Ухвала суду № 137624190, 23.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

23 червня 2026 р. Справа № 200/5074/25

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по справі №200/5074/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили.

Рішенням Вищої ради правосуддя "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

10.06.2026 представником позивача надіслано через систему "Електронний суд" заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року по справі №200/5074/25 у частині складової грошового забезпечення - виплати винагороди за участь у ООС за період з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року, встановивши відповідний строк для цього 10 днів.

- постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5074/25 від 29.09.2025 року та направити її для виконання відповідачу.

Згідно Витягу з протоколу автоматичного розподілу справи між суддями, дану адміністративну справу розподілено до провадження судді Шевченко О.В.

Представником позивача надано до суду квитанцію про надсилання до електронного кабінету Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях в системі "Електронний суд" заяву про встановлення судового контролю.

Проте, відповідач своїм правом на подання заперечень на вказану заяву не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд вважає за можливе розглядати заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану представником позивача заяву про встановлення судового контролю, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" (наразі ст. 382 КАС України).

У вказаній Постанові Пленуму зазначено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноваженьвідповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі

Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по справі №200/5074/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем отримано виконавчий лист по справі №200/5074/25.

З наданих до суду документів встановлено, що після набрання рішенням законної сили позивач надіслав відповідачу заяву щодо добровільного виконання рішення від 13.03.2026 року.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях позивачу було нараховане та сплачено грошове забезпечення у розмірі 510 048, 43 грн. Після утримання військового збору позивач отримав 502 398,20 грн., що підтверджено листом Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях від 23.04.2026.

В заяві про встановлення судового контролю позивач зазначив, що на адвокатський запит Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях було надано розрахунок грошового забезпечення з 30.01.2020року по 19.05.2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму на 01.01.2020р., на 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р.

З доданого розрахунку встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року відповідач не здійснив перерахунок складової грошового забезпечення - винагороди за участь у ООС.

Заперечень щодо цього представник відповідача до суду не надав, як і не надав доказів перерахунку винагороди за участь у ООС на виконання рішення суду.

Позивач зазначив, що отримував винагороду за участь в ООС за період з 30.04.2018р. по 24.02.2022р. у розмірі 50% від грошового забезпечення. Проте, відповідачем не було перераховано винагороду за участь в ООС за період з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року.

Крім того, 04 травня 2026 року позивач надіслав до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях заяву щодо добровільного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року через електронну пошту usbu_don@ssu.gov.ua з проханням виконати рішення у частині виплат за участь у ООС.

Проте, відповідач не надав відповідь на звернення щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року щодо здійснення перерахунку та виплати винагороди за участь у ООС за період з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму за відповідні роки.

Отже, наразі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по справі № 200/5074/25 виконано частково.

Відповідно до частини 2, 3 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення, при цьому відповідачем до суду таких доказів також не надано, як і заперечень проти заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по справі № 200/5074/25 у місячний термін.

За таких підстав, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись положеннями ст. ст. 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганський областях подати у місячний термін звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по справі № 200/5074/25.

В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко