Ухвала суду № 137624090, 22.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

"22" червня 2026 р. справа №520/7663/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Марини Лук`яненко, розглянувши у судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 року (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». Зобов`язано Другий апеляційний адміністративний суд нарахувати та виплати ОСОБА_1 суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 року (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/7663/25 набрало законної сили 22.07.2025 року.

10.06.2026 від Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 520/7663/25 шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання недоплаченої суддівської винагороди позивача у сумі 498 734,92 грн (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 року (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що судове рішення у справі №520/7663/25 до теперішнього часу в частині виплати нарахованих позивачу коштів відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Також просив суд здійснювати розгляд поданої заяви без його участі.

Від представника Державної казначейської служби України до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що запропонований спосіб виконання рішення, викладений у заяві Міністерства юстиції України, а саме «шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів» не призведе до перерахування коштів позивачеві у зв`язку із щорічним передбаченням Верховною Радою України критично недостатнім обсягом бюджетних асигнувань як за КПКВК 3504040, так і за КПКВК 0501150 та визначеною черговістю погашення заборгованості. Отже, Державна казначейська служба України просила суд відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Від представника Другого апеляційного адміністративного суду до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про неможливість виконання вищевказаного рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з посиланням на те, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України. Зазначено, що сам факт відсутності фінансування Другого апеляційного адміністративного суду з боку ДСА України робить неможливим виконання рішення суду щодо виплат заборгованості суддівської винагороди, що є підставою для зміни способу виконання рішення суду із зобов`язання Другого апеляційного адміністративного суду здійснити виплату суддівської винагороди на стягнення нарахованої суми з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». З огляду на викладене, Другий апеляційний адміністративний суд просить суд врахувати наведені у поясненнях суду доводи при розгляді заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/7663/25, змінивши «зобов`язання здійснити нарахування та виплату» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Також, просив здійснювати розгляд поданої заяви без його участі.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд поданої заяви у порядку письмового провадження.

Вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон України № 4901-VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України № 4901-VI серед іншого передбачено, що у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що зміна способу та порядку виконання судового рішення спрямована не на перегляд судового рішення по суті, а на забезпечення його реального та повного виконання у випадку, коли виконання рішення у спосіб, який випливає з його резолютивної частини, ускладнене або неможливе з об`єктивних причин.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/7663/25 зобов`язано Другий апеляційний адміністративний суд нарахувати та виплати позивачу суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 року (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/7663/25 набрало законної сили 22.07.2025 року.

Резолютивна частина даного рішення містить не лише обов`язок здійснити відповідне нарахування, а й обов`язок провести виплату належних стягувачу сум.

На виконання вказаного рішення суду Другим апеляційним адміністративним судом проведено нарахування ОСОБА_1 суддівської винагороди (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у сумі 498 734,92 грн, які відображено на позабалансовому рахунку у меморіальному ордері №16 за липень 2025 року, проте зазначена сума позивачу не виплачена.

Тож, на стадії виконання судового рішення визначено конкретний розмір нарахованої, але невиплаченої суми, яка підлягає виплаті на користь стягувача, а саме 498734,92 грн.

Отже, рішення суду у справі №520/7663/25 Другим апеляційним адміністративним судом виконано лише в частині здійснення перерахунку позивачу належної суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

А невиконаною залишається саме частина рішення суду щодо фактичної виплати нарахованих коштів, при цьому неможливість проведення такої виплати безпосередньо боржником обумовлена відсутністю відповідного фінансового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи та листом боржника.

Суд також враховує, що обставини, на які посилається заявник, не свідчать про відмову боржника від виконання рішення суду або про ухилення від його виконання.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованими доводи Державної казначейської служби України в частині відсутності правових підстав для зміни способу виконання рішення суду. Оскільки у даному випадку суд не змінює зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/7663/25, не змінює суб`єктний склад сторін у справі, не визначає нових прав та обов`язків, які не випливають із рішення суду, та не вирішує новий спір між сторонами.

Зміна способу і порядку виконання рішення стосується виключно механізму фактичного виконання вже встановленого судом обов`язку щодо виплати стягувачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», які вже нараховані боржником на виконання рішення суду.

Таким чином, зміна способу виконання рішення у частині фактичного отримання стягувачем нарахованих коштів не змінює суті судового рішення, а спрямована на забезпечення реального виконання тієї його частини, яка залишилася невиконаною, а саме виплати нарахованих стягувачу коштів.

При цьому, суд звертає увагу, що сума 498 734,92 гри не визначається судом як новий предмет спору поза межами ухваленого рішення, а є результатом нарахування, проведеного боржником на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/7663/25.

Разом із тим, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання нарахованої, але невиплаченої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у сумі 498734,92 грн з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

На це суд зазначає, що визначення конкретного порядку казначейського обслуговування, бюджетної програми, з якої має здійснюватися виконання, а також дій Державної казначейської служби України під час виконання судового рішення належить до сфери нормативного регулювання спеціального законодавства, яке застосовується уповноваженими органами на стадії виконання відповідного виконавчого документа.

Державна казначейська служба України не була стороною у справі №520/7663/25, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 безпосередніх обов`язків на Казначейство не покладено.

А тому, у суду відсутні підстави для покладення на Державну казначейську службу України обов`язку щодо проведення безспірного списання коштів з конкретної бюджетної програми у визначеному заявником порядку.

Крім того, під час вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення суд не підміняє собою органи, на які законом покладено повноваження щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів, та не визначає процедурний алгоритм їх дій поза межами необхідного для забезпечення виконання судового рішення.

А отже, вимоги заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання недоплаченої суддівської винагороди позивача у сумі 498 734,92 грн з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, суд вважає передчасними.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 1 статті 378 КАС України та відсутність доказів повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/7663/25, суд висновує про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі №520/7663/25 у невиконаній частині шляхом стягнення з Другого апеляційного адміністративного суду на користь позивача недоплачену суддівську винагороду у сумі 498734 (чотириста дев`яносто вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 92 коп., а тому заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/7663/25 визнає такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 256, 295, 370, 378 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/7663/25 - задовольнити частково.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №520/7663/25 у частині щодо зобов`язання Другого апеляційного адміністративного суду виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Другого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 17 липня 2020 (з урахуванням часу перебування у щорічній основній відпустці з 20 липня 2020 року до 28 серпня 2020 року та у щорічній додатковій відпустці з 31 серпня 2020 року до 11 вересня 2020 року) без застосування обмеження встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у сумі 498734 (чотириста дев`яносто вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 92 коп.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Марина Лук`яненко