для визначення дня закінчення процедури адміністративного оскарження та перевірки судом факту дотримання позивачем передбаченого законом місячного строку на звернення до адміністративного суду.

Дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗаконуУкраїни "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач, заявляє 4 вимоги майнового характеру (4 податкові повідомлення-рішення), а позовна заява подана через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Натомість, позивач до позову надала квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 064,96 грн.

Таким чином, судовий збір за подання цієї позовної заяви становить 4 259,84 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову через ЄСІТС. Ураховуючи сплату позивачем судового збору у сумі 1 067,96 грн, їй необхідно доплатити судовий збір у сумі 3 194,88 грн.

Реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

У силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;

- доказів сплати судового збору в сумі 3 194,88 грн;

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяВалентин ГАРАЩЕНКО