Постанова № 137619244, 23.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Справа № 621/955/25

Провадження 3-в/621/11/26

23 червня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`єва, розглянувши подання заступника начальника ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції А.Дмітрієва про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області 17.04.2014, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, притягався до адміністративної відповідальності:

постановою Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2024 за ч.1 ст.173-2 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн,

постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03.04.2025 за ч.2 ст.173-8 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн,

за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03 квітня 2025 року по справі № 621/955/25 (пров. 3/621/339/25), яка набрала законної сили 15.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.

17.06.2026 до суду надійшло подання заступника начальника ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції А.Дмітрієва про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту

ОСОБА_2 обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Станом на 17.06.2026 до ОСОБА_3 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.06.2026 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. В зв`язку з чим просив замінити невідбуту частину адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Розглянувши подання та додані до нього матеріали, суддя зазначає наступне:

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

За приписами статті 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру,передбачених призначеним правопорушнику стягненням.

За змістом статті 327 КУпАП, осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

Як випливає із змісту ч. 1 статті 15 КУпАП, до військовослужбовців не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно з положеннями статті 24 КУпАП, адміністративний арешт та арешт з утриманням на гауптвахті є різними видами стягнення.

Згідно з положеннями статті 327-1 КУпАП, військовослужбовців, а також військовозобов`язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов`язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті. Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду. Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.

Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб (стаття 32-1 КУпАП).

Зазначене унеможливлює заміну накладеного судом на особу стягнення у виді адміністративного арешту на арешт з утриманням на гауптвахті.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За приписами статті 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений в главі 25 КУпАП, зокрема відстрочка, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, серед них питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням, не передбачено.

За таких обставин, при розгляді даного клопотання, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію права, а саме статтю 537 КПК України, оскільки КУпАП не врегульоване питання щодо заміни адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту іншим.

Так, відповідно до п. п. 10, 14 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Враховуючи законодавчу заборону на застосування адміністративного арешту до військовослужбовців (ст. 15 КУпАП) та відсутність у КУпАП прямого механізму заміни вже призначеного стягнення у зв`язку зі зміною статусу особи, суд вважає за необхідне застосувати аналогію права, звернувшись до положень ст. 82 КК України. Зазначена норма кримінального закону передбачає можливість заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, що за своєю правовою природою та метою виправлення відповідає ситуації, яка склалася у даній справі.

Оскільки штраф є альтернативним та більш м`яким видом стягнення, передбаченим санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, його застосування шляхом заміни дозволить забезпечити виконання судового рішення та реалізувати принципи гуманізму та справедливості, не порушуючи при цьому спеціальний статус правопорушника як військовослужбовця.

Однією із важливих складових принципу правової визначеності та основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

У рішенні Конституційного Суду України від № 15-рп/2004 від 02.11.2004 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, перед усім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання судового рішення, виходячи із аналогії права, суддя вважає за необхідне подання заступника начальника ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції А.Дмітрієва про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту ОСОБА_3 за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, задовольнити, та замінити ОСОБА_4 адміністративне стягнення, у виді адміністративного арешту на більш м`яке у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 304 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання заступника начальника ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції А.Дмітрієва про заміну невідбутої частини адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Замінити невідбуте адміністративне стягнення, накладене постановою Зміївського районного суду Харківської області від 03 квітня 2025 року по справі № 621/955/25 (пров. 3/621/339/25), яка набрала законної сили 15.04.2025 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді 10 діб адміністративного арешту на штраф у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень, які перерахувати на р/р UA398999980314040542000020603, одержувач Зміївська міська ТГ ГУК Харківська обл./МТГ Зміїв/ 21081100, код ОКПО 37874947, Казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Відповідно до ч. 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В. Філіп`єва