Рішення № 137619718, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/32681/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) №047050033221 від 15.10.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи з Списком № 2 період навчання у СПТУ № 22 м. Дніпродзержинська з 01.09.1985 по 15.07.1988;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та за Списком № 2 періоди з 09.08.2011 по 30.04.2013, з 01.02.2019 по 21.11.2022 у ТОВ «КЕРАМЕТ»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за її заявою від 08.10.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.10.2025 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 047050033221 від 15.10.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №2. Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача-1 та вважає, що пільговий стаж за Списком №2 належним чином підтверджений записами трудової книжки, довідкою форми ОК-5, архівними довідками, а уточнюючою довідкою, виданої ТОВ «КЕРАМЕТ», а посилання на відсутність пільгових (уточнюючих) довідок на підтвердження пільгових періодів роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», не може біти підставою для невизнання набутого пільгового періоду роботи, оскільки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» перебуває в стані припинення, виконується процедура банкротства, тож позивач з об`єктивних причин не має змоги отримати уточнюючу довідку від ПАТ «ДМК» згідно додатку № 5 Порядку № 637. За таких обставин, зважаючи на досягнення пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, наявність необхідного загального та пільгового стажу, позивач вважає, що набула право на пенсію за віком на пільгових умовах, відмова у призначенні пенсії протиправна, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/32681/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового, станом на дату звернення за призначенням пенсії 08.10.2025.

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяву та всі долучені до неї документи розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу. За результатами розгляду поданих документів страховий стаж позивача складає 35 років 06 місяців 01 день. Пільговий стаж 01 рік 10 місяців 08 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу роботи зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи згідно архівної довідки від 22.10.2024 № K-21/2-09/1465, оскільки у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих працівників, здійснюється у порядку, визначення Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів України. Для підтвердження пільгового характеру періоду роботи у 1988 1994 роках на підставі архівної довідки рішення Комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надавались. Період роботи з 09.08.2011 по 21.11.2022 згідно довідки №01/10-01 від 01.10.2025, оскільки відсутній підпис начальника відділу кадрів, а також відсутня інформація про право підпису «директора з фінансів та економіки» на ОСОБА_2 . Крім того, наказ про атестацію робочого місця від 30.07.2012 № 125 та про відсутність наказу № 01.08.2011 року № 93 «Про поширення результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці» долучено в копії. За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо прийнятого рішення є правомірні та відповідають чинному законодавству, тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача-1 не скористалась.

Відповідач-2 відзиву не подав, а також витребувані ухвалою суду докази. Про причини невиконання ухвали про витребування доказів суд не повідомив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , 11 липня 1970 року, документована паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданого 25.05.1999 Міським в/м Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

08.10.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатом розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.10.2025 №047050033221 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Означене рішення відповідача-1 обґрунтоване наступним.

Вік заявника 55 років 02 місяці 27 днів. Страховий стаж особи становить 35 років 06 місяців 01 день. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу роботи зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи згідно з архівної довідки від 22.10.2024 № K-21/2-09/1465, оскільки у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих працівників, здійснюється у порядку, визначення Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів України. Згідно з Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Для підтвердження пільгового характеру періоду роботи у 1988 1994 роках на підставі архівної довідки рішення Комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надавались. Період роботи з 09.08.2011 по 21.11.2022 згідно з довідки №01/10-01 від 01.10.2025, оскільки відсутній підпис начальника відділу кадрів, а також відсутня інформація про право підпису «директора з фінансів та економіки» на ОСОБА_2 . Додатково зазначено, що наказ про атестацію робочого місця від 30.07.2012 № 125 та про відсутність наказу № 01.08.2011 року № 93 «Про поширення результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці» долучено в копії. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Прийнято рішення: у призначенні пенсії згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовити, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії та з незарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду навчання з 01.09.1985 по 15.07.1988, а також періодів роботи з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.

З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах стала відсутність на час звернення (08.10.2025) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

За розрахунком стажу, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні, станом на дату звернення за призначенням пенсії (08.10.2025) страховий стаж позивач становить 35 років 06 місяців 01 день, пільговий стаж за Списком № 2 01 рік 10 місяців 08 днів.

При цьому, з наведеного відповідачем-1 у рішенні розрахунку не вбачається можливим встановлення, який період трудової діяльності врахований у пільговий стаж.

В межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду навчання з 01.09.1985 по 15.07.1988, а також періодів роботи з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022.

Щодо періоду навчання.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 27.07.1988, диплому серії НОМЕР_4 , позивач з 01.09.1985 навчалась в Середньому професійно-технічному училищі №22 м. Дніпродзержинськ, яке закінчила 15.07.1988 за професією «машиніст крана металургійного виробництва», та рішенням екзаменаційної комісії від 15.07.1988 їй присвоєно кваліфікацію «машиніст крана металургійного виробництва 4 розряду», а з 21.07.1988 прийнята на роботу в Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського на посаду машиніста крана металургійного виробництва 3 розряду (записи №№1-2 трудової книжки).

За змістом частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються, зокрема, періоди навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Суд також зазначає, що професія (посада) машиніст крану металургійного виробництва, на якій позивач почала працювати з 21.07.1988, передбачена Списком 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, та в подальшому постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Отже, після закінчення навчання позивач була зарахована на роботу за набутою професією на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За таких обставин, оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання за професією машиніст крана металургійного виробництва і днем працевлаштування в Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського на посаду за набутою професією машиніста крана металургійного виробництва не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача в Середньому професійно-технічному училищі №22 м. Дніпродзержинськ має бути зарахований до пільгового трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №683/1774/16-а, 04.03.2020 у справі №367/945/17, від 17.01.2023 у справі № 392/1357/17(2-а/392/109/17).

Відповідач-1 заперечуючи проти позову, жодним чином не обґрунтував своєї позиції в цій частині позовних вимог.

З огляду на викладене, відмовляючи позивачу у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання, відповідач діяв протиправно, тому з метою ефективного захисту суд вважає за необхідне порушені права позивача відновити шляхом зобов`язання відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання Середньому професійно-технічному училищі №22 м. Дніпродзержинськ з 01.09.1985 по 15.07.1988.

Щодо іншої частини спірних періодів: з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 від 27.07.1988, з 21.07.1988 працювала в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського на таких посадах: з 21.07.1988 по 17.04.1989 на посаді машиніста крана металургійного виробництва 3 розряду, з 18.04.1989 по 18.10.1994 машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду, з 13.02.1995 по 08.08.2011 машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду (записи №№2-13); з 09.08.2011 працювала в ПрАТ «Керамет» на таких посадах: з 09.08.2011 по 30.04.2013 - машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду Дніпродзержинського копрового цеха (записи №№14-17); та з 01.02.2019 - в ПрАТ «Керамет» на таких посадах: з 01.02.2019 по 21.11.2022 - машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду Дніпродзержинського копрового цеха (записи №№19-21).

Трудова книжка позивача в частині вказаних спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача в машиністом крана металургійного виробництва, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу, переведення на роботу та звільнення, які завірені підписом уповноваженими особами та печатками підприємств.

Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 4.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про атестацію на підприємстві робочих місць, які займала позивача, за Списком №2 для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Відповідачем-1 не обґрунтовано причин не врахування записів трудової книжки в частині спірних періодів.

Поряд з цим, з матеріалів справ вбачається, що позивачем разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу роботи в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського надавалась архівна довідка Архівного управління Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 22.10.2024 №К-21/2-09/1465, а змістом якої наказом (розпорядженням) від 18 липня 1988 року №580 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е. Дзержинського «Яровая Ирина Александровна» (так у документі), 11.07.1970 р.н., прийнята машиністом крану металургійного виробництва 34м2 розряду копрового цеху з 21 липня 1988 року.; розпорядженням від 20 квітня 1989 року №126 по цеху переведена машиністом крану металургійного виробництва 44м2 розряду копрового цеху з 18 квітня 1989 року; розпорядженням від 19 жовтня 1994 року №1064 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського «Кириченко Ирина Александровна» (так у документі) звільнена за власним бажанням з 18 жовтня 1994 року. Наказом (розпорядженням) від 06 лютого 1995 року №52 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е. Дзержинського «Кириченко Ирина Александровна» (так у документі), 11.07.1970 р.н., прийнята машиністом крану металургійного виробництва 4чм1 розряду копрового цеху з 13 лютого 1995 року, наказом від 28 серпня 1998 року №458 по комбінату переведена машиністом крану металургійного виробництва 44м розряду дільниці з підготовки брухту мартенівського цеху №3 з 01 жовтня 1998 року; наказом від 09 серпня 1999 року №564 по комбінату переведена машиністом крану металургійного виробництва 44мі розряду дільниці з підготовки брухту цеху підготовки сталеплавильного виробництва з 01 серпня 1999 року; наказом від 26 червня 2000 року №591 по комбінату переведена машиністом крану металургійного виробництва 44м1 розряду копрового цеху з 01 серпня 2000 року; наказом (розпорядженням) від 08 серпня 2011 року №286 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» «Кириченко Ирина Александровна» (так у документі) звільнена за переводом до ПАТ «Керамет» згідно п.5 ст.36 КЗпП України з 08 серпня 2011 року.

Відомості в архівній довідці щодо періодів роботи повністю відповідають даним трудової книжки.

У вказаній довідці також вказано, що підставою для її видачі є: ф.ОС-701; особові справи, звільнених працівників за 2011 рік; особові картки форми П-2, історична довідка; у примітці зазначено: «копії документів з атестації робочих місць додаються».

Також відповідачем-1 не заперечується, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надавались документи на підтвердження проведення підприємством атестації робочих місць, згідно з якими атестація робочих місць за умовами праці у 1994 році проведена Дніпровським металургійним комбінатом ім. Ф.Е. Дзержинського та затверджена постановою по підприємству №813 від 20.10.1994, згідно з якою посади (професії) «машиніст крану металургійного виробництва» в мартенівському цеху №3, в копровому цеху атестовано за Списком №2, постанова узгоджена з Головним державним експертом умов праці О.І. Просандєєвим, термін дії якої продовжений Головним державним експертом умов праці О.І. Просандєєвим згідно із листами від 26.10.1999 №14/1-121 та від 27.12.2000 №14/1-261.

Постановою від 25.12.2001 №1269 ВАТ «Дніпровський меткомбінат» затверджено наступну атестацію робочих місць по підприємству, згідно з якою посади (професії) «машиніст крану металургійного виробництва» в копровому цеху атестовано за Списком №2.

Постановою від 29.12.2006 №992 ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» затверджено наступну атестацію робочих місць по підприємству, згідно з якою посади (професії) «машиніст крану металургійного виробництва» в копровому цеху атестовано за Списком №2.

Постановою від 29.07.2011 №417 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» затверджено наступну атестацію робочих місць по підприємству, згідно з якою посади (професії) «машиніст крану металургійного виробництва» в копровому цеху атестовано за Списком №2.

Крім того, згідно з даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» («Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського») (код ЄДРПОУ 05393043), у періоді з 1999 року по серпень 2011 року включно звітувало перед Пенсійним фондом України та перераховували страхові внески за позивача.

Також, вказаний страхувальник звітував про наявність у позивача спецстажу за кодом ЗПЗ013Б1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», №22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», визначено:

- код підстав для обліку спецстажу за ЗПЗ013Б1- це код для застрахованих осіб, які є працівниками, зайнятими повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Отже, при поданні звітів страхувальником (код ЄДРПОУ 05393043) вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗПЗ013Б1, як працівнику по Списку №2, що цілком узгоджується з відомостями в трудовій книжці серії №3122190 від 27.07.1988 та архівній довідці від 22.10.2024 №К-21/2-09/1465 у їх сукупності.

Крім того, відомості щодо пільгового стажу роботи в ПрАТ «Керамет», що відображені в трудовій книжці, узгоджуються з відомостями у наданій позивачем до заяви довідці від 01.10.2025 №01/10-01, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамет» про підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала повний робочий день в ТОВ «КЕРАМЕТ» в Дніпродзержинському копровому цеху та за період з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022 виконувала роботи в сталеплавильному виробництві за професією: машиніст крана металургійного виробництва 4 розряду, що передбачена Списком № 2 розділ XXXII підрозділ - код КП: 33, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003.

Довідка від 01.10.2025 №01/10-01 видана на підставі: особова картка, штатний розклад, табеля обліку використання робочого часу.

Вказана довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу, в тому числі щодо атестації робочих місць: лист № 003/07-1-415 головного державного експерта з умов праці Дніпропетровської області О.І. Просандєєва про розповсюдження результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеною у копровому цеху ПАТ «ДМКД», на Дніпродзержинський копровий цех ПрАТ «Керамет» з 01.08.2011 до 29.07.2012, наказ від 01.08.2011 № 93 «Про поширення результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці», наказ від 30.07.2012 №125 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників Дніпродзержинського копрового цеху».

При цьому, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З урахуванням викладеного, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за професією (посадою), що передбачена та атестована за Списком №2, протягом спірних періодів роботи.

Посилання відповідача-1 в обґрунтування причин незарахування спірних періодів в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського до пільгового стажу за Списком №2 на відсутність пільгового довідки, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем-1 не обґрунтовано причин неврахування відомостей в трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача, а також не врахування архівних довідок, документів про атестацію на підприємстві, відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка ф.ОК-5).

Посилання відповідача-1 в обґрунтування підстав для не врахування до пільгового стажу спірних періодів роботи в ТОВ «Керамет» на ненадання позивачем документів на підтвердження права підпису уточнюючої довідки директором з фінансів та економіки, а також наказів про атестацію, суд не враховує, оскільки вказана уточнююча довідка узгоджується з відомостями в трудовій книжці та містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу, а тому числі відомості про атестацію робочого місця, а також підписи уповноважених осіб, печатку підприємства, є чинною, доказів протилежного відповідачами не надано, а матеріали справи не містять.

Поряд з цим, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме органи, що призначають пенсії, мають право в разі сумніву вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем до заяви про призначення пенсії довідці для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в разі наявності у відповідача-1 сумніву в обґрунтованості її видачі.

За таких обставин, відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022, відповідач-1 діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 вказані періоди її роботи..

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідачем-1 не у відповідності до вимог чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для його скасування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-1 заяви позивача від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком у вигляді рішення від 15.10.2025 №047050033221, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача-1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання з 01.09.1985 по 15.07.1988, а також періодів роботи позивача з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022, та зобов`язано відповідача-1 зарахувати вказані спірні періоди до пільгового стажу.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем-1 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком досягла необхідного пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту порушеного права.

Позовні вимоги в частині зобов`язання «виплачувати пенсію» не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині. Позаяк, на час розгляду справи питання про призначення пенсії позивачу ще не вирішено. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується з завданням та принципами адміністративного судочинства.

При вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача в розмірі 1211,20 грн., оскільки рішенням саме цього суб`єкта владних повноважень порушено права та інтереси позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) від 15.10.2025 № 047050033221 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, період навчання з 01.09.1985 по 15.07.1988, а також періоди роботи з 21.07.1988 по 18.10.1994, з 13.02.1995 по 08.08.2011, з 09.08.2011 по 30.04.2013 та з 01.02.2019 по 21.11.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова