Ухвала суду № 137617466, 22.06.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 383/834/26

№пр. 6/384/5/2026

22 червня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого документа, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа. Заяву обгрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 384/234/18 від 18.09.2018 р., про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 57636093 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 19.03.2019 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

На підставі викладеного, просить замінити стягувача у виконавчому листі №384/234/18 від 18.09.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 384/234/18 від 18.09.2018, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у 10-денний строк з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності сторін та заявника на підставі наявних матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У відповідності до п.9 ч.1 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Судом встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця Вільшанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Діордієва Ростислава Станіславовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 19 березня 2019 року у виконавчому провадженні №57636093, виконавчий лист №384/234/18, виданий 18 вересня 2018 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 48042,15 грн (а.с.13).

Із матеріалів справи вбачається, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Клієнт) та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (Фактор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, відповідно до умов якого Клієнт відступає належні йому Права вимоги, а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (а.с.7-9).

Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов`язань №9 до договору №8-22-08/2025 від 22.08.2025, право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 статті 15 Закону визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З цього випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви в цій частині та заміни стягувача.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого документа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Разом з цим, у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX - визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого документа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Судом встановлено, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу на підставі виконавчого листа №384/234/18 від 18.09.2018 та станом на теперішній час оригінал виконавчого документа на адресу стягувача не надходив.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції»).

У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог і в цій частині, оскільки доказів щодо повного виконання вищезазначеного рішення суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст. 442 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) його правонаступником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАПІТАЛРЕСУРС» (ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі №384/234/18 від 18 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 48042 грн. 15 коп.

Видати дублікат виконавчого листа по справі №384/234/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Сорокіна