Ухвала суду № 137617262, 22.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11591/26

Провадження № 1-кс/344/4628/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091010001083 від 19.06.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча, за погодженням з прокурором, звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 12026091010001083, відомості про яке внесеного 19.06.2026, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, та повторно вчинив нові умисні корисливі злочин при наступних обставинах.

Зазначено, що 19.06.2026 року о 16 год 37 хв ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину «Рукавичка», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Набережна, 6А, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТзОВ «ЛЬВІВ ХОЛОД», код ЄДРПОУ 01553681. Перебуваючи у магазині, ОСОБА_4 на виставкових стелажах побачив товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, перебуваючи у торговому залі вказаного супермаркету ОСОБА_4 реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 14366, затвердженим Законом України від 14.01.2026 року № 4757-ІХ з 05 год 30 хв з 03 лютого 2026 року (строком на 90 діб), таємно викрав із полиць виставкового стелажу наступні товарно-матеріальні цінності:

- Шампунь «Густе та міцне Pantene», ємністю 400 мл., в кількості 1 шт., вартістю 116,52 грн без ПДВ

- Шампунь «Проти лупи 2 в 1 Clas Clean» ,ємністю 400 мл, в кількості 1 шт, в кількості 1 шт, вартістю140, 27 грн без ПДВ

Після чого, ОСОБА_4 із викраденим майном попрямував до виходу із приміщення магазину, не оплативши вартість викраденого товару, однак був помічений працівниками магазину ОСОБА_6 , яка очікувала ОСОБА_4 за межами касової зони, у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 в той час переглядала камери відеоспостереження, та побачила, як ОСОБА_4 , кладе товар до кишень своїх штанів.

Вказується на те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадене майно, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, штовхнув заступника керівника магазину ОСОБА_6 , та вибіг з приміщення магазину.

В подальшому, ОСОБА_4 з відкрито викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ «ЛЬВІВ ХОЛОД» майнову шкоду в сумі 256,79 гривень без ПДВ.

Після чого, оператор відеозапису ОСОБА_7 вибігла з приміщення магазину за ОСОБА_4 , наздогнавши схопила за рукав, однак переймаючись, що останній може спричинити тілесні ушкодження відпустила, та ОСОБА_4 побіг у невідомому напрямку.

Матеріалами клопотання зазначається, що 19.06.206 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 за чинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

20 червня 2026 року ОСОБА_4 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просить врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, визнає свою вину, кається у скоєному, цілком визнає наслідки від вчиненого кримінального правопорушеня. Просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засоюу контролю.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кіровоград, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 українець, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше неодноразово судимий, востаннє: 08.06.2023 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 69 ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 року 6 місяців.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допитів свідків, протоколом огляду відеозапису, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відносяться до тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Прокуром наведено навність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного:

можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може намагатись уникнути покарання;

можливість підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні зумовлюється тим, що підозрюваному відоме їх місце роботи, тому він шляхом вмовляння, залякування може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду;

можливість підозрюваного ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення, враховуючи те, що підозрюваний вчиняє крадіжки не одноразово.

Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він підозрюється, наведених ризиків слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Враховуючи вищенаведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обрання іншого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».

Розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 34 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 113 152 (сто тринадцять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 17 серпня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу у розмірі 34 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 113 152 (сто тринадцять тисяч сто п`ятдесят дві) гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;

2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись за межі населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування зі свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 22.06.2026 року.