Вирок № 137621645, 23.06.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2282/25

Провадження № 1-кп/726/51/26

Категорія 279

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120252600000000008 від 07 січня 2025 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця с. Костинці Сторожинецького району Чернівецької області, офіційно не працевлаштованого, одруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 332 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, термін дії якого неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим, в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, умисно, протиправно, з корисливих мотивів організували незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України до Республіки Румунії, поза встановлених пунктів пропуску, в адміністративних межах Чернівецького (раніше Сторожинецького) району Чернівецької області, за таких обставин.

З цією метою, приблизно на початку січня 2025 року, ОСОБА_3 підшукав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Чернівці Чернівецької області, який мав намір виїхати за межі території України.

ОСОБА_3 , який діяв за попередньою змовою з іншими, невстановленими особами, завчасно обумовив із ОСОБА_6 порядок та спосіб його незаконного переправлення через державний кордон України до Республіки Румунія, а також вартість надання таких послуг.

Зокрема, під час зустрічі, яка відбулася 22.01.2025 біля зупинки громадського транспорту «Дріжзавод» по вул. Заводській, 7 у м. Чернівцях ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що потрібно буде на наступну зустріч надати аванс в розмірі 300 (триста) Євро, а також копію свого паспорта, для перевірки на предмет чи він не є агентом правоохоронних органів. Іншу частину коштів необхідно передати безпосередньо в день незаконного перетину державного кордону України. ОСОБА_3 порадив ОСОБА_6 для зручності бути одягнутим в чорний одяг та в спортивному взутті, після чого сказав очікувати подальших його вказівок.

У подальшому, згідно із попередньою домовленістю 25.01.2025 ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_6 біля зупинки громадського транспорту «Дріжзавод» по вул. Заводській 7 в м. Чернівцях, куди під`їхав на автомобілі «Citroen C3» із р.н.з. НОМЕР_1 . Під час розмови, яка відбулась в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_3 попередив ОСОБА_6 щоб останній не розголошував нікому про свій намір щодо незаконно перетину державного кордону України, також проінструктував щодо майбутніх дій безпосередньо після незаконного перетину державного кордону України на території Республіки Румунія та додатково наголосив про те, щоб ОСОБА_6 не брав із собою багато особистих речей та їжі. При цьому ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 раніше обумовлену суму грошових коштів, а саме 300 Євро в якості авансу, після чого ОСОБА_3 наказав очікувати його подальших вказівок.

Надалі, ОСОБА_3 визначив з іншими співучасниками суму їхньої винагороди за організацію незаконного переправлення чоловіків через державний кордон України та під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулася 26.01.2025 по вул. Заводській 7, в м. Чернівцях біля зупинки громадського транспорту «Дріжзавод», повідомив йому, що за надані ними послуги необхідно буде заплатити 6800 Євро. Окрім цього, ОСОБА_3 проінформував ОСОБА_6 , що його переправлення через державний кордон України буде відбуватися 31.01.2025 та в цей день він має передати залишок коштів у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) Євро, тобто із врахуванням раніше переданого авансу в сумі 300 (триста) Євро.

Водночас, 31.01.2025 незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з невстановлених причин не відбулося та неодноразово ОСОБА_3 переносилося, до 04.02.2025.

ОСОБА_3 виконуючи частину відведеної йому ролі мав довезти на транспортному засобі ОСОБА_6 до визначеного невстановленими особами місця, в межах населеного пункту с. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області.

Для цього, попередньо домовившись з ОСОБА_6 , 04.02.2025 ОСОБА_3 на автомобілі «Citroen C3» д.н.з. НОМЕР_1 під`їхав за ним до зупинки громадського транспорту «Автовокзал» по вул. Головній в м. Чернівцях, після чого направились в сторону с. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області.

Під час руху ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 передати йому раніше обумовлену суму коштів 6500 Євро, які він буде зберігати у себе, доки ОСОБА_6 не перетне державний кордон України.

Надалі, прибувши у с. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 зупинив автомобіль у відповідних географічних координатах місця прибуття, визначених його спільниками та отримав від ОСОБА_6 решту суми грошових коштів в розмірі 6500 Євро та 100 доларів США.

Після цього, ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 напрямок руху до лісистої місцевості поблизу лінії розмежування державного кордону України з Республікою Румунія, де будуть очікувати інші особи, які спільно з ним перетинатимуть державний кордон України, а також особи, які безпосередньо мають їх переправити через кордон.

У подальшому, підійшовши до вищезазначеного місця, ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було доставлено іншими невстановленими особами, у попередній змові з якими перебував ОСОБА_3 , з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.

В цей же час, на зазначене місце невстановленими особами, які діяли спільно з ОСОБА_3 було організовано доставку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які у подальшому спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали незаконно перетинати кордон України. При цьому послуги з організації незаконного переправлення зазначених осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску мала складати відповідно від 6500 до 12000 Євро та доларів США з кожного.

Так, ОСОБА_3 виконав всі дії щодо організації незаконного переправлення та сприяння ОСОБА_6 через державний кордон України, після чого у межах населеного пункту Глибочок Чернівецького району Чернівецької області був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за кваліфікуючими ознаками: вчинено за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 в порушення вимог законодавства України про те, що зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із зброєю та бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання в порушення вимог «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також положення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.02.2025 незаконно придав при невстановлених органом досудового розслідування обставинах: револьвер «РНР-УОС», заводський номер « НОМЕР_2 »; 7 патронів з маркувальним позначенням «R» калібру «.22WMR»; 1 патрон з маркувальним позначенням «Н» калібру «.17НMR»; 28 патронів калібру 5,45 мм; 19 патронів (10 з маркувальними позначеннями «S&B 16 7,62x39», 8 з маркувальними позначеннями «7,62х39 07», 1 з маркувальним позначенням «60 88»); 34 патрони з маркувальним позначенням «R» калібру 5.7 мм; 2 патрони з маркувальним позначенням «F» та «Н» калібру 4,3 мм; 59 патронів з маркувальними позначеннями «539 Д» (52 патрони) та «539 К» (7 патронів) калібру 7,62 мм, які зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 до 04.02.2025, тобто до моменту виявлення та вилучення їх працівниками поліції під час проведеного санкціонованого обшуку за вказаною адресою.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-25/2506-БЛ від 26.02.2025 наданий на дослідження револьвер являється вогнепальною зброєю виготовленою шляхом переробки саморобним способом з 7 зарядного 9 мм револьвера «РНР-УОС», заводський номер « НОМЕР_2 », шляхом зміни конструкції револьвера, а саме: «поміщено в камори барабана сім металевих втулок, найбільшим внутрішнім діаметром 6,4 мм, поміщено в канал ствола металеву трубку зі шістьма нарізами, діаметром каналу 5,5 мм та заміни бойка ударника». Револьвер придатний для стрільби патронами кільцевого запалення калібру «.22WMR». 7 патронів з маркувальним позначенням «R», являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, патронами калібру «.22WMR» (кільцевого запалення), призначеними для проведення пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру «.22WMR», виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби. 1 патрон з маркувальним позначенням «Н» являється боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, патроном калібру «.17НMR», виготовленим промисловим способом та придатним до стрільби.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-25/2502-БЛ від 13.02.2025 надані на дослідження 28 патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 5,45 мм проміжними патронами, призначеними для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (АК-74, АКС-74У та інші), виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-25/2504-БЛ від 13.03.2025 надані на дослідження 19 патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї: 10 патронів з маркувальними позначеннями «S&B 16 7,62x39»- 7,62 мм проміжними мисливськими патронами, призначеними для проведення пострілів з мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (ОП СКС, Вепрь та інші); 8 патронів з маркувальними позначеннями «7,62х39 07» - 7,62 мм проміжними мисливськими патронами, призначеними для проведення пострілів з мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм (ОП СКС, Вепрь та інші); 1 патрон з маркувальним позначенням «60 88» - 7,62 мм гвинтівковим патроном, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм (СГД, гвинтівки Мосіна та інших).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-25/2503-БЛ від 13.03.2025 надані на дослідження 34 патрони з маркувальними позначеннями «R» являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 5,7 мм (.22WMR) мисливськими патронами кільцевого запалення, призначеними для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї калібру 5.7 мм (.22WMR) (CZ 452 ZKM, Marlin 925M та інші), виготовлені промисловим способом та придатні для стрільб; 2 патрони з маркувальним позначенням «F» (1 патрон) та «Н» (1 патрон) являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 4,3 мм (.17HMR) мисливськими патронами кільцевого запалення, призначеними для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї калібру 4,3 мм (.17HMR) (Marlin mod.917VS, Savage B17V та інші).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-25/2505-БЛ від 03.03.2025 надані для дослідження 59 патронів з маркувальними позначеннями «539 Д» (52 патрони) та «539 К» (7 патронів) є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм проміжними патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм, виготовлені промисловим способом та придбані для стрільби.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Позиція учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332 КК України та ч.1 ст. 263 КК України, - визнав повністю. Пояснив, що обставини, викладені прокурором у пред`явленому обвинуваченні, що знайшли своє відображення в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Дійсно своїми діями організував незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів. Діяв за попередньою змовою із іншими особами, хотів підзаробити. Також не заперечив, що раніше придбав та незаконно зберігав вогнепальну зброю, бойові припаси, без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Щодо міри покарання, просив суд призначити обвинуваченому покарання:

за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків на підставі ст. 76 КК України.

Також просив вирішити питання речових доказів та судових витрат. Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Захисник ОСОБА_5 просив суд призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання за ч.1 ст. 263 КК України, а за ч.3 ст. 332 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України та застосувати положення ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Вказав про те, що обвинувачений повно і беззастережно визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, сприяв їх розкриттю, раніше не судимий, вперше оступився. Також обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, не уникає покарання, перерахував кошти на рахунок військової частини НОМЕР_3 та готовий всіляко довести можливість свого виправлення без реального відбуття покарання. Просив врахувати його вік та стан здоров`я.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, а в учасників процесу та суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.

Суд з`ясував чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого, надані у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду не заявляли клопотання про визнання долучених прокурором доказів недопустимими, відповідно до положень частини третьої статті 89 КПК України.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом.

Суд оцінив показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, у присутності захисника, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, а тому доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України, - доведена повністю, а останній вчинив вказані кримінальні правопорушення за обставин наведених у вироку.

Згідно з вимогами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а тому суд розглянув кримінальне провадження та дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 263 КК України, так як він вчинивнезаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Також правильно кваліфіковано дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 332 КК України, так як він організував незаконне переправлення особи через державний кордон України, здійснив керівництво такими діями, сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за кваліфікуючими ознаками: вчинено за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Підстав, відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке потрібно призначити обвинуваченому, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Під час вирішення питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує повне визнання ним своєї вини, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, дані про особу винного, який раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, шкодує про вчинене, має зареєстроване місце проживання, є особою пенсійного віку, особою із інвалідністю ІІ групи, має незадовільний стан здоров`я. Також суд враховує і те, що ОСОБА_3 має дозвіл на зберігання зброї, перебував у складі ТРО. На спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.

Суд вважає, що в умовах воєнного стану, збройної агресії та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення наповнення державного бюджету України перерахування суми застави на потреби ЗСУ, забезпечить в тому числі досягнення завдань Кримінального кодексу України, які полягають у забезпечення прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства. У зв`язку з чим клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню.

Обставинами, згідно зі ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування грошових коштів на користь військової частини НОМЕР_3 у розмірі 260 000 грн та бажання передати суму застави у розмірі 242 240 грн на потреби військової частини НОМЕР_3 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, визначених ст. 67 КК України, суд не встановив.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №298/95/16-к (провадження №51-2501км18) вказав, що у частині 2 статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Враховуючи засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину (абзац п`ятий підпункту 4.1); правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям (абзац четвертий підпункту 4.2).

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Згідно із ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку Верховного суду від 27.04.2021 року у справі №712/4384/20, однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст.69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання. Суди зобов`язані встановити не лише наявність, а й обґрунтувати, яким чином такі пом`якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Враховуючи положення ст. 69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332 КК України суд, реалізуючи надані йому дискреційні повноваження та керуючись суддівським розсудом, виходить із конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого.

Суд бере до уваги, що під час судового розгляду ОСОБА_3 добровільно повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, які повністю викривають його у скоєному, своєю активною поведінкою сприяв розкриттю кримінального правопорушення та з`ясуванню всіх істотних обставин його вчинення, щиро розкаявся, дав критичну оцінку власним протиправним діям та висловив готовність нести за них кримінальну відповідальність.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, досяг пенсійного віку, характеризується позитивно, займає активну соціальну позицію та висловив намір надавати допомогу Збройним Силам України.

Сукупність наведених обставин, які відповідно до закону пом`якшують покарання, їх кількість, характер та значення у взаємозв`язку з конкретними обставинами кримінального правопорушення дають суду підстави дійти висновку, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. За таких умов суд вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян у прикордонних районах України, на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд вважає за доцільне остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, усвідомив протиправність своїх дій, критично оцінив власну поведінку, сприяв встановленню обставин кримінального правопорушення, висловив готовність надалі дотримуватися вимог закону та не вчиняти нових кримінальних правопорушень, довів зниження рівня суспільної небезпечності своєї особи, зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, пенсійний вік та незадовільний стан здоров`я, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та без реального відбуття призначеного покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що у цьому конкретному випадку є підстави для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочинів та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

На переконання суду цей захід примусу внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченої та нейтралізує негативні настанови і позбавить можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Як визначено у ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Крім того, відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК України непотрібно.

Оскільки особа звільняється від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 77 КК України, суд не призначає ОСОБА_3 додаткове покарання - конфіскацію майна.

Відповідно до ст.77 КК України, відбування засудженим ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 2 (два) роки, - виконувати самостійно.

Мотиви інших рішень.

Відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий 04.02.2025.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_11 від 06.02.2025 у справі № 727/1648/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 04 квітня 2025 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на вказаний депозитний рахунок.

06.02.2025 на підставі квитанції АТ «А-банк» від 06.02.2025 ОСОБА_12 внесено заставу за ОСОБА_3 у розмірі 242 240,00 грн та обвинувачений був звільнений з-під варти 07.02.2025.

В подальшому обвинуваченому продовжувався строк дії покладених на нього обов`язків, у зв`язку із застосованим запобіжним заходом у виді застави. Обвинувачений дотримувався покладених на нього обов`язків.

Наразі в межах вказаного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

У зв`язку із висловленим під час судового розгляду бажанням обвинуваченого, після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 242 240,00 грн перерахувати на потреби військової частини НОМЕР_3 .

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у загальному розмірі 40650,86 грн, а саме: на проведення судової балістичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2502-БЛ від 13.02.2025 у сумі 1591,80 грн; на проведення судової балістичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2503-БЛ від 13.03.2025 у сумі 2387,70 грн; на проведення судової балістичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2504-БЛ від 13.03.2025 у сумі 3183,60 грн; на проведення судової балістичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2505-БЛ від 03.03.2025 у сумі 3183,60 грн; на проведення судової балістичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/2506-БЛ від 26.02.2025 у сумі 1989,75 грн; на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/5029-БД від 11.06.2025 у сумі 10486,41 грн; на проведення судової експертизи відео-, звукозапису відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109-25/6601-ВЗ від 26.05.2025 у сумі 8914,00 грн; на проведення судової експертизи відео-, звукозапису відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109-25/6602-ВЗ від 27.05.2025 у сумі 8914,00 грн (т. 3 а.м.к.п. 150-157).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

Суд не знаходить підстав для застосування ст. 96-1 КК України, оскільки транспортний засіб «Citroen С 3», д.н.з. « НОМЕР_4 » належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а доказів того, що остання знала про незаконне його використання не здобуто.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з наданням логістичних послуг та перевезенням громадян в прикордонних районах України на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк призначеного покарання час перебування його під вартою у період з 04 лютого 2025 року до 07 лютого 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту оголошення вироку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити обрану у виді застави, а після набрання вироком законної сили скасувати.

Після набрання вироком законної сили заставу у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену на підставі квитанції АТ «А-банк» від 06.02.2025 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернівецькій області, перерахувати на рахунок UA418201720313271003301057103, одержувач: військова частина НОМЕР_3 , банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 24974089, МФО: 820172, призначення платежу: добровільна допомога від ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 40650 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 86 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2025 року у справі № 727/1729/25, на транспортний засіб «Citroen С 3», д.н.з. « НОМЕР_4 », власником якого є ОСОБА_12 , у вигляді заборони на його відчуження та розпорядження скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 лютого 2025 року у справі № 727/1761/25, на грошові кошти в сумі 1350 (тисячу триста п`ятдесят) гривень, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою можливої конфіскації майна як виду покарання, а також на грошові кошти в сумі 900 (дев`ятсот) доларів США, які були вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2025 року у справі № 727/1789/25, на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: житловий будинок з незалежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;-житлову квартиру площею 159.20 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 764/10000 частки земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:56:001:0112 площею 0,0853 га; 14/1000 частки будинку загальною площею 2062,40 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , у вигляді заборони їх відчуження, з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2025 року у справі № 727/1791/25, на транспортний засіб марки «LEXUS RX 450H», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що на праві власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді заборони на відчуження та розпорядження, з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2025 року у справі № 727/1919/25, на транспортний засіб марки «LEXUS RX 450H», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що на транспортні засоби марки: «Koehler», 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та «Volkswagen Golf Plus» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , які належать підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, у вигляді заборони на їх відчуження скасувати.

Після набрання вироком законної сили, речові докази:

-грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США та 1 350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 та передані на зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях на підставі прибуткового позабалансового ордеру № 429350 від 14.02.2025 повернути за належністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-грошові кошти в сумі 2940 доларів США, які були вилучені 04.02.2025 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_13 та повернуті 28.02.2025 ОСОБА_14 на підстав ухвали слідчого судді залишити за належністю ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

-грошові кошти у сумі 140 (сто сорок) Євро, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 та передані на зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях на підставі прибуткового позабалансового ордеру № 429586 від 14.02.2025 повернути заявнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-грошові кошти в сумі 900 доларів США, які були вилучені 04.02.2025 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_13 та повернуті 28.02.2025 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 залишити за належністю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

-грошові кошти в сумі 900 доларів США, які були вилучені 04.02.2025 під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_13 , передані на зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях на підставі прибуткового позабалансового ордеру № 268738 від 07.03.2025 повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Румунії номер НОМЕР_9 , на ім`я ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія ім`я ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Румунії на ім?я ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію посвідчення серії НОМЕР_10 видане на ім`я ОСОБА_3 ; ОСОБА_17 №?31581 на ім`я ОСОБА_16 (складений іноземною мовою), які упаковані до сейф-пакету № INZ2101236 та передані до камери зберігання речових доказів ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції від 23.06.2025, упакування ID3025174386864282, номер книги обліку речових доказів 111, порядковий номер 426 повернути за належністю ОСОБА_3 ;

-мобільний телефон iPhone 13 номер моделі MNGK3HN/A із серійним номером НОМЕР_11 , упакований до сейф-пакету № WAR1255752, переданий на зберігання на підставі квитанції від 23.06.2025, упакування ID3025174379270197, номер книги обліку речових доказів 111, порядковий номер 423 повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-копії паспортів громадянина України та громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_6 залишити при матеріалах кримінального провадження;

-грошові кошти у сумі 6500 Євро, які були вилучені під час проведення обшуку транспортного засобу 04.02.2025 та передані на зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях на підставі прибуткового позабалансового ордеру № 429111 від 14.02.2025 повернути заявнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-4 гільзи, 24 патрони та первинну упаковку, упаковані до спеціального пакету експертної служби МВС № 6195497, передані на зберігання в кімнату речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції № 55 від 03.04.2025, номер книги обліку речових доказів 162, порядковий номер 55 знищити;

-4 гільзи, 32 патрони та попереднє пакування, упаковані до спеціального пакету експертної служби МВС № 6091272, передані на зберігання в кімнату речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції № 54 від 03.04.2025, номер книги обліку речових доказів 162, порядковий номер 54 знищити;

-13 патронів, 6 гільз та попереднє пакування, упаковані до спеціального пакету експертної служби МВС № 6091631, передані на зберігання в кімнату речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції № 56 від 03.04.2025, номер книги обліку речових доказів 162, порядковий номер 56 знищити;

-54 патрони, 5 гільз разом із первинною упаковкою, упаковані до спеціального пакету експертної служби МВС № 2113639, передані на зберігання в кімнату речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції № 52 від 03.04.2025, номер книги обліку речових доказів 162, порядковий номер 52 знищити;

-револьвер із заводським номером « НОМЕР_2 », футляр чорного кольору; 1 конверт в якому: 2 патрона, 3 кулі, 3 гільзи; 1 конверт в якому: марлевий тампон; 1 конверт в якому: 3 кулі та 3 гільзи експериментально стріляні з револьвера «РН-УОС», заводський номер « НОМЕР_2 », 2 засоби для чистки зброї та попередні упаковки, які упаковано до спеціального пакету Експертної служби МВС України №?6195492, передані на зберігання в кімнату речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Чернівецькій області на підставі квитанції № 53 від 03.04.2025, номер книги обліку речових доказів 162, порядковий номер 53 знищити;

-транспортний засіб марки «Citroen С 3», д.н.з. « НОМЕР_4 » (білого кольору, номер кузова НОМЕР_12 ), який наразі переданий на зберігання до спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області адресою: вул. Комунальників, 4- В м. Чернівці, на підставі квитанції від 04.02.2025, упакування ID3025035631120384, номер книги обліку речових доказів 214, порядковий номер 30 повернути власнику ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1