Рішення № 137619405, 23.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/459/2026 Справа № 641/6276/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/6276/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ТаскомБанк» (далі АТ «ТаскомБанк») через систему Електронний суд звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що 02.03.2021 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002/9562918-SP, згідно якого відкрито поточний рахунок, встановлено кредитний ліміт (що складає 100 000 гривен), надано кредитні кошти в сумі 39 000 грн., строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, з процентною ставкою 0,22%. Позивачем виконані умови договору та надані кредитні кошти відповідачу, що підтверджується виписками, проте, відповідачем умови Кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені строки не повернуті, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість. Враховуючи не виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29.08.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

22.09.2025 представником відповідача через систему Електронний суд подано відзив на позов, в якому вона зазначила, що 02.03.2021 між позивачем та відповідачем дійсно був укладений кредитний договір, однак його сума становила близько 20 000 грн., більш точної суми відповідач не пам`ятає. Однак, позивачем заявлено, що на виконання вказаного договору ним було надано грошові кошти в сумі 39 000 грн., яка є значно більшою ніж була обумовлена. Стосовно заборгованості за відсотками зазначила, що Заява-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки процентна ставка не зазначена, таким чином її розмір та механізм нарахування є абсолютно незрозумілим.

26.09.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вважала доводи представника відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються наданими позивачем доказами.

Ухвалою суду від 29.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, а також задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

09.10.2025 та 15.01.2026 представником відповідача через систему Електронний суд подані письмові пояснення, в яких вона зазначила, що позивачем не надано належних доказів погодження між сторонами ціни договору, та вказала, що позивачем самовільно було збільшено ціну договору. Також, вказала, що матеріали справи не містять належних доказів перерахування позивачем на рахунок відповідача будь якої суми кредитних коштів на умовах укладеного договору.

Ухвалою суду від 27.10.2025 визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача.

Ухвалою суду від 20.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.12.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

03.04.2026 представником позивача через систему Електронний суд подані додаткові письмові пояснення, в яких вона зазначила, що позивачем надані належні докази перерахування коштів відповідачу та користування ними відповідачем, а також докази наявності заборгованості у зв`язку з не виконанням відповідачем умов укладеного кредитного договору.

12.05.2026 представником відповідача через систему Електронний суд подані додаткові письмові пояснення, в яких вона просила відмовити у задоволенні позову з огляду на відсутність в матеріалах справи кредитного договору, а також доказів отримання відповідачем коштів за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 02 березня 2021 року ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Відповідно до Заяви про приєднання до Публічної пропозиції (надалі АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» (далі Банк) на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі Публічна пропозиція), яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками Відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект Заяви анкети та Публічної пропозиції був наданий Відповідачу Банком, та підписані ним Заява-анкета та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам.

Відповідач ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір Ліміту Кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодився з тим, що про зміну Ліміту кредитування Банк повідомляє Позичальника шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток. Акцептована ОСОБА_1 Публічна пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Копія зазначеної вище заяви анкети та Публічної пропозиції, які складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки (Кредитний договір) додані позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи, а отже доводи представника відповідача про відсутність в матеріалах справи кредитного договору є помилковими.

Згідно з п. 1. Заяви - анкети про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТаскомБанк» відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, а саме: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 національній валюті. ОСОБА_1 було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 39 000 грн.

Відповідно до п. 8.1. Порядку Кредитування Рахунку, надання Банком Кредиту, виникнення та погашення заборгованості (далі за текстом Порядок кредитування), клієнт підписанням Заяви-анкети або Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови Публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо Кредитування рахунку та приймає (підписує) Паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови Договору в частині Кредитування рахунку, які приймає Клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов`язковість яких визначена законодавством України, в тому числі Загальний ліміт кредитування Рахунку, в межах якого відповідно до умов Договору Банком для Клієнта встановлюється Ліміт кредитування Рахунку.

Відповідно до п. 8.5. Порядку Кредитування підтвердженням погодження Клієнтом встановленого Ліміту Кредитування Рахунку/зміни Ліміту кредитування є здійснені Клієнтом операції з розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкового переказу після встановлення або зміни Ліміту Кредитування рахунку.

Відповідно до п. 8.6. Порядку Кредитування Клієнт може відмовитись від одержання Кредиту шляхом не допущення здійснення операцій за Рахунком за рахунок Кредиту та/або ініціювати скасування Ліміту Кредитування рахунку шляхом направлення відповідного повідомлення Узгодженими каналами зв`язку. Клієнт може також ініціювати зменшення/встановлення нульового Ліміту Кредитування рахунку шляхом ініціювання таких змін в Мобільному додатку «Sportbank». Зміна Ліміту Кредитування рахунку здійснюється Банком протягом 48 годин шляхом відображення Банком в Мобільному додатку «Sportbank» нового розміру Ліміту Кредитування рахунку.

Відповідно до п. 8.10. Порядку Кредитування за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти. Тип процентної ставки фіксована. Розмір процентної ставки, вказується в Тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює Клієнт за рахунок Кредиту та терміну фактичного користування Кредитом. Розмір процентної ставки, що вказаний в Тарифах, може бути змінений шляхом внесення змін до даної Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає в межах Ліміту Кредитування рахунку, після внесення таких змін. До заборгованості, що виникла в межах Ліміту Кредитування рахунку, до моменту внесення змін в розмір процентної ставки, застосовується процентна ставка визначена Тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості.

Згідно з довідкою директора департаменту супроводження банківських операцій, ОСОБА_1 з 02.03.2021 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви анкети з номером кредитного договору № 002/9562918-SP від 02.03.2021 року, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також здійснював періодичні часткові погашення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 002/9562918-SP від 02.03.2021, сформованої АТ «Таскомбанк», заборгованість відповідача станом на 18.08.2025 становить 66 486,74 грн., з яких: 37 983,03 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 28 503,71 грн. - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена).

Позивачем було направлено повідомлення-вимогу відповідачу, в якій АТ «Таскомбанк» вимагав дострокового повернення кредиту за договором № 002/9562918-SP від 02.03.2021 року.

Наявність заборгованості за кредитним договором та не виконання відповідачем зобов`язань зумовила звернення АТ "ТаскомБанк" до суду за захистом своїх прав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Згідно з частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробило АТ «Таскомбанк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.

Банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру надав до суду розрахунок заборгованості та виписку по картці.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц.

Виникнення заборгованості по борговому зобов`язанню ОСОБА_1 та його розмір підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по кредитному договору, з якої вбачається, що відповідач після отримання картки неодноразово здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так й частково погашав заборгованість по кредиту, окрім того матеріали справи не містять доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості відповідача перед банком.

Отже, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо не доведення позивачем фактичного отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Позивачем на підставі належних доказів доведено волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема, погодження банком заявки позичальника на його укладення, отримання відповідачем банківської кредитної картки, користування кредитними коштами у вигляді кредитного ліміту, а отже доведено наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, розмір якої не було спростовано відповідачем.

Враховуючи що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми непогашеної заборгованості за тілом кредиту (у т.ч. простроченим) у розмірі 37 983,03 грн, тобто у межах заявлених позовних вимог.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо отримання відповідачем суми кредиту в розмірі, меншому ніж заявлений позивачем, а також доводи щодо самовільного збільшення позивачем суми тіла кредиту, оскільки вказані доводи не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду даної справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність суми боргу за тілом кредиту та обґрунтованість підстав її стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Умовами анкети-заяви від 02 березня 2021 року розмір процентної ставки не зазначено, відсутні умови договору про обов`язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а тому не відповідають фактичним обставинам справи посилання позивача про узгодження всіх істотних умов договору з відповідачем.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

У постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку Верховного Суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі №313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Копія Тарифів та Умов картки «Sportbank», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.03.2021 шляхом підписання Заяви договору. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді процентну ставку, відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та інші істотні умови договору.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Таскомбанк» дотримався вимог, передбачених статтею 9 Закону України "Про споживче кредитування" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17-ц, провадження № 14-131цс19.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Таскомбанк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, а саме, те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Питання щодо судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1 383,20 грн. з розрахунку: 37 983,03 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х100%/66 486,74 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 57,1 % задоволених позовних вимог; 2 422,40 грн (ставка судового збору) х 57,1 %/100% = 1 383,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 002/9562918-SP від 02.03.2021 року в розмірі 37 983,03 грн., а також судові витрати в розмірі 1 383,20 грн., а всього 39 366 (тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 23 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АТ "ТаскобБанк", код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка