Рішення № 137618924, 22.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5959/25

провадження № 2-о/570/56/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

присяжних Логвись С.А.,

Слободюк І.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника недієздатної особи адвоката Жилінської Т.П.,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.

розглянувши в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуном іншої особи,

в с т а н о в и в:

покликаючись на неможливість виконання обов`язків опікуна заявник у поданій 18 листопада 2025 року до суду заяві просить звільнити її від повноважень опікуна та призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Всі учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився.

Представник органу опіки та піклування у поданій до суду заяві просить розглянути справу у його відсутність.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття судового рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути справу у його відсутність.

Заявник ОСОБА_4 в суді підтримала заяву повністю і по аналогічних мотивах, стверджуючи, що не має фізичних сил доглядати за свекром ОСОБА_3 , а його син ОСОБА_5 має таке бажання та можливості, до своєї мобілізації за батьками доглядав її чоловік.

По суті справи показала, що недієздатний є її свекром, її чоловік зараз служить в ЗСУ, відносини у них погані. Разом з ними проживає і свекруха, доглядачем якої є заінтересована особа - рідний брат її чоловіка. Її діти навчаються в Києві, вона хоче виїхати за кордон або працювати, але її статус опікуна забороняє це зробити.

Заінтересована особа ОСОБА_6 в суді заяву підтримав. Стверджує, що проживає з сім`єю в Здолбунові, але оформлений по догляду за мамою, тато також потребує допомоги, тому він не проти бути його опікуном. Планує неподалік батьківської садиби будувати приміщення під свій бізнес. Його брат - чоловік заявника зараз служить, а він на даний час вже демобілізований.

Представник недієздатної особи адвокат Жилінська Т.П. заяву визнає, вважаючи, що її задоволення відповідає інтересам недієздатної особи.

Суд встановив такі обставини.

03 лютого 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області визнав недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановим над ним опіку та його опікуном призначив невістку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Син недієздатного ОСОБА_7 -чоловік заявниці, не може бути призначений опікуном, оскільки має помірно виражені технічні та поведінкові розлади після перенесеної ЧМТ. Визнаний придатним до військової служби в частинах забезпечення /висновок лікаря психіатра ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.03.2025/.

Згідно з актом комісії Корнинської сільської ради від 17.06.2025 по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 без реєстрації.

Відповідно до акту комісії Корнинської сільської ради від 08.07.2025 ОСОБА_2 здійснює постіний догляд за матір`ю ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком ЛКК №359 від 20.06.2025 ОСОБА_2 за станом здоров`я може надавати соціальні послуги та виконувати функції опікуна.

Згідно з висновком ЛКК №119 від 12.06.2025 ОСОБА_8 має прогресуючу субкортикальну атеросклеротичну енцефалопатію (хвороба Бінсвангера) .

Відповідно до епікризу №29385 від 12.11.2025 ОСОБА_1 знаходилася на госпіталізації у Обласному стоматологічному відділенні щелепно-лицевої хірургії КНП "Центральна міська лікарня" з діагнозом радикулярна кіста в/щелепи справа в ділянці сьомого зуба з 05.11.2025 до 13.11.2025.

Рішенням виконавчого комітету Корнинської сільської ради №37 від 26 березня 2026 року затверджене подання про можливість призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатною особою ОСОБА_3 у разі звільнення від обов`язків його опікуна ОСОБА_1 .

Відповідно до поданої до суду заяви заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.03.2026 ОСОБА_2 згідно з АСІТС "Оберіг" на момент подання цього пояснення не є військовозобов?язаним, проте користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особа зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір?ю (батьком чи матір?ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров?я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім?ї, які зобов?язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров?я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду (п.9 ч.1 ст.23 в редакції Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Суд дійшов таких висновків

Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявники скористалися правовою допомогою.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.1, 3 Конституції України).

Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки.

Юридично на даний час чинним є попереднє рішення суду про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, тому дані обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблений висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов`язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту».

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2024 року в справі № 344/4557/23 (провадження № 61-2548св24) зазначено, що «відповідно достатті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 при призначенні опікуна важливо і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатній особі є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, переслідує перш за все найважливішу ціль - не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблений висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затверджених постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866.

Відповідно до п.3.3 Правил опіки та піклування, документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2 ст.3 СК України).

Згідно з абз.5 п.6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпний перелік членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Так виснував Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.

Отже, інститут опіки та піклування має комплексний характер, він створений для захисту особистих немайнових і майнових прав повнолітніх осіб, що за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки, а також для піклування про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду, забезпечення їх виховання, навчання та розвитку, а у необхідних випадках і лікування.

ОСОБА_1 не може здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки щодо недієздатного свекра ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що вимоги заявника в цій частині ґрунтуються на вимогах закону і відповідають інтересам заявника та недієздатного, а тому заява підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо призначення опікуна

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів. Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Верховний Суд неодноразово виснував, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Щодо подання органу опіки та піклування про можливість призначення опікуном

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблений висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до п.3.3 Правил документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна; довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна.

У своєму поданні орган опіки та піклування вказав, що ОСОБА_2 має хороші відносини із батьками, проте офіційно не працює, планує відкрити власну справу, має добрий стан здоров?я, спиртними напоями не зловживає, судимості на території України відсутні.

Доцільність призначення опікуном саме ОСОБА_2 обґрунтовується лише тим, що він має бажання доглядати свого батька і бути його опікуном. Належні та допустимі докази, які б доводили, що ОСОБА_2 має матеріальну можливість бути опікуном в матеріалах справи відсутні. Саме по собі подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульований висновок про те, що законодавство не передбачає обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до призначення опікуна опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування, обов`язки опікуна над недієздатним слід тимчасово покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до ст.67 ЦК України орган опіки та піклування зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

ОСОБА_2 не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним батьком, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна.

Також суд вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.

Так, у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введений воєнний стан, строк дії якого наразі продовжений.

Відповідно до пп.10 п.1 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.

В силу абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення ОСОБА_2 , який є особою призовного віку, опікуном може бути підставою для подальшого отримання відстрочки. Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією. А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном.

Крім того, суд зауважує, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. При розгляді питання про призначення опікуна слід враховувати кандидатуру, обґрунтовувати доцільність призначення саме його, а також, чи склалися між заявником та недієздатною особою особисті приязні взаємини, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Орган опіки та піклування зобов`язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур. В умовах воєнного стану при поданні кандидатури чоловічої статі призовного віку необхідно додатково обґрунтувати необхідність його призначення опікуном, щоб уникнути зловживань і забезпечити баланс між правом на опіку та конституційним обов`язком щодо захисту держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, повязані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

На підставі наведеного, керуючись ст.213-215, 293, 294, 299, 300 ЦПК України суд

у х в а л и в:

задоволити частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуном іншої особи.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У решті вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: орган опіки та піклування Корнинської сільської ради, ЄДРПОУ 04387243, місцезнаходження: вул.Центральна,41б, с.Корнин Рівненського району Рівненської області.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_9 ).

Недієздатна особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлене 22 червня 2026 року.

Суддя: Кушнір Н.В.

Присяжні: Логвись С.А.

Слободюк І.В.