Ухвала суду № 137617678, 22.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2820/26

провадження №: 2/398/3197/26

УХВАЛА

про витребування доказів

"22" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 463,00 грн та судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2025 року між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 6533252 на суму 5 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були перераховані на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу. Згідно з розрахунком позивача, сума заборгованості становить 19 463,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3 646,50 грн заборгованості за відсотками; 862,50 грн суми комісії за надання кредиту; 9 954,00 грн неустойки.

Відповідач ОСОБА_1 04 червня 2026 року подав до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що не пам`ятає факту укладення кредитного договору № 6533252 від 09.09.2025 року та отримання кредитних коштів за ним. Він наголошує, що позивач зобов`язаний довести належними та допустимими доказами факт укладення договору саме ним, отримання ним одноразового ідентифікатора, а також факт перерахування коштів на банківський рахунок, який йому належить. Крім того, відповідач зазначає, що він з 2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації в лавах Збройних Сил України по теперішній час. Посилаючись на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач наголошує, що нарахування йому процентів за користування кредитом та штрафних санкцій (неустойки) за договором, укладеним під час проходження ним служби, суперечить вимогам закону. Також відповідач заперечує проти стягнення комісії у розмірі 862,50 грн, оскільки позивач не довів її правомірність, порядок розрахунку та відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування. Додатково відповідач просив розглядати справу за його відсутності.

Під час дослідження доданих до відзиву доказів судом встановлено наявність суперечностей. Так, у твердженнях відзиву відповідач зазначає про проходження військової служби станом на момент укладення кредитного договору 09.09.2025 та на час розгляду справи. Водночас у копії наданого ним військового квитка міститься запис про виключення 15 березня 2025 року ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи виявлені розбіжності між твердженнями відповідача та наданими ним письмовими доказами, з метою перевірки обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи (зокрема, щодо наявності чи відсутності у відповідача статусу військовослужбовця у період з 09.09.2025 року по теперішній час, від чого безпосередньо залежить правомірність нарахування процентів та неустойки), суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих сумнівів щодо добросовісного виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків щодо доказування.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати з військової частини НОМЕР_1 актуальну інформацію щодо періодів проходження відповідачем військової служби.

Керуючись ст. 43, 81, 84, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Витребувати з військової частини НОМЕР_1 інформацію та належним чином засвідчені копії документів, а саме:

- Інформацію про періоди проходження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) військової служби у військовій частині НОМЕР_1 або інших підрозділах Збройних Сил України.

- Інформацію про точні дати призову (зарахування до списків особового складу) та дати звільнення з військової служби (виключення зі списків особового складу) вказаної особи.

- Довідку про проходження військової служби станом на поточну дату або інші передбачені законодавством документи, які підтверджують періоди проходження військової служби ОСОБА_1 .

Встановити строк для виконання ухвали та надання доказів суду до 1 серпня 2026 року.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відкласти судове засідання у справі на 6 серпня 2026 року на 11 годину 00 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Орловський