Рішення № 137620574, 23.06.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 712/1625/26

Провадження № 2/698/349/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 червня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань Триліс Я.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» через свого представника КудінуА.С. звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 1947729 від 19.11.2024 року в розмірі 24847,50 грн., з яких: 7000,00 грн. тіло кредиту, 6647,50 грн. проценти за користування кредитом, 11200,00 грн. заборгованість за пенею, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено електронний договір № 1947729 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , строком на 357 днів.

16.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 1607-25, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1947729 від 19.11.2024 року.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.03.2026 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю для розгляду до Калинопільського районного суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного рішення не заперечуює.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

Судом встановлено, що 19.11.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 1947729, у формі електронного документу, за умовами якого, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , строком на 357 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 днів, тип процентної ставки фіксована, підвищена процентна ставка 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 09.12.2024 року; знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 22890,00 грн., якщо застосовано стандартнупроцентну ставку протягом періоду її дії; 20790,00 грн., якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, сума/ліміт кредиту 7000,00 грн., строк кредитування 357 днів, мета отримання кредитуна споживчі (особисті) потреби, спосіб та строк надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Підвищена процентна ставка 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 09.12.2024 року; знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Загальні витрати за кредитом: за стандартною процентною ставкою 22890,00 грн., за стандартною процентною ставкою зі зниженою процентною ставкою 20790,00 грн.. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): за стандартною процентною ставкою 29890,00 грн., за зниженою процентною ставкою 27790,00 грн. Реальна річна процентна ставка: за стандартною процентною ставкою 9380,19%, за зниженої процентної ставки 2762,44%.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 1947729 від 19.11.2024 року загальність вартість кредиту 29890,00 грн., з яких: 7000,00 грн. тіло кредиту, 22890,00 грн. проценти за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка 9380,19%.

Згідно інформаційної довідки № 20250811-2055 від 11.08.2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК» 19.11.2024 року о 15:48:17 було успішно перераховано кошти в розмірі 7000,00 грн. на платіжну картку 4441111149454542 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10.11.2025 заборгованість відповідача становить 24847,50 грн., з яких: 7000,00 грн. тіло кредиту, 6647,50 грн. проценти за користування кредитом, 11200,00 грн. штраф/пеня.

16.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 1607-25, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 18.07.2025 року № 739 ТОВ «ФК «ЄАПБ» заплатило ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» грошові кошти у сумі 3459308,38 грн., призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 року, без ПДВ.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1607-25 від 16.07.2025 року від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1947729 від 19.11.2024 року на загальну суму заборгованості 24847,50 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6647,50 грн. заборгованість за відсотками, 11200,00 грн. заборгованість за пенею. Кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань 219.

Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. строком на 357 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на його банківську платіжну картку підтверджений належним та допустимим доказом, а сааме інформаційною довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250811-2055 від 11.08.2025 року.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 7000,00 грн., які в добровільному порядку відповідачем не були повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування процентів у розмірі 6647,50 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.

Тобто, з 24.12.2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 %.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 1947729, строк кредиту відповідно до п. 1.4 договору - 357 днів, відповідно до пунктів 1.5.1-1.5.2.1 договору: підвищена процентна ставка 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 09.12.2024 року; знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов.

За встановлених судом обставин, умови договору не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, тому відповідно до ч. 5 ст. 12 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» зазначені умови договору є нікчемними.

Проценти з 19.11.2024 року мають бути нараховані на рівні облікової ставки (%річних) НБУ за відповідний період: з 19.11.2024 року по 12.12.2024 року -13,0%, що становить 60,48 грн. (13%/366днів=0,036, тому 7000,00/100х0,036=2,52грн.х24 днів), з 13.12.2024 року по 23.01.2025 року -13,5%, що становить 108,78 грн. (13,5%/366днів=0,037, тому 7000,00/100х0,037=2,59грн.х42 днів), з 24.01.2025 року по 06.03.2025 року -14,5%, що становить 117,60 грн. (14,5%/365днів=0,040, тому 7000,00/100х0,040=2,80грн.х42 днів), з 07.03.2025 року по 10.11.2025 року -15,5%, що становить 732,06 грн. (15,5%/365днів=0,042, тому 7000,00/100х0,042=2,94грн.х249 днів).

Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 19.11.2024 року по 10.11.2025 року становить 1018,92 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача заборгованість за пенею у розмірі 11200,00 грн., суд виходить з наступного.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.

На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України та діє.

З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок заборгованості за пенею у розмірі 11200,00 грн., які відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У приписах ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» засновані на законі та умовах укладеного кредитного договору, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1947729 від 19.11.2024 року у розмірі 8018,92 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1018,92 грн. - заборгованість за відсотками, а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 859,95 грн., розмір заявлених вимог 24847,50 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню 8018,92 грн. (32,3%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 32.3 % : 100 % = 859,95).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259,264,265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1947729 від 19.11.2024 року у розмірі 8018 (вісім тисяч вісімнадцять) грн. 92 (дев`яносто дві) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп..

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко