Рішення № 137617944, 23.06.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/993/26

Провадження № 2/542/689/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (надалі також позивач, ТОВ «Стар файненс груп») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року у розмірі 21366 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 53) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 54).

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 18 січня 2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 39499-01/2026 в електронній формі шляхом його підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору, перерахувавши 18 січня 2026 року грошові кошти на картковий рахунок відповідача. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка у загальному розмірі становить 21366 грн 00 коп., що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу 9000 грн 00 коп., суми заборгованості за відсотками 6966 грн 00 коп., суми заборгованості за комісією 900 грн 00 коп. та суми заборгованості за штрафними санкціями 4500 грн 00 коп.

З огляду на викладене, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 59), у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 7).

Також, у заяві, наданій до суду 26 травня 2026 року, представник позивача просив судові засідання проводити за його відсутності та на підставі наявних у справі доказів заяву позивача про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі, щодо проведення заочного розгляду не заперечував (а.с. 56).

Відповідач у судове засідання не з`явився про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, відзиву на позов не надавав.

Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53).

Судова повістка на 23 червня 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 21 травня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 28 травня 2026 року «адресат відсутній» (а.с. 61-64).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 21 травня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 21 травня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 18 січня 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 відповідно до заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту, поданої в електронному вигляді, та яка містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 32-34), укладений договір про надання кредиту № 39499-01/2026 (надалі також договір) (а.с. 16-22).

Відповідно до пункту 1.1. договору товариство надає клієнту споживчий кредит в розмірі 9000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі - комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1.2. договору зокрема зазначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 18.01.2026. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 17.05.2026.

Відповідно до пункту 1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 900.00 грн (що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Згідно з пунктом 1.5. договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

Пунктом 1.6. договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5472-76хх-хххх-9780 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором.

Договір про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 22).

У такий же спосіб підписано графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання кредиту № 39499-01/2026 (а.с. 22-зі звороту-23) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 36-38).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Підписавши 18 січня 2026 року договір про надання кредиту № 39499-01/2026, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію.

ТОВ «Стар Файненс Груп»свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 9000 грн 00 коп., шляхом зарахування 18 січня 2026 року грошових коштів на картку, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 982078630, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426_260424144218 від 24.04.2026 (а.с. 39) та квитанцією про зарахування № 982078630 від 18 січня 2026 року (а.с. 35).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Стар Файненс Груп» склала 21366 грн 00 коп., що складається із суми заборгованості за тілом 9000 грн 00 коп., суми заборгованості за відсотками 6966 грн 00 коп., суми заборгованості за комісією 900 грн 00 коп. та суми заборгованості за штрафними санкціями 4500 грн 00 коп.

ТОВ «Стар Файненс Груп»направлено відповідачу повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу) про погашення заборгованості у сумі 21366 грн 00 коп. Надано термін для добровільного виконання відповідачем зобов`язання (а.с. 31).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 21366 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що 18 січня 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту № 39499-01/2026, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 9000 грн 00 коп. строком на 120 днів, із 18 січня 2026 року по 17 травня 2026 року (включно), зі сплатою відсотків 0,90% в день на залишок заборгованості та комісії за видачу кредиту в сумі 900 грн 00 коп.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426_260424144218 від 24.04.2026 про перерахування суми кредиту (а.с. 39) та квитанції про зарахування № 982078630 від 18 січня 2026 року (а.с. 35), грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року у розмірі 9000 грн 00 коп., не сплатив заборгованість за відсотками у розмірі 6966 грн 00 коп. та заборгованість за комісією за видачу кредиту в розмірі 900 грн 00 коп.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 у добровільному порядку грошові кошти ТОВ «Стар Файненс Груп» не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту, суд зазначає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року у розмірі тіла кредита - 9000 грн 00 коп., відсотків - 6966 грн 00 коп. та заборгованості за комісією за видачу кредиту - 900 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інші платежі за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у сумі 4500 грн 00 коп. за договором про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року, задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 8).

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 78,94% з розрахунку:16866 грн 00 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 21366 грн 00 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 78,94% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2101 грн 70 коп. із розрахунку: 2662 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 78,94% (відсоток задоволених позовних вимог).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 6000 грн 00 коп., що підтверджується актом надання послуг № 39499-01/2026 на підтвердження фату надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року (а.с. 11), детальним опис робіт (наданих послуг) виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Стар Файненс Груп» щодо стягнення кредитної заборгованості (підстава: договір про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026 та додаткової угоди до нього), а саме: усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 год 250 грн 00 коп., письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 год 500 грн 00 коп., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Стар Файненс Груп» - 1 год 1500 грн 00 коп., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач 2 год 3000 грн 00 коп., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год 750 грн 00коп. Усього: 6000 грн 00 коп. (а.с. 15), договором № 44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року (а.с. 24-26), додатковою угодою № 39499-01/2026 до договору № 44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, датованою 24 квітня 2026 року (а.с. 27),свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 від 29 липня 2024 року адвоката Горобей Р.Г. (а.с. 41), посвідченням адвоката Горобей Р.Г. № 154 від 26.07.2024 (а.с. 42).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 6000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 3157 грн 60 коп., із розрахунку: 4000 грн 00 коп. (сума зменшеної правової допомоги) х 78,94% (відсоток задоволений позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ) суму заборгованості за договором про надання кредиту № 39499-01/2026 від 18 січня 2026 року у загальному розмірі 16866 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень), що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9000 грн 00 коп. (дев`ять тисяч гривень), суми заборгованості за відсотками у розмірі 6966 грн 00 коп. (шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень) та суми заборгованості за комісією у розмірі 900 грн 00 коп. (дев`ятсот гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 грн 70 коп. (дві тисячі сто одна гривня сімдесят копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3157 грн 60 коп. (три тисячі сто п`ятдесят сім гривень шістдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп», код ЄДРПОУ 44022416, вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ, 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва