Рішення № 137619581, 22.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6653/26

Провадження № 2-а/643/100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), відповідно до змісту якого просить суд скасувати постанову ЕНА № 6909040 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 26.03.2026 поліцейським УПП в Полтавській області було винесено постанову ЕНА № 6909040 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Означеною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП керування позивачем транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Посилаючись на положення ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» позивач вважає, що чинне законодавство не містить такої підстави для зупинки та пред`явлення документів, як перевірка наявності/дійсності полісуобов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, позивач знаходився на блокпості, зупинка та перевірка документів на якому регулюється з урахуванням особливостей, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 1455 та № 1456 від 29.12.2021, зі змісту яких вбачається що правоохоронці на блокпосту не мають виявляти факти порушення Правил дорожнього руху, оскільки їх діяльність стосується лише режиму безпеки. Працівник поліції має можливість в разі необхідності перевірити наявність діючого страхового полісу за номером автомобіля в базі МТСБУ, однак навіть інформація про відсутність полісу в базі МТСБУ не може бути підставою для зупинки автомобіля, а відтак вимога поліцейського про пред`явлення полісу є незаконною. Отже, на переконання позивача, за відсутності будь-яких порушень Правил дорожнього руху з боку водія, така підстава для зупинки транспортного засобу, як перевірка наявності/дійсності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачена чинним законодавством. Враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, як-то порушення Правил дорожнього руху або спричинення дорожньо-транспортної пригоди, відсутні підстави для перевірки наявності у нього чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року відповідачем було винесено постанову ЕНА № 6909040 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача протягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суть правопорушення полягала в тому, що 26.03.2026 о 11:06 год. позивач керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 395км, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.1. Правил дорожнього руху передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 2.1.«ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

В силу приписів п. 2.4.«а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Аналогічні вимоги визначені ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до змісту якої водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») (частина перша статті 37 Закону України «Про дорожній рух»).

З 01.01.2025 року введено в дію Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024, статтею 6 якого передбачено, що відповідно до цього Закону укладаються договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів:

1) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування);

2) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", зазначених і не викреслених у страховому сертифікаті "Зелена картка" (далі - міжнародний договір страхування).

Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Вказана норма є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.

З наданого відповідачем суду відеозапису вбачається, що 26.03.2026 позивач керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 395км, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відсутність у позивача чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджується наданою відповідачем інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка також була перевірена судом за посиланням https://policy.mtsbu.ua/Search/ByRegNo?md=156796A95F5E05F3F7CE146BD6

F258A8DCA6E15AD74F8B8533564BA297BB564C107A8D64EBC3851DDDC6DE2FF806E388215073AD1FF66620E1DBF68DA3AD442768AEAD2008508FB724EB8ACCB3F4C52A.

Вказані обставини не заперечуються позивачем в наданих ним обґрунтуваннях у позовній заяві.

Наведене свідчить про відсутність у позивача на момент винесення оскаржуваної постанови чинного страхового полісу, а сам факт ненадання страхового полісу є належним і достатнім доказом порушення водієм підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд не приймає до уваги доданий позивачем до позовної заяви поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 237224333, оскільки він був укладений та внесено про нього запис до ЄЦБД МТСБУ 26.03.2026 об 11:59 год, тобто після вчинення позивачем адміністративного правопорушення та складання оскаржуваної постанови 26.03.2026 об 11:16 год. До того ж, цей поліс є чинним лише з 00:00 год. 27.03.2026.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Разом з цим, надаючи оцінку доводам позивача в частині того, що за відсутності будь-яких порушень Правил дорожнього руху з боку водія, така підстава для зупинки транспортного засобу, як перевірка наявності/дійсності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачена чинним законодавством, суд зазначає таке.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 Правил дорожнього руху документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського, зокрема на місці здійснення спеціального поліцейського контролю, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.

Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

З 01.01.2025 року введено в дію Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024, ч. 1 ст. 9 якого передбачено, що перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

У ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - Єдина централізована база даних).

МТСБУ з метою надання доступу до інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, забезпечує використання інформаційних ресурсів Єдиної централізованої бази даних відповідно до законодавства.

Інформація, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, надається безоплатно і відповідно до порядку доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

МТСБУ забезпечує можливість постійного цілодобового доступу користувачів до відкритої інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних у мережі Інтернет.

Власником, держателем та адміністратором Єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. МТСБУ зобов`язано забезпечувати відповідність Єдиної централізованої бази даних порядку, вимогам та заходам із забезпечення захисту інформації, встановленим законодавством.

Враховуючи наведені положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 2.1«ґ» Правил дорожнього руху перевірка наявності у водія механічного транспортного засобу чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), здійснюється шляхом перевірки інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Законодавством не передбачено обов`язкової відео/фотофіксації процедури пошуку інформації в Єдиній централізованій базі та/або долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідного витягу.

З огляду на загальнодоступність такої інформації відсутня необхідність фіксувати певними доказами факт відсутності у водія чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який підтверджений даними Єдиної централізованої бази.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі № 720/3066/25.

У постанові від 16.08.2019 у справі № 524/126/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Згідно з висновком Верховного Суду, який зроблений у справі №127/19283/17 від 25.09.2019, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Тобто, порушення в частині не пред`явлення відповідних документів є окремим порушенням і не залежить від порушення, яке стало підставою для зупинки автомобіля.

Крім того, у п. 2.4 Правил дорожнього руху не містяться застереження та виключення із наведених правових норм щодо необхідності здійснення поліцейським контролю за наявністю у водія поліса страхування виключно при складанні протоколу, щодо порушень правил дорожнього руху та оформлені матеріалів ДТП.

Вказані висновки викладені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 199/10781/25.

Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.05.2026 у справі № 592/1198/26 також зазначив, що вимозі працівника поліції щодо пред`явлення посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів не обов`язково має передувати порушення водієм ПДР або скоєння дорожньо-транспортної пригоди, адже обов`язок мати при собі та на вимогу працівника вказаний документи, а також права працівників Національної поліції контролювати дотримання даної вимоги ПДР не ставляться у залежність від вчинення водієм порушення ПДР чи спричинення ДТП.

Як на тому наголошено у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі № 161/2245/26 право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.Працівники поліції при відсутності інформації на офіційному сайті МТСБУ про чинність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мали право на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» зупинити транспортний засіб.

При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 № 1455, блокпост - це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Пунктом 7 Порядку № 1456 визначено, що уповноважена особа має право вимагати в особи пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Водночас за приписами пункту 3 Порядку № 156 правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України Про основи національного спротиву, Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, Про національну безпеку України, Про Національну поліцію, Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Пунктом 10 Порядку визначено перелік підстав для зупинки транспортного засобу уповноваженою особою, серед яких порушення Правил ПДР та інші, аналогічні тим, які вказані у статті 35 Закону «Про Національну поліцію», а також інші підстави, що безпосередньо пов`язані з воєнним станом. Зокрема, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі № 686/9164/26 зазначено, що введення воєнного стану, повноважень поліції згідно статті 35 ЗУ "Про Національну поліцію" та положення Порядку № 1456, є правовою підставою для зупинки транспортного засобу, яка не залежить він наявності чи відсутності встановленого блокпосту.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності правових підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки такі твердження не узгоджуються із системним тлумаченням положень Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правил дорожнього руху України та нормативно-правових актів, прийнятих на період дії воєнного стану.

Таким чином, за встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем п.2.1. «ґ» ПДР підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст. ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесена поліцейським у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).

4. Відповідач: Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646).

Повне рішення складено 22.06.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко