Рішення № 137618581, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/1047/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21 липня 2025 року про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності;

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо встановлення йому групи інвалідності, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримав травми, пов`язані із захистом Батьківщини. Наслідками травми стали: консолідований перелом кісток лівої гомілки з вкороченням лівої нижньої кінцівки на 6 см, порушення функції опори та ходи помірного ступеня, змішана приглухуватість II ст. ліворуч, хронічна сенсоневральна приглухуватість I ст. праворуч. 11 грудня 2023 року позивачу встановлено II групу інвалідності строком до 01 січня 2025 року. 26 лютого 2025 року рішенням КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (КДВ № 1) № 151/25/386/Р, на підставі оцінювання повсякденного функціонування, позивача було переведено на III групу інвалідності на період завершення реабілітаційних заходів. Не погодившись із таким рішенням, 05 березня 2025 року позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. За результатами розгляду скарги, Центром було прийнято рішення: анатомо-функціональні порушення відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності, травма пов`язана із захистом Батьківщини, строком на 2 роки з 01.01.2025 по 01.01.2027. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 18.02.2026, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

31.03.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. З метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності для подальшого прийняття експертного рішення в межах чинного законодавства, Центром оцінювання функціонального стану особи у період з 23.04.2025 по 29.04.2025 було проведено повне медичне обстеження позивача під час його перебування у стаціонарі відділення, що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1817, яка наявна в матеріалах справи. Так, 21.07.2025 за результатами проведеного ретельного аналізу медико експертної справи позивача та з урахуванням медичних результатів під час стаціонарного обстеження останнього було встановлено, що анатомо-функціональні порушення відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, відповідають критеріям для визначення ІІІ групи інвалідності, травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, терміном на 2 роки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримав поранення, що супроводжувалося відкритим багатоуламковим переломом дистальних метаепіфізів лівих великогомілкової та малогомілкової кісток з дефектом кісткової тканини, обширною наскрізною раною дистального відділу лівої гомілки з дефектом м`яких тканин. Також діагностовано сліпі рани латеральної поверхні лівої ліктьової ділянки, правого плеча та правої сідниці, акубаротравму, гострий лівобічний перфоративний отит.

Позивач проходив оперативне лікування: 17.08.2022 ПХО ран лівої гомілки, АЗФ; 26.08.2022 ВХО дефекту м`яких тканин передньо-медіальної та задньо-латеральної поверхонь лівої гомілки, дебридмент, видалення девіталізованої кістки, накладання ВАК-системи; 29.08.2022 демонтаж ВАК-системи, ВХО дефекту м`яких тканин, дебридмент, видалення некротизованої кістки; 02.09.2022 ВХО дефекту м`яких тканин, лаваж, аутодермопластика, демонтаж АЗФ, постановка дистракційного кільцевого апарату зовнішньої фіксації, проведення кісткового транспорту, остеотомія великогомілкової кістки, тимпанопластика 1 типу ліворуч.

Наслідками травми стали: консолідований перелом кісток лівої гомілки з вкороченням лівої нижньої кінцівки на 6 см, порушення функції опори та ходи помірного ступеня, змішана приглухуватість II ст. ліворуч, хронічна сенсоневральна приглухуватість I ст. праворуч.

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу з 11 грудня 2023 року було встановлено II групу інвалідності, поранення пов`язане із захистом Батьківщини, строком до 01 січня 2025 року.

26 лютого 2025 року рішенням КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (КДВ № 1) № 151/25/386/Р, на підставі оцінювання повсякденного функціонування, позивача було переведено з II на III групу інвалідності на період завершення реабілітаційних заходів.

Не погодившись із рішенням ЕКОПФО від 26.02.2025 щодо присвоєння III групи інвалідності, 05 березня 2025 року позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи.

21 липня 2025 року експертною командою ЦОФСО, за результатами аналізу медико-експертної справи позивача та з урахуванням результатів стаціонарного обстеження на базі ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» у період з 23.04.2025 по 29.04.2025, було встановлено, що анатомо-функціональні порушення відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності, травма пов`язана із захистом Батьківщини, строком на 2 роки з 01.01.2025 по 01.01.2027.

ЦОФСО дійшов висновку, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені в діагнозі позивача, а також ступінь обмеження його життєдіяльності відповідають критеріям III групи інвалідності. Враховуючи викладене, експертна команда ЦОФСО прийняла рішення про залишення без змін рішення експертної комісії, що оскаржувалося позивачем.

Результати розгляду скарги оформлені протоколом розгляду скарги від 21.07.2025 № ОР-70; рішенням експертної команди ЦОФСО від 21.07.2025 № ОР-70; витягом із рішення експертної команди ЦОФСО від 21.07.2025 № ОР-70, та були направлені позивачу поштою, отримання яких останнім не заперечується.

Позивач, не погоджуючись із встановленням III групи інвалідності та вважаючи, що його стан здоров`я відповідає критеріям II групи інвалідності, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся до суду із цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

За ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року, дію якого пролонговано по теперішній час.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 року №576/2023, визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 року №1207 та 08.11.2024 року №1276, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

19.12.2024 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ), яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 року (окрім деяких пунктів).

Відповідно п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX установлено наступне:

- особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

- документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

- рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

- особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

У разі якщо особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа відповідно до умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, не проходила такий повторний огляд у медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року.

Пункт 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338) (у редакції від 01.01.2025 року), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Положення №1338) та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Порядок №1338).

Абзац 8 п.3 постанови №1338 визначає, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Згідно п.п.2 п.8 Положення №1338 закріплено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Відповідно до п.10 Порядку №1338 рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Відповідно до п. 47 Порядку №1338 повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пунктом 51 Порядку №1338 передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу:

здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що оцінювання здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Як вище встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.02.2025 №151/25/386/Р, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності замість ІІ групи на період звершення реабілітаційних заходів, приймалося очно, в закладі охорони здоров`я (п.13 Витягу №№151/25/386/В).

Не погодившись із таким рішенням, 05 березня 2025 року позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи.

З метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності для подальшого прийняття експертного рішення, Центром оцінювання функціонального стану особи у період з 23.04.2025 по 29.04.2025 було проведено повне медичне обстеження позивача під час його перебування у стаціонарі відділення.

Відповідно до виписки №1817 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, у період з 23.04.2025 по 29.04.2025, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі із діагнозом:

«Основний діагноз: S82.3 травма МВТ (16.08.2022) відкритий багатоуламковий перелом Дистальних метаепіфізів лівих великогомілкової та мологомілкової кіток з дефектом кісткової тканини, обширна наскізнв рана дистального відділу лівої гомілки з дефектом мяких тканин. Сліпі рани латеральної поверхні лівої ліктьової ділянки, правого плеча, та правої сидниці.

Акубаротравма. Гострий лівобічний перфоративний отит. Лікований оперативно (17.08.2022) ПХО ран лівої гомілки, АЗФ, (26.08.2022) ВХО дефекту мяких тканин передньомедіальної та задньолатеральної поверхні лівої гомілки, дебридмент, видалення девіталізованої кістки, накладання ВАК системи, (29.08.2022) демонтаж ВАК системи, ВХО дефекту мяких тканин задньо-медіальної та передньої поверхні лівої гомілки, дебрідмент, видалення некротизованої кістки, (2.09.2022) ВХО дефекту мяких тканин задньомедіальної та передньої поверхні лівої гомілки, дебрідмент, лаваж, аутодермопластика (27.09 2022) демонтаж АЗФ, постановка - дистракційного кільцевого апарату зовнішньої фіксації, проведення кісткового транспорту (29.09.2022) перемонтаж АЗФ, остеотомія великогомілкової кістки. (23.03.2023) демонтаж АЗФ (7.04.2023) тимпанопластика І типу ліворуч, у вигляді консолідованого перелому кісток лівої гомілки, з вкорочення лівої нижньої кінцівки на 6 см, фіброзний анкілоз лівого гомілкоступневого - суглобу під кутом 100 гр, зміцнілих післяопераційних рубців лівої верхньої кінцівки, правого плеча, лівої гомілки з наявеістю сторонній тіл лівої гомілки. Порушення функції опори та ходи помірного ступеню.

Стан після МВТ (16.08.2022) перфорації барабанної перетинки, импанопластики (7.04.2023).

Змішана приглуховатисть ІІ ст ліворуч. Хронічна сесерононевральна приглуховатість праворуч І ст.

Супутній діагноз викривлення носової перетинки.»

Згідно рекомендацій, які містяться у вказаній виписці №1817, ОСОБА_1 рекомендовано нагляд ортопеда травматолога, сурдолог (аудіометрія), ортопедичне взуття, санаторно-курортне лікування, ФФЛ, септопластика в плановому порядку. Також зазначено, що позивач оглянутий в клініці інституту лікарсько-консультативною комісією та що його документи будуть розглянуті Центром оцінювання функціонального стану здоров`я за чергою, результат буде надіслано на пошту (електронно або адресно).

За результатами проведеного аналізу медикоекспертної справи позивача, 21.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО та з урахуванням медичних результатів під час стаціонарного обстеження на базі відповідача ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» було встановлено, що анатомо-функціональні порушення відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, терміном на 2 роки, з 01.01.2025 по 01.01.2027. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, відповідають критеріям для визначення ІІІ групи інвалідності, травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, терміном на 2 роки, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, аналізуючи вищевказані обставини справи, суд доходить висновку, що спірне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21 липня 2025 року було прийнято на підставі медичного огляду стану здоров`я позивача та документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження.

За таких обставин, суд вважає необхідним зауважити, що не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та/або Центру оцінювання функціонального стану особи з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Суд вправі перевірити законність висновків медичного органу лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку/рішення.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, а за протилежних умов нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, у зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно частини п`ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець