Рішення № 137619288, 22.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12942/25

н/п 2/953/1877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Дяченка О,М.,

секретар судового засідання Засєєвої С.О.,

представника відповідач Котик С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Ганга Д.Г. на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Харківській області, у якій просив стягнути з відповідача 41 019,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи наступним, на розгляді Люботинського міського суду Харківської області перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160150000143 стосовно ОСОБА_1 (далі Позивач), який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 18 липня 2025 року у справі № 630/151/24 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019160150000143 від 17.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, за епізодами стосовно потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на підставі ст. 49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження, внесене 17 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160150000143 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Ухвала набрала законної сили 02 серпня 2025 року. Окрім іншого, ухвалою вирішено: після набрання ухвалою законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Харківського районного суду Харківської області від 27.11.2020 (635/6060/20, 1-кс/635/1950/2020); від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1323/2020); від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1321/2020), та слідчих суддів Полтавського районного суду Полтавської області від 08.08.2022 (545/3318/22, 1-кс/545/158/22), від 08.08.2022 (545/3318/22, 1-кс/545/158/22). Зокрема, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1323/2020) було накладено арешт на вилучене 19.08.2020 року в ході обшуку житлових, не житлових приміщень (літньої кухні, сараїв, гаражу та інших приміщеннях) майно: Мобільний телефон ТМ «Самсунг» з АКБ, без номера імейлу; мобільний телефон ТМ «Самсунг» з сім карткою мобільного оператора « ОСОБА_16 »; планшет ГМ «Самсунг» з пошкодженим екраном; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку- мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора «Водафон»; мобільний телефон ТМ «iPhone 6» з силіконовим чохлом з коробкою, з сім карткою мобільного оператора ТМ «Лайфселл»; порожній коробок від мобільного ТМ «iPhone 7»; мобільний телефон ТМ «iPhone» з пошкодженим екраном, де мається номер імейла в якому знаходиться сім картка мобільного оператора «Лайфселл» з номером ; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 » ; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки «Водафон»; сім картки мобільного оператора «Водафон» з номерами відповідно; банківський чек від 13.05.2019 , банк отримувач АТ «Райффайзен банк Аваль» на 1 арк.; системний блок ПК ТМ «Асус», корпус чорного кольору, передня частина сірого кольору б\номера; безпровіднпй роутер « ІНФОРМАЦІЯ_1 », модель «TL Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.12.2025 3 WR740N» s|n 215с293000759; пластикову картку «Ощадбанк»; пластикову картку від сім картки мобільного оператора «Лайфселл»; сім картку мобільного оператора «Лапф» б/н; флеш накопичувачі DTSE9 16 Gb TRANSCEN, флеш накопичувач чорно фіолетового кольору; коробку з під мобільного телефону ТМ «iPhone 6» імейл; пластикові картки від сім карток мобільного оператора «Водафон» з номерами; пластикові картки від сім карток мобільного оператора «Лайфселл» з номерами; квитанції з номерами; пластикову картку «Ощадбанк»; пластикову картку «Універсальна» «Приватбанк» , накопичувач пам`яті «Micro SD 16 Gb»; сім картки мобільного оператора «Водафон» з номерами ; планшет ТМ «Bravis», модель В 74 s|n ; коробку з під мобільного телефону ТМ «iPhone», імей НОМЕР_1 ; сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, s|n; маршрутизатор D Link, модель DSL 2640V s|n QX1N1D9561725; маршрутизатор DLink s|n P1M6182029595; сім картка мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти в кількості 1000 (одна тисяча) доларів США банкнотами по 100 (сто) доларів з наступними серіями відповідно: LG 62801112A, MB04145115G, НОМЕР_2 , LB 97408015R, LA 17319493B, НОМЕР_3 , LG77184414B, LB96454696N, НОМЕР_4 ; пластикону картку від сім картки мобільного оператора «Лайфселл»; додаток до договору № 200952807 про надання послуг мобільного (рухомого) зв`язку , зошит з рукописним текстом у жорсткій обкладинці, відео реєстратор «super wdr optical lens». Таким чином, винесення ухвали Люботинського міського суду Харківської області від 18 липня 2025 року у справі № 630/151/24 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження, якою окрім іншого вирішено питання про скасування арештів майна Обвинуваченого, зобов`язує негайно повернути власнику ОСОБА_1 арештовані раніше та вилучені у його речі, документи та грошові кошти. У зв`язку з чим, в інтересах ОСОБА_1 , його представник адвокат Ганга Д.Г. звернувся із відповідними адвокатським запитами до Харківської окружної прокуратури, відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області) та Відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, з питанням щодо місцезнаходження вищенаведених доказів, для їх подальшого повернення власнику. Листом ГУНП в Харківській області № 1762482025 від 25.08.2025 (366862) cтарший слідчий СВ Ігор ЖИВОТЧЕНКО, повідомив з приводу місцезнаходження речових доказів вилучених в ході обшуку 19.08.2020, що вони повинні зберігатись у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області), за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, 34, так як відповідно до наявних у матеріалах кримінального провадження квитанціях №190, №185 та №191 речові докази всі окрім вилучених грошових коштів у сумі 1000 доларів США, були передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області (на той час) та повинні зберігатись у вказаному органі, так як жодні акти прийому передачі чи супровідні листи, з приводу передачі зазначених у квитанціях та в адвокатському запиті речових доказів не складались. Відповідно до змісту Квитанції № 185 на зберігання до Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області (сьогодні - відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області) було поміщено: Мобільний телефон Iphone 6 (№ 28 квитанції), Сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, (№ 38 квитанції), відео реєстратор «super wdr optical lens» (№ 36 квитанції). Згідно з Квитанцією № 191 на зберігання до Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області (сьогодні - відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області) було поміщено: Планшет ТМ «Bravis», модель B 74 (№ 2 квитанції), Системний блок ПК ТМ «Asus» б/н (№ 5 квитанції). У подальшому ОСОБА_17 отримав у слідчого грошові кошти, які у нього було вилучено у сумі 1000 доларів США. Іншого майна слідчий не повернув. Листом від 26.08.2025 за № 62-527-24 Харківська окружна прокуратура повідомила, що згідно постанови слідчого від 20.08.2020, зазначені докази у кримінальному провадженні № 12019160150000143 від 17.01.2019 передано на зберігання до камери схову речових доказів Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ( на цей час відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин вул. Слобожанська, 34). Разом з цим, повідомили, що ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 18.07.2025, якою завершено розгляд відповідного кримінального провадження, доля речових доказів, в порядку ст. 100 КПК України, не вирішувалась. Враховуючи викладене, Ви або особа інтереси якої Ви представляйте не позбавлені процесуальних прав на звернення до Люботинського міського суду Харківської області з відповідним клопотанням щодо вирішення долі речових доказів у кримінальному прорідженні. Листом ГУНП в Харківській області № 2290252025 від 25.09.2025 (472458) cтарший слідчий СВ Ігор ЖИВОТЧЕНКО повідомив, що наразі відділом поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області проводяться заходи спрямовані на пошук та подальше повернення наявних у матеріалах кримінального провадження речових доказів зокрема тих, які зазначені у Вашому запиті. Після їх знаходження про час та місце отримання речових доказів власників майна буде повідомлено додатково. Разом з тим, повідомив, що ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 18.07.2025, яку було надано та на яку Ви посилаєтесь лише скасовано арешт на майно, але не зазначено, які дії необхідно виконати з майном арешт відносно якого було скасовано (повернути власникам, знищити тощо). В зв`язку з цим необхідно звернутись до суду для уточнення вказаної інформації та винесення додаткового судового рішення з приводу визначення долі речових доказів у вказаному кримінальному провадженні (копію листа додаємо). Отже, з вищенаведеного вбачалось, що майно ОСОБА_18 (мобільний телефон ТМ «iPhone 6», системний блок ПК ТМ «Асус», планшет ТМ «Bravis», модель В 74, сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, відео реєстратор «super wdr optical lens»), яке було вилучене 19.08.2020 у Маринця С. та арештоване за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1323/2020) мало перебувати на зберіганні у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області) згідно з Квитанціями № 185, № 191. При цьому, ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року по справі №630/151/24 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ганга Д.Г. про повернення речових доказів задоволено, вирішено повернути особам у яких вони були вилучені речові докази, cеред яких зазначено мобільний телефон ТМ «iPhone 6», системний блок ПК ТМ «Асус», планшет ТМ «Bravis», модель В 74, сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, відео реєстратор «super wdr optical lens». Відповідно до Рапорту та Повідомлення відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області від 20.09.2025 р., за підписом ОСОБА_19 , місцезнаходження речових доказів не встановлено, порушено питання щодо проведення службового розслідування. Водночас, з листа ГУ НП від 05.11.2025 р. стало відомо, що в ході проведення службового розслідування, на підставі Наказу Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 30.09.2025 № 567, термін проведення якого продовжено на підставі Наказу Харківського РУП № 1 ГУНІ в Харківській області від 08.10.2025 № 583, у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНІ в Харківській області встановлено факт втрати речових доказів у об`єднаному кримінальному провадженні № 120191600150000143 від 17.01.2019 невстановленими під час проведення службового розслідування службовими особами. Відповідно до висновку службового розслідування № 156292-2025 від 29.10.2025, при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області встановлено факт втрати речових доказів у об`єднаному кримінальному провадженні № 120191600150000143 від 17.01.2019 невстановленими під час проведення службового розслідування службовими особами . В висновку вказано, що факти, викладені у повідомленні начальника СВ відділення поліції № 2 Харківського РУН № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції Коробова О.С. (на той час т.в.о.) в частині втрати речових доказів у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № І ГУНП в Харківській області (на той час Люботинським ВП) - знайшли об`єктивне підтвердження. Таким чином, висновком службового розслідування № 156292-2025 від 29.10.2025 встановлено факт втрати відділенням поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (на той час Люботинським ВП) майна ОСОБА_18 (мобільний телефон ТМ «iPhone 6», системний блок ПК ТМ «Асус», планшет ТМ «Bravis», модель В 74, сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, відео реєстратор «super wdr optical lens»). При цьому, відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (на той час Люботинське ВП) не є самостійною юридичною особою та відноситься до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі Відповідач). З наведеного вбачається, що Головне управління Національної поліції в Харківській області (Відповідач) не забезпечило схоронність майна ОСОБА_18 , а дії/бездіяльність невстановлених службових осіб відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (на той час Люботинського ВП) призвели до втрати такого майна і відповідно до спричинення ОСОБА_20 шкоди у розмірі вартості втраченого майна, яке не було повернуто і яке вже не може бути повернуто його власнику. Відповідно до Звіту про проведення незалежної оцінки вартості від 30.11.2025 року, проведеного на замовлення ОСОБА_18 , ринкова вартість об`єктів незалежної оцінки, станом на 30.11. 2025 року, становить: 41019,00 (Сорок одна тис дев? ятнадцять ) грн. 00 коп., з яких Телефон Iphone 6 (128 gb) -736,00 грн, сервер запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104-1252,00 грн, планшет ТМ «Bravis» мод.В 74-903,00 грн, відеореєстратор «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray-950,00 грн, системний блок ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W) -37178,00 грн. (копію Звіту додаємо). Окрім того, втратою майна ОСОБА_21 також було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 10 тисяч гривень.

Аргументи учасник відповідача.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області Котик С.Ф. надала до суду відзив на позов, в якому вважала що позовні вимоги не підлягають задоволенню та вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що визначена у звіті про оцінку вартості системного блоку ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W) вилучений 19.08.2020, вартістю у сумі 37178 грн без ПДВ, викликає обґрунтовані сумніви щодо її відповідності реальній ринковій вартості аналогічних системних блоків. Доводи Позивача щодо вартості системного блоку у розмірі 37178 грн спростовуються технічними характеристиками самого пристрою. Зокрема, основні компоненти системного блоку - процесор AMD Ryzen 7 2700X був випущений на ринок у квітні 2018 року, а відеокарта NVIDIA GTX 1080 Ti у березні 2017 року. На момент вилучення (серпень 2020 року) обладнання можливо вже активно експлуатувалося 2-3 роки. Згідно з професійними стандартами, комп`ютерна техніка амортизується дуже швидко, і її ринкова вартість значно падає протягом перших років використання. У зв`язку з вищевикладеним, а також керуючись необхідністю забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, відповідач повідомляє суд, що питання щодо призначення судової експертизи наразі перебуває на вирішенні. Проведення такої експертизи дозволить встановити реальну ринкову вартість системного блоку з урахуванням усіх істотних характеристик та іншими факторами, що впливають на ціну. Після завершення експертизи всі отримані матеріали та висновки будуть негайно подані до суду. Відповідач зазначає, що відсутності підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки Позивач аргументує моральну шкоду необхідністю шукати адвоката та аналоги техніки. Наголошуємо, що згідно зі ст. 133 ЦПК України, витрати на правничу допомогу є процесуальними витратами, а не моральною шкодою. Витрати на придбання нової техніки належать до матеріальних збитків. Відтак, ці аргументи не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Участь у справі сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися; надали до суду заяву, в якій просили розглянути справу за їх його відсутності.

Представник відповідача ГУНП в Харківській області Котик С.Ф. у судовому засіданні, підтримала позицію викладену у відзиву, в подальшому подала заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. х, не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання (18.06.2026) не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 630/151/24 звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019160150000143 від 17.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, за епізодами стосовно потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на підставі ст. 49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження, внесене 17.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160150000143 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності (а.с. 16-20). Ухвала набрала законної сили 02.08.2025.

Цією ухвалою скасовано арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Харківського районного суду Харківської області від 27.11.2020 (635/6060/20, 1-кс/635/1950/2020); від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1323/2020); від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1321/2020), та слідчих суддів Полтавського районного суду Полтавської області від 08.08.2022 (545/3318/22, 1-кс/545/158/22), від 08.08.2022 (545/3318/22, 1-кс/545/158/22).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2020 (635/613/20, 1-кс/635/1323/2020) було накладено арешт на вилучене 19.08.2020 року в ході обшуку житлових, не житлових приміщень (літньої кухні, сараїв, гаражу та інших приміщеннях) майно: Мобільний телефон ТМ «Самсунг» з АКБ, без номера імейлу; мобільний телефон ТМ «Самсунг» з сім карткою мобільного оператора « ОСОБА_16 »; планшет ГМ «Самсунг» з пошкодженим екраном; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку- мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову карку від сім картки мобільного оператора «Водафон»; мобільний телефон ТМ «iPhone 6» з силіконовим чохлом з коробкою, з сім карткою мобільного оператора ТМ «Лайфселл»; порожній коробок від мобільного ТМ «iPhone 7»; мобільний телефон ТМ «iPhone» з пошкодженим екраном, де мається номер імейла в якому знаходиться сім картка мобільного оператора «Лайфселл» з номером ; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 » ; сім картку мобільного оператора « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки « ОСОБА_16 »; пластикову картку від сім картки «Водафон»; сім картки мобільного оператора «Водафон» з номерами відповідно; банківський чек від 13.05.2019 , банк отримувач АТ «Райффайзен банк Аваль» на 1 арк.; системний блок ПК ТМ «Асус», корпус чорного кольору, передня частина сірого кольору б\номера; безпровіднпй роутер « ІНФОРМАЦІЯ_1 », модель «TL Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.12.2025 3 WR740N» s|n 215с293000759; пластикову картку «Ощадбанк»; пластикову картку від сім картки мобільного оператора «Лайфселл»; сім картку мобільного оператора «Лапф» б/н; флеш накопичувачі DTSE9 16 Gb TRANSCEN, флеш накопичувач чорно фіолетового кольору; коробку з під мобільного телефону ТМ «iPhone 6» імейл; пластикові картки від сім карток мобільного оператора «Водафон» з номерами; пластикові картки від сім карток мобільного оператора «Лайфселл» з номерами; квитанції з номерами; пластикову картку «Ощадбанк»; пластикову картку «Універсальна» «Приватбанк» , накопичувач пам`яті «Micro SD 16 Gb»; сім картки мобільного оператора «Водафон» з номерами ; планшет ТМ «Bravis», модель В 74 s|n ; коробку з під мобільного телефону ТМ «iPhone», імей НОМЕР_1 ; сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, s|n; маршрутизатор D Link, модель DSL 2640V s|n QX1N1D9561725; маршрутизатор DLink s|n P1M6182029595; сім картка мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти в кількості 1000 (одна тисяча) доларів США банкнотами по 100 (сто) доларів з наступними серіями відповідно: LG 62801112A, MB04145115G, НОМЕР_2 , LB 97408015R, LA 17319493B, НОМЕР_3 , LG77184414B, НОМЕР_5 , НОМЕР_4 ; пластикону картку від сім картки мобільного оператора «Лайфселл»; додаток до договору № 200952807 про надання послуг мобільного (рухомого) зв`язку , зошит з рукописним текстом у жорсткій обкладинці, відео реєстратор «super wdr optical lens» (а.с. 13 15).

25.08.2025 листом ГУНП в Харківській області № 176248-2025 cтарший слідчий СВ Ігор ЖИВОТЧЕНКО, повідомив з приводу місцезнаходження речових доказів вилучених в ході обшуку 19.08.2020, що вони повинні зберігатись у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області), за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, 34, так як відповідно до наявних у матеріалах кримінального провадження квитанціях №190, №185 та №191 речові докази всі окрім вилучених грошових коштів у сумі 1000 доларів США, були передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області (на той час) та повинні зберігатись у вказаному органі, так як жодні акти прийому передачі чи супровідні листи, з приводу передачі зазначених у квитанціях та в адвокатському запиті речових доказів не складались. Грошові кошти, які було вилучено у сумі 1000 доларів США (перелік купюр яких вказано у Вашому адвокатському запиті), були передані разом з матеріалами кримінального провадження до СВ ВП №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, та були долучені до матеріалів кримінального провадження, тому грошові кошти можуть бути повернуті власнику, після попереднього погодження дати та часу зі слідчим (а.с. 10).

Відповідно до Рапорту та Повідомлення відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області від 20.09.2025 р., за підписом ОСОБА_19 , місцезнаходження речових доказів не встановлено, порушено питання щодо проведення службового розслідування (копію рапорту додаємо).

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 07.10.2025 по справі №630/151/24 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ганга Д.Г. про повернення речових доказів задоволено, вирішено повернути особам у яких вони були вилучені речові докази, cеред яких зазначено мобільний телефон ТМ «iPhone 6», системний блок ПК ТМ «Асус», планшет ТМ «Bravis», модель В 74, сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, відео реєстратор «super wdr optical lens» (а.с.23 25).

Відповідно до висновку службового розслідування № 156292-2025 від 29.10.2025, при проведенні службового розслідування дисциплінарною комісією у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області встановлено факт втрати речових доказів у об`єднаному кримінальному провадженні № 120191600150000143 від 17.01.2019 невстановленими під час проведення службового розслідування службовими особами. У висновку вказано, що факти, викладені у повідомленні начальника СВ відділення поліції № 2 Харківського РУН № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції Коробова О.С. (на той час т.в.о.) в частині втрати речових доказів у відділенні поліції № 2 Харківського РУП № І ГУНП в Харківській області (на той час Люботинським ВП) - знайшли об`єктивне підтвердження. Таким чином, висновком службового розслідування № 156292-2025 від 29.10.2025 встановлено факт втрати відділенням поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області (на той час Люботинським ВП) майна ОСОБА_18 (мобільний телефон ТМ «iPhone 6», системний блок ПК ТМ «Асус», планшет ТМ «Bravis», модель В 74, сервер DIGITALVIDEO RECORDER, модель DH DVR 5104, відео реєстратор «super wdr optical lens») (а.с. 27 44).

Відповідно до листа ГУ НП ХРУП №1 від 05.11.2025 р. №294248 копію висновку службового розслідування спрямовано для розгляду за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтава (а.с. 26).

Відповідно до Звіту про проведення незалежної оцінки вартості від 30.11.2025, проведеного на замовлення ОСОБА_18 , ринкова вартість об`єктів незалежної оцінки, станом на 30.11. 2025 року, становить: 41019,00 грн., з яких Телефон Iphone 6 (128 gb) -736,00 грн, сервер запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104 - 1252,00 грн, планшет ТМ «Bravis» мод.В 74 - 903,00 грн, відеореєстратор «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray - 950,00 грн, системний блок ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W) 37 178,00 грн (а.с. 45 58).

Відповідно до Висновку експертного дослідження від 30.12.2025 № ЕД-19/121-25/31195-ТВ проведеного на замовлення відповідача: ринкова вартість системного блоку ПК ТМ «Asus» (процесор AMD Ryzen 7 2700х, відеокарта NVIDIA GeForce Gtx 1080Ti 11 Гб, оперативна пам`ять 32 Гб, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W), станом на 30.11.2025 визначена не була, оскільки невідома повна конфігурація системного блоку, а ринкова вартість ідентифікованих комплектуючих становить: ринкова вартість процесора AMD Ryzen 7 2700X 3.7GHz/16M, станом на 30.11.2025, за умов, вказаних в дослідницькій частині, становить 2400,00 грн; ринкова вартість відеокарти NVIDIA GeForce Gtx 1080Ti 11 Гб, станом на 30.11.2025 визначена не була, оскільки невідома країна та фірма виробник, а також повні характеристики; ринкова вартість оперативної пам`яті на 32 Гб, станом на 30.11.2025 визначена не була, оскільки невідома країна та фірма виробник, модель, а також повні характеристики; ринкова вартість накопичувача SSD на 1 ТБ, станом на 30.11.2025 визначена не була, оскільки невідома країна та фірма виробник, модель, а також повні характеристики; ринкова вартість блока живлення Deepcool 750W (DQ750 ST), станом на 30.11.2025, за умов, вказаних в дослідницькій частині, становить 2227,00 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди вказаними органами діють правила частини шостої цієї статті і завдана шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

У пункті 20 Порядку № 1104 передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно (пункт 27 Порядку).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, до основних завдань Національної поліції України належить реалізація державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Крім того, Національна поліція України здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності (підпункт 9 пункту 4 вищевказаного Положення).

Отже, з урахуванням наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку про наявність у посадових осіб Національної поліції України обов`язку забезпечити схоронність та повернення телефону Iphone 6 (128 gb), серверу запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104, планшету ТМ «Bravis» мод.В 74, відеореєстратора «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray, системного блоку ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W), які були речовими доказами у кримінальному провадженні та передано для зберігання у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області)

Проте, як свідчать матеріали справи та фактично не заперечується відповідачем по справі, речові докази: телефон Iphone 6 (128 gb), сервер запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104, планшет ТМ «Bravis» мод.В 74, відеореєстратор «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray, системний блок ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W), було втрачено.

Отже, внаслідок неправомірних дій, що виразилися у незбереженні у рамках кримінального провадження тимчасово вилученого майна, позивачу завдано майнову шкоду.

При цьому, на підтвердження розміру такої шкоди, позивачем надано Звіт про проведення незалежної оцінки вартості від 30.11.2025, проведеного на замовлення ОСОБА_18 , ринкова вартість об`єктів незалежної оцінки, станом на 30.11. 2025 року, становить: 41019,00 грн. Будь-яких інших доказів на підтвердження вартості цих об`єктів, сторонами надано не було. Відповідач у відзиві на позов, що вартість цих об`єктів треба визначити шляхом проведення експертизи, проте такого клопотання не заявлене. Тобто відповідач не скористався своїм правом щодо призначення судової експертизи в рамках даної цивільної справи з метою встановлення вартості автомобіля.

Суд не приймає до уваги, висновок експертного дослідження від 30.12.2025 № ЕД-19/121-25/31195-ТВ, оскільки на експертне дослідження проведено лише на системний блок та вибірково складових системного блоку.

Виходячи з наведеного, суд погоджується із визначеною позивачем сумою матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок неправомірних дій відповідача, у розмірі 41019,00 грн.

Частиною 4 статті 168 Кримінального процесуального кодексу встановлено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначає Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі «Порядок зберігання речових доказів»).

Згідно з п. 5 Порядку зберігання речових доказів, умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

Відповідно до п. 8. Порядку зберігання речових доказів відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Пунктом 27 Порядку зберігання речових доказів встановлено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).

Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що належні позивачу речові докази: телефон Iphone 6 (128 gb), сервер запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104, планшет ТМ «Bravis» мод.В 74, відеореєстратор «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray, системний блок ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W), було передано для зберігання у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області), та в подальшому втрачено.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість (частини 2-4 статті 100 Кримінального процесуального кодексу).

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

З огляду на встановленні судом обставини, суд доходить висновку, що саме відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області) є відповідальною особою за зберігання речей, які тимчасово вилучені, не зважаючи на те, кому саме на відповідальне зберігання передано майно. Проте, ним не було забезпечено збереження тимчасово вилученого майна, яке в подальшому не було виявлено в камері схову.

Отже, через дії працівників відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області (колишній Люботинський ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області), що проявилися у недбалому ставленні до обов`язку забезпечити належне зберігання речових доказів, відповідальність за схоронність якого несе відповідальна особа, у даному випадку це ГУНП в Харківській області, позивачу завдано збитків внаслідок втрати його майна.

З урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) дійшла висновку про те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові не відступила від висновку Верховного Суду України, який викладено у постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 761/13921/15-ц (провадження № 6-99цс17), оскільки Верховний Суд України не робив висновку про обов`язкове залучення ДКС України та неможливість задоволення позову у разі незалучення цього органу.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКС України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКС України чи її територіальний орган.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Подібні за змістом висновки про те, що у цій категорії справ відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, а казначейська служба відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18).

Отже, виходячи з наведеного, ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди за рахунок держави, оскільки останнім в ході судового розгляду доведено наявність всіх необхідних умов для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, а саме: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_1 зазначив про спричинення йому моральної шкоду, яку він оцінює в 10 000,00 грн.

В обґрунтування завдання моральної шкоди, позивач посилається на те, що внаслідок втрати його майна, йому були спричинені душевні страждання, які полягали у зміні нормального ритму життя позивача, необхідністю збирання документів та звернення за юридичною допомогою, що позначилось на його душевному стані та стало травмуючим в психологічному плані й потребувало значних додаткових зусиль для нормалізації життя.

В рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Отже, суд звертає увагу, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у понесених ним моральних (душевних) страждань є зокрема втрата належного йому на праві власності майна та витрата зусиль, спрямованих на захист своїх прав і свобод.

При визначенні розміру завданої позивач моральної шкоди, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму №4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд в контексті спірних правовідносин звертає увагу на те, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Суд наголошує, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що "розумність" і "справедливість" є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд оцінює ступінь моральних страждань позивача, враховує тривалість конфліктної ситуації, наявність у позивача моральних (душевних) страждань, що були викликані втратою належного йому майна.

Зважаючи на ту обставину, що діями відповідача, які виразились у незбереженні належного позивачу майна телефон Iphone 6 (128 gb), сервер запису DIGITALVIDEO RECORDER, мод. DH DVR 5104, планшет ТМ «Bravis» мод.В 74, відеореєстратор «super wdr optical lens» XIAOMI Yi smart dash Wi Fi Gray, системний блок ПК ТМ «Asus» (процесор Amd Ryzen 7 2700x, відеокарта NVIDIA GeForcе Gtx 1080Ti 11 ГБ, оперативна пам`ять 32 ГБ, накопичувач SSD 1 ТБ, блок живлення Deepcool Quanta DQ 750W), останньому було завдано шкоду, враховуючи вимоги розумності, добросовісності, виваженості, враховуючи обставини справи та тривалість у часі конфліктного випадку, справедливим у даній ситуації буде присудження позивачу 1 000,00 грн в рахунок моральної шкоди.

Щодо судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 351, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 41 019,00 (сорок одна тисяча дев`ятнадцять, 00) грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000,00 (одна тисяча,00) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, адреса: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 13.

Повне судове рішення складено 22.06.2026.

Суддя О.М. Дяченко