Ухвала суду № 137618921, 23.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5351/20

провадження № 6/570/73/2026

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,

у с т а н о в и в:

покликаючись на відступлення прав вимоги, представник правонаступника кредитора у поданій через систему "Електронний суд" 08 червня 2026 року заяві просить замінити стягувача на заявника за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 та видати дублікат виконавчого листа у зв`язку з його втратою.

Учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися.

Вказаний представник заявника у поданій до суду заяві просить здійснювати розгляд заяви у його відсутність.

За таких умов, суд у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд даної заяви у їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив такі обставини

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2021 року по справі № 570/5351/20, яке набрало законної сили, задоволений позов АТ "КБ "Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 23 квітня 2019 року в сумі 200 417 грн. 69 коп. та 3 006 грн. 27 коп. судового збору.

Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрив виконавче провадження №69421189 за виконавчими листами від 21 червня 2022 року.

31 жовтня 2024 рокуоригінал виконавчого листа та постанову про повернення виконавчого документу стягувачу Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області направив стягувачу рекомендованим листом, але стягувач їх не отримав.

22 серпня 2025 року згідно із Договором факторингу № 8-22-08/2025 АТ КБ "ПриватБанк" відступило ТОВ «Капіталресурс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 23 квітня 2019 року.

Станом на 08 червня 2026 року вказаний виконавчий лист на виконанні не перебуває.

Згідно з відповіді на запит АТ "КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0./7-260312/78902 від 18.03.2026 за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищене 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ /копія акту про пожежу ГУ ДСНС у Львівській області від 06.10.2025/.

Суд дійшов таких висновків

Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини, де вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Щодо заміни стягувача його правонаступником

П.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов"язків - є договори та інші правочини

Ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов"язання. Ст.514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов"язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов"язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст.519 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. На підставі ч.5 вказаної статті у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Це є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог Закону.

Верховний Суд у постанові 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18) дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Виходячи зі змістуст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п.1 і 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Унаслідок такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Спірні правовідносини виникли через реалізацію стягувачем права на заміну однієї із сторін виконавчого провадження її правонаступником.

Оскільки укладений договір факторингу не визнаний судом недійсними і його недійсність не встановлена законом, тому він підтверджує переуступлення прав вимоги та спонукає до забезпечення здійснення заміни сторони її правонаступником.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, у зв?язку із доведенням факту відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за правочином, що надає новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача на стадії виконання рішення суду, суд вважає за необхідне замінити стягувача у виконавчому провадженні на підставі ч.1 ст.442 ЦПК України.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа

Згідно з п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Верховний Суд неодноразово виснував, зокрема і 17 травня 2023 року у справі №565/1888/19, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконане рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що він був втрачений. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Враховуючи, що рішення суду на час звернення представника заявника із заявою про видачу дублікату виконавчого листа є чинним, строк його виконання не сплив, а факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що він був втрачений, суд вважає, що є обгрунтовані підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.

Керуючись ст.442 ЦПК України, п.п.17.4 п.17 Перехідних положень ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс".

Замінити вибулого стягувача - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ: 43513923, місцезнаходження: пр-т.Ст.Бандери, 28-А, м.Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 200 417 грн. 69 коп. та 3 006 грн. 27 коп. судового збору.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 570/5351/20 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 квітня 2019 року у розмірі 200 417 грн. 69 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.