Єдиний державний реєстр судових рішень
Cправа № 639/734/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.06.2026 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
за участю представниці відповідача, адвоката Якимчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом вказуючи, що 17.09.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , в електронній формі було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1004529, за умовами якого товариство надало відповідачці грошові кошти у розмірі 16229,20 грн., а відповідач зобов`язаний був повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору. В свою чергу, відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору. 21.06.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали Договір факторингу № 21062024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1004529 від 17.09.2023 року. З огляду на те, що термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором не погашена, вимушені звернутись до суду з метою захисту порушених прав позивача та просять стягнути заборгованість з відповідача в розмірі 105489,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16229,20 грн. та заборгованість за процентами - 89260,00 грн.
Представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, до суду подано було клопотання про здійснення розгляду справи без їхньої участі, проти заочного розгляду справи не заперечують та просять задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Відзив на позов не подав. Його представниця, адвокат Якимчук О.М. в судовому засіданні будь-яких заперечень щодо позову не заявила, оскільки вважає, що справу має роглядати Новобаварський районний суд міста Харкова.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 17 вересня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1004529.
Укладення цього Договору здійснено сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
На умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит, який зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 17000,00 гривень. Строк кредиту 360 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2.2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0.44 % в день та застосовується відповідно до умов передбачених пунктом 1.5.2. Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 9.2., Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.
Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1004529 від 17.09.2023 року є графік платежів. Укладенню вказаного договору передувало ознайомлення та підписання позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора «Т350» паспорту споживчого кредиту.
ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 1004529 від 17.09.2023 року, ідентифікована ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальницею підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «Т350», який було відправлено позичальнику 17.09.2023 12:33:48 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , що стверджується Довідкою про ідентифікацію.
Згідно з довідкою ТОВ «Пейтек» вих. № 20251020-5282 від 20.10.2025 року, 17.09.2023 року о 12:35:24 год. від ТОВ «Селфі Кредит» на карту НОМЕР_1 було успішно перераховано 17 000,00 грн.
За розрахунком ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», за період з 17.09.2023 по 21.06.2024 року, за 220 дні прострочення, станом на 21.06.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договром № 1004529 від 17.09.2023 року в загальному розмірі становила 105489,20 грн, з яких: 16229,20 грн. - тіло та 89260,00 грн. - проценти.
21 червня 2024 року права вимоги за кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу № 21062024.
Відповідно до Витягу з реестру боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правомірно набуло право вимоги за кредитним договором № 1004529 від 19.09.2023 року до ОСОБА_1 на загальну суму 105489,20 грн., в тому числі: 16229,20 грн. - залишок по тілу кредиту та 89260,00 грн. - залишок по відсотках.
09.01.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до позивача з письмовою досудовою вимогою, в якій, зокрема, повідомлено про факт відступлення права вимоги та рекомендовано погасити заборгованість у сумі 105489,20 грн.
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24.03.2026 №20.1.0.0.0/7-260320/49197-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 та було 17.09.2023 зараховано кошти у сумі 17000 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань та не здійснив повного розрахунку для погашення заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки позивача. Доказів протилежного відповідачем не надано, розрахунку позивача не спростовано та власного контррозрахунку не надано.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №1004529 від 17.09.2023 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16229,20 грн. підлягають до задоволення.
Вирішуючи вимогу щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 89260,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як зазначалось вище, ТзОВ «Селфі Кредит» та відповідач уклавши кредитний договір №1004529 від 17.09.2023 узгодили, що за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Знижена процентна ставка 0.44 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17.10.2023 або протягом трьох днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5 договору).
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки кредитний договір №1004529 від 17.09.2023 укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» однак строк кредиту становить 360 днів, тобто до 11.09.2024, а відтак положення цього Закону застосовуються до кредитного договору №1004529 від 17.09.2023, на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
При цьому, як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1004529 від 17.09.2023, сформованого ТзОВ «Селфі Кредит», то відповідачу здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами, зокрема за період з 17.09.2023 по 15.10.2023 включно за процентною 0,44 % за кожен день користування кредитом, а за період з 21.09.2023 по 21.06.2024 включно за процентною 2,2 % за кожен день користування кредитом
Однак, враховуючи положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо диференційованого розміру денної процентної ставки, застосування ставки у розмірі 2,2% за один день користування кредитом можливо лише до 21 квітня 2024 року включно. Після чого, з 22.04.2024 і до 21.06.2024 (день до якого здійснювалось нарахування відсотків) розмір процентної ставки не мав перевищувати 1,5% за кожен день користування кредитом, тобто застосування процентної ставки у розмірі 2,2%, як відображено у вищевказаному розрахунку, за цей період суперечитиме п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, суд бере до уваги розрахунок заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором за період з 17.09.2023 по 21.04.2024, що відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства і заборгованість за цей період становитиме 69650,21 грн., зокрема за період з 17.09.2023 по 15.10.2023 у розмірі 2169,20 грн. (17000, 00 грн. заборгованість по тілу кредиту х 0,44% х 29 днів) + за період з 16.10.2023 по 21.04.2024 у розмірі 67481,01 грн. (16229,20 грн. заборгованість по тілу кредиту х 2,2% х 189 днів)
Одночасно за період з 22.04.2024 по 21.06.2024 заборгованість по нарахованими процентами становитиме в розмірі 14850,71 грн. (16229,20 грн. заборгованість по тілу кредиту грн х 1,5 % х 61 днів).
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками за вищевказаним кредитним договором становитиме 84500,92 грн. (69650,21 грн. за період з 17.09.2023 по 21.04.2024 + 14850,71 грн. за період з 22.04.2024 по 21.06.2024).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1004529 від 17.09.2023 підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 100730,12 грн., з яких 16229,20 грн. заборгованість за тілом кредиту та 84500,92 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо твердження представниці відповідача про підсудність справи, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
04.02.2026 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійша позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою цього ж суду від 09.02.2026 справу за підсудністю передано Корецькому районному суду Рівненської області, оскільки відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної сиситеми соціальної сфери зареєстрованим (станом на 09.02.2026) місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 . Зазначена ухвала сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась. Жодних пояснень, щодо неоскарження цієї ухвали, представник відповідача не надала.
Після отримання інформації про відповідача, як внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної сиситеми соціальної сфери, ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 18.02.2026 відкрито провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми права вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року за №509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих особи у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року за №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), п. 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
З огляду на викладене суд вважає, що до внутрішньо переміщенних осіб, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть пред`являтися позови до судів в районах тимчасового перебування.
Враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача ОСОБА_1 відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи є АДРЕСА_1 ., тому ця справа територіально підсудна Корецькому районному суду Рівненської області.
На підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 2313,11 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч. 4-6 вказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, на підтвердження понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем додано: Договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; Акт № 651 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) та Детальний опис наданих послуг у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0107, за якими вартість наданих послуг оцінено у 8 000 грн.
Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою та поніс витрати на правничу допомогу. При цьому суд вказує на відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також, враховуючи виконання роботи адвокатом, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.
На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором № 1004529 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 17.09.2023 року в загальному розмірі 100730 (сто тисяч сімсот тридцять) грн. 12 коп., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 11 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі :
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-ий поверх;
відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 137618753, Корецький районний суд Рівненської області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/734/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: