Рішення № 137618594, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/3085/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить: визнати протиправними (недійсними) та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000/62/32-00-07-13 від 23.01.2026 (Форма «В1») та № 000/63/32-00-07-13 від 23.01.2026 (Форма «В4»), винесені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірні податкові повідомлення -рішення прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого, на переконання позивача, не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі №160/3085/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечує проти задоволення позовної заяви та вважає доводи викладені у позовній заяві необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з Законом України від 15.01.2015 №124 VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» ненадання сертифікатів якості (паспортів) вказує на непідтвердження походження товару, відсутність виробника та наявність «обриву ланцюга постачання». Таким чином, в результаті аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий Блок» при формуванні податкового кредиту ТОВ «АММ ТРЕЙД» не встановлено джерело походження товару «6ES7407-0RA01-0AA0 SIMATIC S7-400, PS407 20A, блок живлення» (код УКТ ЗЕД 8504403000), який в подальшому було реалізовано на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН».

Так, враховуючи вищезазначене, при складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними нереальними операціями, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» порушено норми частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, (із змінами) (Далі Положення №88). Такі документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Законне джерело походження товару, який було поставлено ТОВ «АММ ТРЕЙД» в адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» не встановлено. Має місце маніпулювання податковою звітністю (введення в обіг товару невідомого походження - легалізація товару), з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції всього на суму ПДВ 5000,00 грн., в т.ч. по декларації за жовтень 2025 року у сумі 5000,00 гривень.

Згідно проведеного аналізу даних АІС «Податковий Блок» та ЄРПН встановлено, що ПП «МОЛОТОК» не є виробником товару «Ланцюг А2 8х24» (код УКТ ЗЕД 7315820000). За даними Держмитслужби ПП «МОЛОТОК» не є імпортером зазначеного товару.

Таким чином, в результаті аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий Блок» при формуванні податкового кредиту ПП «МОЛОТОК» не встановлено джерело походження товару «Ланцюг А2 8х24» (код УКТ ЗЕД 7315820000), який в подальшому було реалізовано в адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відповідно до податкової накладної від 15.10.2025 № 1043 на суму 7326 грн, в т ч. ПДВ 1221 грн. До перевірки не надано сертифікат якості на товар «Ланцюг А2 8х24», який зазвичай містить інформацію щодо виробника товару. Ненадання сертифікатів якості (паспортів) вказує на непідтвердження походження товару, відсутність виробника та наявність «обриву ланцюга постачання».

Згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) працювало за трудовими договорами (контрактами) 131 особа. При здійснені аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) та АІС «Податковий Блок» встановлено, що ПРАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» не є надавачами послуг «Будівництво лінії живлення до розподільчого пристрою п/ст. 6 тип КСО, інв.№11965 від комплексу підстанції Н-3 по проспекту Трубників, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область», відповідно до податкових накладних від 23.10.2025 № 108 (сума ПДВ 125 000,00 грн) та від 31.10.2025 № 109 (сума ПДВ 183 595,00 грн). ПРАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» здійснило придбання зазначених послуг у ПП «САНТА-ПРАЙЗ» (код ЄДРПОУ 45604137) відповідно до податкових накладних з наступною номенклатурою : Будівництво лінії живлення до розподільчого пристрою п/ст. 6 тип КСО, інв№11965 від комплексу підстанції Н-3 по пр-ту Трубників, 56, м. Нікополь.

Не підтверджені перевіркою взаємовідносини між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ПРАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» у розрізі податкових накладних від 23.10.2025 №108 (сума ПДВ 125 000,00 грн) та від 31.10.2025 № 109 (сума ПДВ 183 595,00 грн) за послугою «Будівництво лінії живлення до розподільчого пристрою п/ст. 6 тип КСО, інв№11965 від комплексу підстанції Н-3 по пр-ту Трубників, 56, м. Нікополь», яка була пере виставлена ПРАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» в адресу ПП «САНТА-ПРАЙЗ», реєстрацію податкових накладних якого було зупинено.

При складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними нереальними операціями, які дійсно не відбулися, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» порушено норми частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, (із змінами) (Далі Положення №88). Такі документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Фактично ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних операцій з підприємствами постачальниками товарів, робіт та послуг, що фактично не здійснювалась з цими контрагентами.

Висновки, щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» із зазначеними контрагентами постачальниками: зроблені за сукупністю обставин, встановлених в ході перевірок, а саме: на підставі аналізу наданих до перевірки паперових носіїв за формою первинних документів, договорів, баз даних АІС «Податковий блок».

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Позивач у відповіді на відзив підтвердив свою правову позицію.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, звернув увагу на те, що відповідно до підпункту статті 78.1.8. ПК України вбачається, що перевірка здійснюється у зв`язку з поданням декларації , а не як зазначено позивачем за встановленими порушеннями, і вже в свою чергу контролюючий орган не повинен надавати документальні підтвердження необхідності призначення перевірки.

Перевіркою встановлено , що фактичний надавач послуг був платник податку- ПП «САНТА-ПРАЙЗ» , який вже в свою чергу декларував послуги з контрагентом позивача. При цьому податкові накладні які реєструвалися від ПП «САНТА-ПРАЙЗ» до ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» на момент перевірки були зупиненні комісією регіонального рівня , яка встановила на основі первинної документації ПП «САНТА ПРАЙЗ» нереальність надання послуг.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець позивач несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. При здійсненні вибору постачальника позивач повинен був оцінити не лише умови угоди та їх комерційну привабливість, але і ділову репутацію, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів та відповідного досвіду.

В акті перевірки наведені відомості, які свідчать про відсутність виробництва даних товарів/послуг або відсутність їх придбання суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, який задокументував його первинне введення у обіг.

Фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних операцій з підприємством - постачальником ТМЦ, що фактично не здійснювалась з цими контрагентами.

Встановлені перевіркою факти в сукупності вказують на неправомірність документального оформлення позивачем операцій з метою введення в обіг (легалізації): робіт (послуг), виконавці яких не встановлені, при складанні паперів за формою первинних документів, так і при їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і податковій звітності.

Ухвалою суду від 16.04.2026 продовжено строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191 , п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79, розділу II, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПКУ) з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами) та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.12.2025 № 299-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 30926946) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т. ч. заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення.

Результати перевірки оформлені актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 29.12.2025 №997/32-00-07-13/30926946.

Податковий орган в акті перевірки вказав, що вина ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» полягає у тому, що підприємство могло дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснило та не виконало свого податкового обов`язку, за сукупністю обставин платник податків віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції». Платник податків створив формальний документообіг між кількома суб`єктами господарювання -контрагентами (відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність фактичних виробників (виконавців) по ланцюгу постачання тощо, наявна несплата, недекларування податків чи сплата в мінімальному обсязі по ланцюгу) задля мінімізації сплати податкових зобов`язань (формування податкового кредиту, що непідтверджений реально здійсненими операціями за рухом товару\послуг), тобто з усвідомленням настання шкідливих наслідків для бюджету. Вказані дії умисні, за сукупністю обставин, оскільки саме цей платник податків зменшив податкові зобов`язання на суму податкового кредиту сформованого по податковим накладним.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року у Декларації, від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» абз. а) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за жовтень 2025 року на суму 314 816 гривень.

Вищезазначене призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що в свою чергу призвело до порушення:

- абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ заявлене на рахунок платника у банку в декларації з ПДВ за жовтень 2025 року в розмірі 308 595 грн;

- абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в жовтні 2025 року в розмірі 6 221 гривень;

На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення- рішення:

№ 000/62/32-00-07-13 (Форма «В1») від 23.01.2026 на загальну суму 385 743, 75 грн., з яких: сума завищення бюджетного відшкодування 308 595 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) 77 148,75 грн.;

№ 000/63/32-00-07-13 (Форма «В4») від 23.01.2026 на загальну суму 6 221 грн., з яких сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду : 6 221 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України(далі ПК України).

Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За правилами п.п.79.1,79.2 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з підпунктом14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За змістом підпункту «а» пункту187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктами198.3,198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі ст. 75 КАС України щодо достовірності доказів.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності вчинення правочинів з Приватним акціонерним товариством «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ 31802573) позивачем надано договір №4600016576/04-171 від 01.10.2025, відповідно до якого ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (Замовник) доручив, а ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (Виконавець) зобов`язався виконати роботи відповідно до умов цього договору зі своїх матеріалів і своїми засобами. При необхідності можуть бути використані матеріали Замовника. Виконавець виконує роботи з енергетичним обладнанням, а саме «Будівництво до розподільчого пристрою п/ст. 6 тип. КСО, інв. №11965 від комплексу підстанції Н-3 по проспекту Трубників, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область».

Пунктом 2.2 договору встановлено, що орієнтовна вартість договору становить 10000000,00 грн, в т. ч. ПДВ -1666666,67 грн.

В п. 3.3. договору сторонами було погоджено, що оплата робіт за даним договором може здійснюватися на умовах 100% попередньої оплати за матеріали.

Виконавцем було виставлено позивачу рахунок №10008 від 21.10.2025 на здійснення попередньої оплати у сумі 1851570,00 грн. разом з ПДВ 308595,00 грн.

Здійснення попередньої оплати позивачем підтверджується платіжною інструкцією №0000186562 від 23.10.2025 на суму 750000,00 грн. і платіжною інструкцією №0000187115 від 31.10.2025 на суму 1101570,00 грн.

Позивачем відображені вказані операції у журналі-ордеру №6.

На підставі отриманих від ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» податкових накладних №108 від 23.10.2025 і №109 від 31.10.2025, сформованих за подією передоплати і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було відображено податковий кредит.

Щодо придбання ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» послуг з будівництва лінії живлення за укладеним з позивачем договором у ПП «САНТА-ПРАЙЗ», то такі операції були відображені у податкових накладних №7 від 23.10.2025 на загальну суму з ПДВ 750000,00 грн. і №3 від 03.11.2025 на загальну суму з ПДВ 1013400,00 грн., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт реальності господарських операцій позивача з Приватним підприємство «МОЛОТОК» (код ЄДРПОУ 36474100) підтверджуються укладеним договором №4600015400 від 14.02.2024р. з додатками, відповідно до якого ПП «МОЛОТОК» (Постачальник) зобов`язалось передати ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (Покупець) у власність товар, матеріали, обладнання (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого, вказується у Специфікаціях (додатках) до цього договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Сторонами договору було підписано на поставку товару Специфікацію №51 від 07.10.2025.

На підтвердження відвантаження товару позивачем було надано видаткову накладну №М-1015-004 від 15.10.2025.

Транспортування товару від ПП «МОЛОТОК» підтверджено експрес-накладною №2041271444323 від 15.10.2025.

На підставі прибуткового ордеру №5001840065 від 17.10.2025 здійснено оприбуткування поставленого товару.

Оплата товару позивачем підтверджується платіжною інструкцією №0000187200 від 31.10.2025 і платіжною інструкцією №0000187201 від 31.10.2025.

В журналі-ордері №6 позивачем були відображені операції з придбання товарів у ПП «МОЛОТОК».

Приймання на склад і використання товарів у виробничій діяльності підприємства підтверджується карткою складського обліку матеріалів з 17.10.2025 по 20.10.2025, карткою складського обліку матеріалів з 20.10.2025 по 03.11.2025, накладною вимогою на відпуск матеріалів №0020125937 від 21.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020122472 від 22.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020125939 від 24.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020125944 від 27.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020125955 від 27.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020125965 від 29.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020130005 від 30.10.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020199233 від 03.11.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020199243 від 03.11.2025, накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020109665 від 14.11.2025.

На підставі податкової накладної №1043 від 15.10.2025 від ПП «МОЛОТОК», зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем за вищевказаними операціями було відображено податковий кредит.

Господарські відносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «АММ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39404460) підтверджуються наступними документами.

24.01.2023 між позивачем як покупцем і ТОВ «ЕНКОН ТРЕЙД» , як постачальником був укладений договір №4600015348, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві електротехнічне обладнання (товар), у кількості та номенклатурі, наведених у відповідних Специфікаціях, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити товар на умовах, передбачених цим договором.

14.10.2025 сторонами до договору була укладена додаткова угода №2, в якій вказано про зміну на підставі протоколу зборів учасників найменування ТОВ «ЕНКОН ТРЕЙД» на ТОВ «АММ ТРЕЙД»- правонаступника усіх прав і обов`язків ТОВ «ЕНКОН ТРЕЙД».

Сторонами було підписано на поставку товару- блок живлення 6ЕS7407-0RA02-0AA0, специфікацію №5 від 14.10.2025.

Видатковою накладною №235 від 16.10.2025 підтверджується відвантаження товару ТОВ «АММ ТРЕЙД» позивачу.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано експрес-накладна №20451272721430 від 16.10.2025.

Оприбуткування товару здійснювалося позивачем на підставі прибуткового ордеру №5001842786 від 20.10.2025.

Оплата позивачем товару підтверджується платіжною інструкцією №0000187239 від 31.10.2025.

Позивачем у журналі-ордеру №6 були відображені операції з придбання товару у ТОВ «АММ ТРЕЙД».

Використання товару у виробничий діяльності підприємства підтверджується накладною-вимогою на відпуск матеріалів №0020123413 від 22.10.2025.

На підставі отриманої від ТОВ «АММ ТРЕЙД» податкової накладної №56 від 16.10.2025 позивачем було відображено податковий кредит за вказаними операціями.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При укладенні договорів сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом досліджені всі надані платником первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару, виконання робіт, надання послуг меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Факт реалізації укладених позивачем з переліченими вище контрагентами договорів відповідачем не спростований.

На час здійснення господарських операції з позивачем вказані контрагенти мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.

Відсутність чи незначна наявність основних засобів не може слугувати підставою для визнання господарської операції фіктивною. Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень для виконання того чи іншого виду діяльності. При цьому підприємство не позбавлене можливості залучати виробничі та трудові ресурси на підставі цивільно-правових договорів. Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності (наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.01.2018 року у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року по справі№160/3364/19 зроблено висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Суд вважає необхідним зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно дост. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Позивач, як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16 від 22 травня 2024 у справі №160/19771/23.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Доводи відповідача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій з поставки товару, виконання робіт вказаними вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі інформації стосовно контрагентів позивача.

Стосовно встановлення відповідачем в акті перевірки на обрив ланцюгів постачання товарів, внаслідок чого встановлена невідповідність між наданими документами та базами даних АІС «Податковий блок», відсутність джерела походження товару, відсутність ділової мети внаслідок встановлення незначної націнки при реалізації товару, ненадання сертифікатів якості на поставлений товар.

Суд звертає увагу на те, що жодною нормою законодавства України не передбачений обов`язок платників податків покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, відомостей про походження товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

В постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо справжнього стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи або послуги), не дивлячись на те, що контрагенти, можливо, і мають намір порушити податкове законодавство.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

В свою чергу контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Враховуючи вищенаведене доводи відповідача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки товару, виконання робіт вказаними вище контрагентами, висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі інформації стосовно контрагентів позивача.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України є підставою для податкового обліку та які у сукупності у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення; містять всі обов`язкові реквізити: дату, місце складення документу, результат проведених робіт, підписи повноважних осіб та підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 5879,47 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №0000191985 від 30.01.2026.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 5879,47 грн .

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (пр. Трубників, буд. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, код ЄДРПОУ 30926946) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків №000/62/32-00-07-13 від 23.01.2026 (Форма «В1»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків №000/63/32-00-07-13 від 23.01.2026 (Форма «В4»).

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (пр. Трубників, буд. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201, код ЄДРПОУ 30926946) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5879 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона