Рішення № 137622953, 22.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:

зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що був накладений згідно Постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження cepiя AA № 213410 від 03 березня 2010 року, В-3/192, зареєстрований Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» МЮ, реєстраційний номер обтяження 9601702;

зняти арешт з земельної ділянки площею 0,0359 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:018:0061, що накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 213533 від 19 квітня 2010 року в рамках виконавчого провадження № 17169928, реєстраційний номер обтяження 9741076.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ОСОБА_1 наявні арешти на нерухоме майно боржника та заборони на його відчуження станом на 11 листопада 2025 року. З урахуванням дат накладення арештів на майно ОСОБА_1 , з одного боку, та строків передання виконавчих проваджень до архіву та подальшого їх знищення, відповідно до розділів Х, ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, - з іншого, ознайомитися з матеріалами виконавчих проваджень, в рамках яких були накладені відповідні арешти, не вбачається можливим.

Позивачем повідомлено, що його представником був направлений адвокатський запит на ім`я Начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому представник просив надати письмову інформацію щодо найменувань стягувачів, реквізитів виконавчих документів (номерів виконавчих документів, ким та коли видані і зазначенням сум стягнення), які перебували на примусовому виконанні, підстави завершення виконавчих проваджень, тощо, при примусовому виконанні яких Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були накладені арешти на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та збо рів НОМЕР_1 , згідно Постанов, серед іншого, серії НОМЕР_2 від 03.03.2010р., B-3/192., номер запису про обтяження 9601702 та АА № 213522 від 19.04.2010р., номер запису про обтяження 9741076. Однак, у відповідь на звернення відповідачем було повідомлено, що через знищення після закінчення трирічного строку зберігання виконавчих проваджень, встановити підстави для накладення арешту Першим Приморським ВДВС ОМУЮ, а також надати запитувану інформацію, в межах якої внесено записи про обтяження № 9601702 та № 9471076, неможливо. Також зазначено, що перевіркою даних Системи встановлено, що будь-яка інша інформація про виконавчі провадження, в межах яких Першим Приморським ВДВС ОМУЮ накладено арешти на майно ОСОБА_1 в Системі відсутня.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арештів з нерухомого майна, серед іншого, і накладених згідно Постанов серії АА № 213410 від 03.03.2010р., B-3/192., номер запису про обтяження 9601702 та серії АА № 213522 від 19.04.2010р., номер запису про обтяження 9741076.

У відповідь від 08 квітня 2026 року за № 52201 Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено про неможливість ідентифікувати, при виконанні якого саме виконавчого документу були винесені постанови про арешт майна боржника, та внесені відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, неможливо взагалі встановити підстави завершення виконавчих проваджень, які були б наслідком для прийняття рішення про припинення арешту. Крім того, у зв`язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження та інформації про нього в Електронній системі, зазначено про неможливість здійснити перевірку законності виконавчого провадження на підставі статті 74 Закону України Про виконавче провадження, та встановити правомірність дій державного виконавця. 3 огляду на вищевикладене, повідомлено, що прийняти рішення про припинення чинності арешту на підставі наявної інформації, не є можливим.

На підставі викладеного, з метою відновлення порушеного права і забезпечення можливості реальної його реалізації позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 11.05.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали шляхом надання до суду Інформаційної довідки, у якій зазначені всі наявні арешти на нерухоме майно ОСОБА_1 та заборони на його відчуження станом на 11 листопада 2025 року.

До суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, шляхом надання до суду Інформаційної довідки, у якій зазначені всі наявні арешти на нерухоме майно ОСОБА_1 та заборони на його відчуження станом на 11 листопада 2025 року, про яку йдеться у тексті позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 КАС України. Для розгляду справи по суті призначено судове засідання на 16.06.2026 року об 10 год. 30 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №21.

Також ухвалою від 26.06.2026 року судом витребувано від Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформації, у вигляді належним чином засвідчених доказів, щодо накладеного постановою cepi AA № 213410 від 03 березня 2010 року, В-3/192 арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , запис № 9601702.

Електронний примірник адміністративного позову було доставлено в електронний кабінет відповідача у підсистемі Електронний суд 05.05.2026 року, про що сформовано довідку 12.06.2026 року.

Електронний примірник ухвали про відкриття провадження від 10.06.2026 року було доставлено в електронний кабінет відповідача у підсистемі Електронний суд 10.06.2026 року, про що сформовано довідку 12.06.2026 року.

Таким чином, відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 10.06.2026 року строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк, а також станом на час розгляду справи до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

Витребувані судом документи ухвалою суду від 10.06.2026 року до суду також не подано.

12.06.2026 року до суду позивачем подано клопотання про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника.

Інших заява та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, ій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У судове засідання, призначене на 16.06.2026 року, учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені. Від представника позивача 12.06.2026 року надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником нерухомого майна.

Згідно з Інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у реєстрі міститься:

реєстраційний запис за № 9601702 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 03.03.2010 за 213410, а саме все нерухоме майно;

реєстраційний запис за № 9741076 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 19.04.2010 за 213533, а саме земельна ділянка, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 0,0359 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:018:0061.

11 листопада 2025 року представником позивача направлено запит до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі, на який була надана відповідь від 17.11.2025 Приморський ВДВС у м. Одесі та листом за № 48854/03.2-06 повідомлено, що зазначене виконавче провадження обліковується в Системі «Спецрозділ» «завершено». Перевіркою даних Системи встановлено, що будь-яка інша інформація про виконавчі провадження, в межах яких Першим Приморським ВДВС ОМУЮ накладено арешти на майно ОСОБА_1 , в Системі відсутня. Одночасно зазначено, що відповідно до положень Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 (чинному на момент прийняття рішення), виконавчі провадження підлягають знищенню після закінчення трирічного строку зберігання. У зв`язку з чим, встановити підстави накладення арешту Першим Приморським ВДВС ОМУЮ, а також надати запитувану інформацію, в межах яких внесено записи про обтяження № 9601702 01702 та № 9741076, унеможливлено.

17.03.2026 р. представник позивача подав заяву до відповідача про зняття арештів з майна, в якій просив:

зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що був накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 213410 від 03 березня 2010 року, зареєстрований Одеською філією державного підприємства інформаційний центр» МЮ, обтяження 9601702 та зняти арешт з земельної ділянки площею 0,0359 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:018:0061, що накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 213533 від 19 квітня 2010 року в рамках виконавчого провадження № 17169928, реєстраційний номер обтяження 9741076.

Листом від 08 квітня 2026 року за № 52201 Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відповів наступне:

«Здійснивши моніторинг інформації, яка міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що в Електронній системі Спецрозділ, за період 2010 року, відомості щодо виконавчих проваджень, при виконанні яких державним виконавцем винесені постанови про накладення арешту на майно АА № 213410 від 03.03.2010 B-3/192, AA № 213533 від 19.04.2010р. та внесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, Електронна система не обліковує, так як в період 2010 року ця система ще не була запроваджена, та процесуальні документи складались державними виконавцями на паперових носіях.

Отже, неможливо ідентифікувати при виконанні якого виконавчого провадження та якого виконавчого документу було винесено постанови про арешт майна боржника, та внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, неможливо взагалі встановити підстави завершення виконавчих провадження, які були б наслідком для прийняття рішення про припинення чинності арешту.

… Тобто сформувати процесуальний документ виконавчого провадження, а в даному випадку постанову про припинення чинності арешту, автоматизована система надає можливість лише при наявності в ній самого виконавчого провадження. У разі відсутності інформації про завершене або діюче виконавче провадження, сформувати процесуальний документ не є можливим.

Що стосується виконавчих проваджень на підставі яких можливо виносились постанови про арешт повідомляємо, що згідно Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, а саме Розділу 9 пункту 9.9, норми якої діяли на день прийняття державним виконавцем рішення, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання до архіву, становить 3 (три роки), крім виконавчих проваджень завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягали знищенню.

Беручи до у ваги вищезазначене, у зв`язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження та інформації про нього в Електронній системі, неможливо здійснити перевірку законності виконавчого провадження на підставі статті 74 Закону, та встановити правомірність дій державного виконавця.

Статтею 59 Закону визначено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна. Оскільки жодна з підстав не може бути застосована при розгляді цього звернення, законодавцем визначено частину 5 статті 59 Закону, згідно якої у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, орган ДВС не відмовляє у вирішенні порушеного в зверненні питання, та в той же час прийняти рішення та сформувати процесуальний документ про припинення чинності арешту не є можливим».

Бажаючи зняти арешт з усього нерухомого майна та земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".}

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" за № 606-ХІV від 21.04.1999 р. (надалі - Закон № 606-ХІV), який втратив чинність у зв`язку з набранням чинності 05.10.2016 р. Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, а саме Розділу 9 пункту 9.9, норми якої діяли на день прийняття державним виконавцем рішення, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання до архіву, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягали знищенню.

Суд зазначає, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню. В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

До матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що на даний час відносно позивача відкриті будь-які виконавчі провадження. Навпаки, у листі від 08.04.2026 року відповідач зазначає, що здійснивши моніторинг інформації, яка міститься автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що в Електронній системі «Спецрозділ», за період 2010 року, відомості щодо виконавчих проваджень, при виконанні яких державним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на майно АА № 213410 від 03.03.2010 B-3/192, АА № 213533 від 19.04.2010, та державним реєстратором внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Електронна система не обліковує.

У свою чергу, наявність арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження № 61-12406св21 (ЄДРСРУ № 108296856), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21, ЄДРСРУ № 108653799).

Аналіз положень Закону №1404-VIII, зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Визначений ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна (коштів) боржника є вичерпним, а згідно з ч.5 цієї статті - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Законні права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, насамперед порушуються наявністю у відповідних реєстрах інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме: арешту його майна, номер запису про обтяження № 9826094 та арешт з земельної ділянки, номер запису обтяження № 9741076.

Відповідно до ч.2 ст. 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Пунктом 1 ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Рішення суду про зняття арешту з майна є підставою для припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстрація чого відноситься до повноважень державного реєстратора.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для існування у реєстрі запису про наявність арешту належного позивачу нерухомого майна а також арешту земельної ділянки, а відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов`язання зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що був накладений згідно Постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження cepiя AA № 213410 від 03 березня 2010 року, В-3/192, зареєстрований Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» МЮ, реєстраційний номер обтяження 9601702 та зняття арешту з земельної ділянки площею 0,0359 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:018:0061, що накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 213533 від 19 квітня 2010 року в рамках виконавчого провадження № 17169928, реєстраційний номер обтяження 9741076.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1311,20 грн., де 1311,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 165, 205, 242-246, 250, 255, 262, 287, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що був накладений згідно Постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження cepiя AA № 213410 від 03 березня 2010 року, В-3/192, зареєстрований Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» МЮ, реєстраційний номер обтяження 9601702.

Зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі зняти арешт з земельної ділянки площею 0,0359 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110300000:02:018:0061, що накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА № 213533 від 19 квітня 2010 року в рамках виконавчого провадження № 17169928, реєстраційний номер обтяження 9741076.

Стягнути з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41404999) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1311,20 грн. (одна тисяча триста одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук