Рішення № 137623061, 23.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42359/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000349/2 від 20.10.2025 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в поданих ним до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) та RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) 18.07.2022 року укладено Контракт №1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар взуття. Відповідно до п. 1.5 контракту номенклатура товару та ціни визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною; відповідно до п. 2.1 всі ціни визначаються у пропозиціях продавця і встановлюються у Доларах США, продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції; відповідно до п. 2.2 контракту загальною вартістю є ціна всіх товарів, погоджених сторонами у Додатках протягом дії цього Контракту.

Згідно додаткової угоди від 19.07.2022 року до Контракту №1 сторони вирішили викласти п. 3.1. в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) FOB.

На виконання умов контракту 20.08.2025 року продавцем виставлено Інвойс №186 з переліком товарів на загальну суму 63397,23 доларів США.

З метою митного оформлення товару ТОВ «СТІЛЛІ» 20.10.2025 року подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500020008073U9 разом з документами, які підтверджують обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення.

Однак, Одеською митницею 20.10.2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000349/2.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: 1) Відповідно до наданих до митного оформлення документів, заявлені умови поставки FOB NINGBO. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FОВ, Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Згідно декларації митної вартості до ціни товару додано складову митної вартості транспортні витрати з порту Нінгбо, Китай до порту Чорноморськ, Україна у сумі 358138,99 грн. У підтвердження зазначених витрат надано: договір транспортного експедирування від 21.07.2023 року №21072023-01, довідку про вартість міжнародного перевезення Експедитора ТОВ «Інтер Транс Лоджістик» від 15.10.2025 року №1510/3. Умовами договору транспортного експедирування передбачено надання Заявки як невід`ємної частини Договору (пункт 2.6, 2.7, 4.1.2, 4.3, 5.3.7). Вартість транспортно-експедиційних послуг за даним договором узгоджується сторонами у Заявках. Зазначений документ не надано декларантом до митного оформлення. У рахунку відсутні відомості щодо вартості Експедиційних витрат по маршруту Нінгбо-Чорноморськ, які є обов`язковою складовою митної вартості та повинні бути включені до митної вартості. Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Експедитор - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, ч. 4, 10 ст. 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (п. 190.1 ст. 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Таким чином, декларантом документально не підтверджено повноту включення до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, складових митної вартості, визначених п. 5 ч. 10 ст. 58 Кодексу. 2) Серед поданих до митного оформлення документів є коносамент №BW25080964C від 04.09.2025 року (без відміток митного органу країни відправлення), в якому зазначено, що перевезення здійснювалось з порту Ningbo до порту (розвантаження, доставки) Чорноморська на судні MV XIANG YU, проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні MV ELBE, що свідчить про перевантаження товару. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Ningbo. На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця також належать витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судна, перевантаженням та експедиторськими послугами. Проте, надана до митного оформлення довідка про вартість міжнародного перевезення Експедитора ТОВ «Інтер Транс Лоджістик» від 15.10.2025 року №1510/3 не містить відомостей щодо вартості експедиційних послуг, які надавалися при навантажувально-розвантажувальних роботах за межами митної території України. Враховуючи наявність перевантаження та те, що надана до митного оформлення довідка про вартість міжнародного перевезення Експедитора ТОВ «Інтер Транс Лоджістик» від 15.10.2025 року №1510/3 містить посилання на коносамент (транспортний документ) №AKKNBO25021132, який у порушення ст. 335 Кодексу, до митного оформлення не надавався, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених п. 6 ч. 10 ст. 58 Кодексу. 3) В наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару від 14.10.2025 року №25C700001262/00865 містяться відомості щодо коду товару (6402992900), який не відповідає задекларованим кодам товарів згідно УКТЗЕД у митній декларації, наданій до митного оформлення; 4) Відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу 20.08.2025 року №186 оплата за товар проводиться з відтермінуванням платежу на 180 днів від дати інвойсу. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п. 5 ст. 51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п. 198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою. 5) Декларантом у графі 44 ЕМД зазначено контракт із заявленим виробником (код 4104). У митній декларації та електронному інвойсі митної декларації декларантом зазначений виробник товарів - RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD. Однак, у графі 1 «ЕКСПОРТЕР» наданого Сертифікату походження від 14.10.2025 року №25C700001262/00865 зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, при цьому зазначені реквізити наданого комерційного рахунку №186 від 20.08.2025 року, який укладено в рамках контракту та є конфіденційною інформацією. Таким чином, у митного органу відсутнє документальне підтвердження заявленого виробника товарів, а також характеру зовнішньоекономічної угоди. 6) В загальній декларації прибуття №25UA141001162084Z8 відправником товару вказано SHENZHEN GALAXY ERA INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, ADD: ROOM E602, 5TH FLAT OF SHENZHEN SOFTWARE INDUSTRY BASE, HAITIAN 1ST ROAD, NANSHAN DISCTRICT, SHENZHEN, CHINA. Зі змісту наданих до митного контролю документів не вдається встановити роль такого суб`єкта ЗЕД у правовідносинах, пов`язаних з купівлею-продажем та/або перевезенням товарів, проте від характеру його участі в таких відносинах значною мірою залежать умови купівлі-продажу тов., в т.ч. їх вартість.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею 20.10.2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000349/2.

Позивач не погодився із правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, тощо.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що декларантом не надано заявок про вартість транспортно-експедиційних послуг, у рахунку відсутні відомості щодо вартості Експедиційних витрат по маршруту Нінгбо-Чорноморськ, які є обов`язковою складовою митної вартості та повинні бути включені до митної вартості, позивачем не надано документи на підтвердження транспортних витрат, тощо, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, довідка перевізника про понесені ним витрати на транспортування є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

В довідці про транспорті витрати від 15.10.2025 року №1510/3 є посилання на договір транспортного перевезення від 21.07.2023 року №21072023-01, коносамент, містяться дані про контейнер, маршрут перевезення, а також зазначено склад витрат: портові витрати в Китаї 48103,43 грн. та перевезення від порту в Китаї до порту в Україні 309995,99 грн. Зазначено, що страхування вантажу не проводилося.

Згідно з п. 4.3 договору від 21.07.2023 року №21072023-01 вартість транспортно-експедиторських послуг визначається в Заявках на надання послуг, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах. Відповідно до п. 4.8 Договору, прийом і здача робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт, який направляється клієнту разом з рахунком.

Позивачем надавався до митного оформлення зазначений договір та рахунок, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Будь-яких розбіжностей зазначені документи не містять.

З поданих декларантом документів не вбачається, що витрати з перевантаження підлягають окремій оплаті і що вони не включені в загальну вартість перевезення. Експедитор надає декларанту комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. При цьому декларант самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб. Відповідний виставлений рахунок експедитора, який містить загальну вартість перевезення, було надано митному органу. Жодних додаткових рахунків, пов`язаних з додатковими транспортними витратами декларанту не було виставлено. Намагання відповідача виокремити певні елементи з комплексної послуги транспортування (такі як доставка до місця навантаження, роботи з перевантаження та ін.) та затребувати окремі договори на такі послуги і окремі платіжні документи є безпідставними і не узгоджуються з умовами договору транспортного експедирування.

Митним органом не зазначено які саме сумніви у нього є щодо транспортних витрат та які причини неможливості їх перевірки на підставі наданих документів.

Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг не є документами, які підтверджують митну вартість товару, а тому їх надання не є обов`язковим. Крім того, митний орган не є тим органом, який здійснює контролю за виконанням цивільно-правових угод. Зазначені митним органом твердження не впливають на визначення митної вартості товарів.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в сертифікаті про походження товару від 14.10.2025 року №25C700001262/00865 містяться відомості щодо коду товару (6402992900), який не відповідає задекларованим кодам товарів згідно УКТЗЕД у митній декларації, наданій до митного оформлення та у графі 1 «ЕКСПОРТЕР» наданого Сертифікату походження зазначена китайська компанія, відомості про яку не зазначені декларантом у ЕМД та не підтверджені документально, суд вважає ці твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість та саме продавець - RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd є відповідальною особою за оформлення документів з експорту, в тому числі щодо оформлення сертифікату про походження товару. У сертифікаті в графі опис товару зазначено, що його виготовлено RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd та інші наведені у ньому дані кореспондуються з іншими наданими до митного оформлення документами, а саме порт відправлення Ningbo, спосіб доставки (морем до України), отримувач товару, кількість товару, дата та номер інвойсу.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що здійснення оплати за товар протягом 180 днів після його отримання суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів, суперечить положенням Митного кодексу України та Податкового кодексу України, суд вважає такі твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу 20.08.2025 року №186 оплата за товар проводиться протягом 180 днів від дати інвойсу. Таким чином, сторонами контракту визначений порядок розрахунків за товар.

Відповідно до положень ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 6, 8 Закону України «Про Зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Жодним нормативним актом не встановлено обмеження строків відстрочення платежу для договорів міжнародної купівлі-продажу. При цьому сторони є вільними в укладенні договорів, самостійно визначають умови договору, умови відстрочки сплати за товар, що відповідають нормам цивільного законодавства.

Твердження про те, що оплата з відстрочкою платежу суперечить світовій практиці торгових взаємовідносин є припущеннями митного органу щодо дійсності вартості імпортованого товару, однак у відповідності до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкт владних повноважень покладений обов`язок доведення правомірності свого рішення. В даному випадку відповідач не довів обставин недійсності вартості імпортованих товарів.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, відстрочка платежу не стосується числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а тому не могла бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також підставою для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість тільки в разі, якщо на момент митного оформлення, товар оплачений, однак строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо кваліфікації контракту як прихованого лізингу, суд звертає увагу, що між позивачем та його контрагентом фактично укладений контракт купівлі-продажу товару і зміст контракту ці обставини підтверджує, а митним органом не зазначено жодної конкретної ознаки проведення позивачем лізингових операцій за контрактом. Відстрочення платежу передбачено нормами цивільного законодавства та не свідчить про здійснення лізингової операцій, а контракт не відповідає ознакам фінансового лізингу, передбаченим ст. 5 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Щодо формування податкового кредиту, слід зазначити, що відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України платник податків має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені або нараховані у разі ввезення товарів на митну територію України, тобто ключовим є сплата ПДВ до державного бюджету під час митного оформлення товару, ця норма не містить вимог щодо оплати вартості товарів.

Додатково слід зазначити, що вартість товарів сплачена 31.10.2025 року, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією в іноземній валюті, а тому на момент митного оформлення у декларанта був відсутній доказ фактичної оплати.

Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в загальній декларації прибуття №25UA141001162084Z8 відправником товару вказано SHENZHEN GALAXY ERA INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, ADD: ROOM E602, 5TH FLAT OF SHENZHEN SOFTWARE INDUSTRY BASE, HAITIAN 1ST ROAD, NANSHAN DISCTRICT, SHENZHEN, CHINA, а зі змісту наданих до митного контролю документів не вдається встановити роль такого суб`єкта ЗЕД у правовідносинах, пов`язаних з купівлею-продажем та/або перевезенням товарів, як на підставу для коригування митної вартості товарів, суд вважає ці твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору транспортного експедирування експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг. Згідно з п. 2.2 Договору транспортного експедирування, експедитор надає клієнту всі види допоміжних і супутніх послуг, пов`язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу; веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг. Згідно з п. 3.1.1 Договору транспортного експедирування, при виконанні своїх зобов`язань за цим договором Експедитор: зобов`язаний відповідно до предмету Договору представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими третіми особами, пов`язаними з перевезенням, перевалкою і транспортно-експедиторським обслуговуванням зовнішньоторговельних вантажів Клієнта. Згідно з п. 3.1.2 Договору транспортного експедирування, при виконанні своїх зобов`язань за цим договором Експедитор: зобов`язаний надавати послуги з організації перевезення вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, а також проводити розрахунки з портами та іншими організаціями за виконання таких робіт за дорученням, в інтересах і за рахунок Клієнта. Згідно з п. 4.2. Договору транспортного експедирування, Послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, сплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати або за фактом надання послуг на підставі виставленого Експедитором рахунку. У разі виникнення в Експедитора додаткових витрат, витрат по оплаті штрафів і проведенні інших платежів в інтересах Клієнта та пов`язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, який оплачується Клієнтом. З наведеного вбачається, що Експедитор надає декларанту комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. При цьому декларант самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб.

Так, ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з метою виконання своїх зобов`язань перед позивачем було залучено перевізника Shenzhen Batterway International Freight Forwarding Co., Ltd. У свою чергу перевізником залучено експедитора Shenzhen Galaxy Era International Trade Co., Ltd. При цьому у позивача відсутні будь-які договірні відносини з вказаними третіми особами та позивач не здійснює жодних платежів на користь таких осіб.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд прийшов до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування іншого методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (пл. Грецька, буд. 1, офіс 201-Б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000349/2 від 20.10.2025 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000349/2 від 20.10.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (пл. Грецька, буд. 1, офіс 201-Б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя Леонід СВИДА