Ухвала суду № 137617378, 23.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №348/1361/26

Номер провадження 2/348/1446/26

23 червня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Кушнірчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК Єврокредит» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача подав клопотання, у якому вказує, щовідповідач ОСОБА_1 станом на сьогоднішній день перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Пунктом 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. А тому враховуючи наведене, просить зупинити провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника товариства.

Представник відповідача подав заяву, згідно якої просив провести розгляд поданого клопотання за відсутності відповідача та його представника.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Нормою п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, який продовжений та є чинним дотепер.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/947/22 ухвалою від 04 червня 2025 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, адже вважає, що задля розвитку судової практики необхідно відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24).

У цій справі колегія суддів здійснила аналіз таких нормативно-правових актів: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), Закон України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).

Врахувавши взаємозв`язок норм права, колегія суддів дійшла висновку, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку з цим з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. У цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті. Це не позбавляє суд права оцінювати ці дії з точки зору добросовісності учасника процесу.

Колегія суддів також зазначила, що згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 389-VIII командир військової частини наділений повноваженнями видавати довідку за формою № 5, передбачену Інструкцією, про проходження військовослужбовцем військової служби у ЗСУ. А факт дії введеного Указом воєнного стану та пов`язаного з ним особливого періоду вказує на те, що у цей період ця довідка є достатнім, допустимим та належним доказом перебування цього військовослужбовця у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан. Водночас ця довідка за формою № 5 не може бути єдиним можливим відповідним доказом підтвердження факту перебування відповідного військовослужбовця у складі ЗСУ, переведених на воєнний стан.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 сформовано єдину правозастосовчу практику щодо застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справах, в яких сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та в п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

На обґрунтування заяви про зупинення провадження представником відповідача до матеріалів справи долучено копію довідки за формою 5, виданої військовою частиною НОМЕР_1 про перебування на військовій службі та копію довідки за №173/1544 від 21.05.2026про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 20.06.2025, про що свідчить довідка (форма 5) від 21.05.2026 за № 171/2110, видана капітану ОСОБА_1 . Відповідно до довідки за №173/1544 від 21.05.2026про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, капітан ОСОБА_1 дійсно в період з 22.06.2025 по 23.06.2025, з 27.06.2025 по 28.06.2025, з 03.07.2025 по 04.07.2025, з 09.07.2025 по 10.07.2025, з 15.07.2025 по 16.07.2025, з 19.07.2025 по 20.07.2025, з 23.07.2025 по 24.07.2025, з 27.07.2025 по 28.07.2025, з 30.07.2025 по 31.07.2025, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 07.08.2025 по 08.08.2025, з 10.08.2025 по 11.08.2025, з 13.08.2025 по 14.08.2025, з 16.08.2025 по 17.08.2025, з 19.08.2025 по 20.08.2025, з 22.08.2025 по 23.08.2025, з 25.08.2025 по 26.08.2025, з 28.08.2025 по 29.08.2025, з 01.09.2025 рп 02.09.2025, з 05.09.2025 по 06.09.2025, з 09.09.2025 пп 10.09.2025, з 12.09.2025 по 13.09.2025, з 15.09.2025 по 16.09.2025, з 18.09.2025 по 19.09.2025, з 21.09.2025 по 22.09.2025, з 24.09.2025 по 25.09.2025, з 27.09.2025 по 27.09.2025, з 07.10.2025 по 13.10.2025, з 16.10.2025 по 16.10.2025, з 18.10.2025 по 18.10.2025, з 22.10.2025 по 24.10.2025, з 28.10.2025 по 30.10.2025, з 01.11.2025 по 03.11.2025, з 07.11.2025 по 09.11.2025, з 13.11.2025 по 18.11.2025, з 28.11.2025 по 30.11.2025, з 20.12.2025 по 20.12.2025, з 22.12.2025 по 26.12.2025, з 28.12.2025 по 03.01.2026, з 07.01.2026 по 09.01.2026, з 16.01.2026 по 18.01.2026, з 22.01.2026 по 24.01.2026, з 28.01.2026 по 30.01.2026, з 01.02.2026 по 03.02.2026, з 07.02.2026 по 09.02.2026, з 16.02.2026 по 18.02.2026, з 22.02.2026 по 24.02.2026, з 28.02.2026 по 02.03.2026, з 09.03.2026 по 10.03.2026, з 13.03.2026 по 15.03.2026, з 17.03.2026 по 17.03.2026, з 20.03.2026 по 20.03.2026, з 22.03.2026 по 24.03.2026, з 29.03.2026 по 31.03.2026, з 03.04.2026 по 04.04.2026, з 08.04.2026 по 10.04.2026, з 13.04.2026 по 18.04.2026, з 27.04.2026 по 28.04.2026, з 30.04.2026 по 02.05.2026, з 06.05.2026 по 08.05.2026, з 12.05.2026 по 13.05.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Чугуївському районі, Вовчанській міській територіальній громаді; Донецькій області, Покровському районі, Покровській міській територіальній громаді; Дніпропетровській області, Синельниківському районі, Новопавлівській сільській територіальній громад.

Таким чином, судом встановлено перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України, який відповідно до наказу командира військової частини залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій, тому клопотання представника відповідача слід задовольнити та провадження у справі зупинити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд також зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України,

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача в складі Збройних Сил України.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити про це суд невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу про зупинення провадження у справі може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст ухвали складено 23.06.2026.