Ухвала суду № 137624208, 22.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2026 р. № 520/16685/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування витягу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ у розмірі 1,7399 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025.;

- скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310138200:12:009:0002 загальною площею 3,1300 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Румянцівська,5 від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача з діями відповідача щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 6310138200:12:009:0002 загальною площею 3,1300 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Румянцівська,5 від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025.

Беручи до уваги наведені норми, суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки як встановлено судом з матеріалів позову, позивач не погоджується із діями відповідача при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025 із кадастровим номером 6310138200:12:009:0002 загальною площею 3,1300 га, що розташована за адресою: м. Харків, Руманцівська,5.

Однак, із даним позовом про оскарження витягу від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок позивач звернулась лише 17.06.2026.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року за № 1209/13 було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025 відповідно до якого нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 62258720,23 грн.

В подальшому, Харківська міська рада звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (справа №644/8237/25).

В позовній заяві представник позивача просить суд поновити пропущений строк звернення до суду зазначаючи, що оскаржуваний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025 позивач не отримувала.

Як зазначає представник позивача про існування вказаного витягу Ширіна О.А дізналась лише після звернення Харківської міської ради до Індустріального районного суду м. Харкова після відкриття провадження від 05.11.2026 по справі №644/8237/25 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Зазначає, що вказану ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова було отримано позивачем 16.12.2025, при цьому жодних доказів на підтвердження вказаного представником позивача не надано.

При цьому, як зазначено самим представником позивача в позовній заяві, 29.11.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Варлмов Д.В. звернувся до Головного управління Держгеокастру у Харківській області із адвокатським запитом за № 218 відповідно якого, останньому була надана відповідь від 16.12.2025, до якої було надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.04.2019 року за № 770/0/45-19 та від 06.06.2019 року за № 943/0/45-19.

Проте, суд критично сприймає вказані доводи представника позивача та вважає за необхідне зазначити, що отримання Додатку Ж 5 "Розрахунок грошової оцінки 1 кв. м. земель міського населеного пункту" технічної документації з НГО не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права з`ясування складових які були враховані відповідачем при формуванні оскаржуваного витягу і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зазначений висновок неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2025 по справі №300/546/23, від 07.04.2025 по справі №260/651/24, від 25.04.2025 по справі №440/9435/24 та інших.

Крім того, посилання представника позивача на те, що оскаржуваний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки замовляв не позивач, а Харківська міська рада, що на його думку свідчить про виготовлення такого із порушенням норм діючого законодавства України, суд вважає необґрунтованими, оскільки оформлення та видача витягу з технічної документації не є правочином, який вимагає ініціативи виключно власника чи землекористувача.

Суд зазначає, що сам факт того, що документ замовив не позивач, не впливає на достовірність внесених до Державного земельного кадастру (ДЗК) відомостей і не є підставою для визнання такого витягу протиправним чи недійсним. Витяг є виключно довідковим документом, що фіксує розраховані показники нормативної грошової оцінки (НГО) на основі вже затвердженої технічної документації.

Суд зазначає, що представником позивача у позовній заяві, не наведено жодних поважних причин та не надано жодних належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості отримання інформації щодо складових коефіцієнтів, які були враховані відповідачем при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.07.2025 року за № НВ-9969135052025 задля своєчасного звернення до суду.

З урахуванням наведеного суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою.

Під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.04.2025 по справі №440/9435/24 та інших.

Враховуючи вищевикладене суд вважає клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду безпідставним з підстав викладених судом вище.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування витягу - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ГОРШКОВА