Ухвала суду № 137619620, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 червня 2026 рокуСправа №160/4160/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРГО КР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРГО КР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року позовну заяву після відкриття провадження залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду позивач надіслав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обгрунтування якої зазначено, що рішення ДПС України, прийняті 18.08.2025 року, не є рішеннями у відповідності до встановленого порядку розгляду скарг і не є рішеннями за результатом розгляду скарг позивача. Також просить врахувати, що позивач мав проблеми із роботою системи Електронний суд, коли при формуванні документів чи спробі підпису видавалась помилка та лише 20.02.2026 року вдалось відправити сторонам і суду документ позивача від 17.02.2026 року. Щодо обставин обмеженого постачання електроенергії, а відповідно і послуг доступу до мережі інтернет у січні-лютому 2026 року позивач посилається на це як на загальновідомі обставини. Зазначає, що у дні формування позову в електронному кабінеті навіть було обмежено час для роботи в інтернеті, а у доступний час функціонал не спрацьовував.

Проти цієї заяви заперечив відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження викладених в заяві обставин.

При розгляді заяви позивача суд враховує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі №500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини є поважними причинами пропущення строків звернення до суду. А тому, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне поновити позивачеві строки звернення до суду.

Згідно із частиною 14 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Ураховуючи наведене суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

Керуючись ст. 169, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРГО КР" строк звернення до суду.

Продовжити розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРГО КР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Є. Букіна