Ухвала суду № 137617489, 22.06.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Кропивницький район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/1403/26

УХВАЛА

22.06.2026 рокум. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Розглянувши подану позовну заяву, дійшов до висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом поданого позову є вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

Отже, поданий позов з його предметом є позовом майнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом чч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлений на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3328 грн.

Подана позовна заява містить вимоги майнового характеру, про що суд вище зазначав. Позивачкою у змісті позову визначено його ціну у сумі 126624,50 грн.

Отже, позивачкою не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору в розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 1331,20 грн (рахунок для сплати судового збору: UA178999980313131206000011525, код: 37983323, одержувач: ГУК у Кіровоградській області, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

ОСОБА_1 разом із позовом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. У ньому зазначає, що є непрацездатною особою, самотньою матір`ю, яка виховує малолітню дитину, з якою майже постійно перебуває на стаціонарному лікуванні. Відтак, коштів на оплату судового збору не має. Правову допомогу отримує безоплатно.

Вищезазначене на думку позивачки є підставою для звільнення її від сплати судового збору.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

ОСОБА_1 разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору надано інформацію про свій дохід за 2025 рік. За цією інформацією її дохід у 2025 році становив 80000 грн. 5 відсотків від цієї суми становить 4000 грн, тобто не перевищує суму 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Крім цього, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10 грудня 2025 року за період з липня по жовтень 2025 року позивачка отримала дохід у сумі 5750 грн.

Також позивачкою не надано фактичних даних, що свідчать про те, що інший з батьків її дитини ухиляється від сплати аліментів.

Будь-які документи про наявність у позивачки іншого спеціального статусу, що є підставою для розстрочення або відстрочення сплати судового збору чи звільнення від нього, матеріали справи також не містять.

Дійсно предметом цього позову є захист сімейних прав. Однак наявність цього предмета позову не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Розстрочення, відстрочення або звільнення від сплати судового збору за наявності визначених підстав є правом, а не обов`язком суду.

Зміст клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, саме такі вимоги, а не вимоги про розстрочення чи відстрочення від сплати судового збору, додані до заяви документи, зважаючи на розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову, а також характер позовних вимог, суд не бачить підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання цього позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення ОСОБА_1 недоліків, шляхом подання супровідним листом через канцелярію суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням документа, що підтверджує сплату судового збору у вищевказаному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі виконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, її позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання. Інакше заява вважатиметься неподаною і повернеться.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. М. Баранський