Ухвала суду № 137622506, 22.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

22 червня 2026 рокусправа № 380/23553/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить: - стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за кожен місяць за період з 01.06.2007 по 25.05.2023 за несвоєчасну виплату заробітної плати (грошового забезпечення) за 2005-2006 роки у вигляді індексації заробітної плати при звільненні.

Ухвалою від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів; - надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 1211,20 грн.

Ухвалою від 09.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів повернути позивачу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №380/23553/24 залишено без змін.

08.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить суд:

- скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року по справі №380/23553/24 згідно якої позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів повернути позивачу ;

- розглянути позовну заяву по суті.

Ухвалою від 12.06.2026 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме подання документу про сплату позивачем судового збору у сумі 1816,80 грн.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 подав заяву, у якій посилаючись на п.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Розглядаючи подану заяву необхідно зазначити таке.

Підставою позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заяву від 19.11.2024 були протиправні, на думку позивача, дії ГУ МВС України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за несвоєчасну виплату заробітної плати у вигляді індексації.

Необхідно наголосити, що переглядаючи законність висновків суду першої та апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою позивачем судового збору, Верховний Суд у постанові від 22.01.2026 виснував, що «…40. Предметом цього спору є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2007 по 25.05.2023, що врегульовано статтею 117 КЗпП України.

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

42. Суд не враховує доводів позивача щодо тлумачення останнім норм Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці, згідно з якими виплата за затримку розрахунку при звільненні є компенсаційною та входить до складу заробітної плати.

43. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати), у розумінні статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці.

44. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19.

46. Такого ж висновку щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ у тотожних правовідносинах дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 20.01.2025 у справі № 380/18389/23, від 03.02.2025 у справі № 380/3437/24, від 02.05.2025 у справі № 520/16010/24, і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.01.2025 у справі № 335/31/24, від 04.12.2025 у справі № 344/577/24. Підстав для відступу від цього висновку у цій справі не вбачається.

47. Отже, з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ, позивач за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен сплатити судовий збір... ".

Вказаний висновок Верховного Суду є чинним, а відтак у суда відсутні підстави для не врахування його під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду від 09.12.2024 по справі №380/23553/24 за нововиявленими обставинами.

В ухвалі про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху від 12.06.2026 суддя зазначила, що за подання зави про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн та надала оцінку твердженням позивача про звільнення від сплати судового збору.

Проте, звертаючи до суду із заявою про виконання вимог ухвали позивач фактично дублює свої мотиви для звільнення від сплати судового збору, які були відхилені суддею під час постановлення ухвали про залишення заяви без руху. Інших обставин та доказів звільнення від сплати судового збору позивач не надав.

Окремо суд зауважує, що позивач помилково ототожнює середній заробіток за несвоєчасну виплату йому грошового забезпечення із заробітною платою, оскільки правова природа такої компенсаційної виплати не пов`язана та не залежить від виконуваної позивачем роботи, передбачуваної умовами трудового договору та не є винагородою за таку роботу.

Частинами 2, 3 ст. 366 КАС України встановлено, що протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми та у зв`язку з не дотриманням позивачем вимогам статті 364 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна