Ухвала суду № 137616817, 23.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/6850/25

Провадження № 6/175/281/26

УХВАЛА

"23" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі №175/6850/25 (провадження №6/175/281/26) за заявою представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває заява представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду (№6/175/281/26) у цивільній справі №175/6850/25 (2/1575/1575/25).

Ухвалою суду від 22.05.2026 року прийнято до провадження заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду. Судове засідання призначено на 04.06.2026 о 14 год. 30 хвил., яке відкладено на 11.06.2026.

19 червня 2026 року від ОСОБА_1 в систему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Білоусової О.М. у провадженні №6/175/281/26 (№175/6850/25) за заявою представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду, яка зареєстрована судом 22.06.2026 року.

Заява обґрунтована, що у судді упереджене ставлення, а саме 11.06.2026 проводилось судове засідання у справі №175/6850/25 в режимі відеоконференції. Під час засідання суддя Білоусова О.М. оголосила перерву для вирішення питання про відвід. Безпосередньо після цього: помічниця судді вимкнула камеру і мікрофон відеоконференцзв`язку - система ЄСІТС зафіксувала чорний екран тривалістю близько 40 хвилин. Сокур Л.М. - представник Асоціації «Олімпік-2» (третя особа у справі) - вийшла з зали за суддею у інші приміщення. Приблизно через 40 хвилин суддя Білоусова О.М., помічниця та Сокур повернулись разом. Вказує, що перебування учасника справи у позапроцесуальному приміщенні разом із суддею під час засідання є позапроцесуальним спілкуванням судді з учасником справи, що є однією із підстав, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Також зазначає, що Технологічний документ «Внесення дат слухання» датований 17.06.2026, проте згідно з карткою руху документа, до ЄСІТС позивача ОСОБА_1 та інших учасників справи він доставлений лише 19.06.2026 о 02:07 - через 2 доби після ймовірного створення. Заява адвоката Стрюк С.В. (представника відповідача) про участь у засіданні 23.06.2026 в режимі відеоконференції надійшла до суду 18.06.2026 о 08:55, тобто Стрюк С.В. мала отримати інформацію про дату засідання ще 17.06.2026 - у день створення документа - безпосередньо від суду, поза офіційним каналом ЄСІТС.

Серед іншого підставами є такі, які ОСОБА_1 заявляв у заяві про відвід судді Білоусової О.М. від 08 червня 2026 року, яка зареєстрована судом 09.06.2026 року.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі №175/6850/25 (провадження №6/175/281/26) за заявою представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду, передано до канцелярії суду для визначення в порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Білоусової О.М. у цивільній справі №175/6850/25 (провадження №6/175/281/26) за заявою представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду - відмовлено.

Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заява про відвід судді складена заявником та надійшла до суду через систему «Електронний суд» 19.06.2026 року, (20.06.2026 та 21.06.2026 - вихідні дні) та зареєстрована судом 22.06.2026 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, яке призначено на 23.06.2026 року о 15:00 год.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Аналізуючи обґрунтованість заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивного погляду суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Разом з тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч.4 ст. 39 ЦПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, за загальним правилом, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості потрібно довести наявність суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Так, під час розгляду справи № 175/6850/25 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б», третя особа: Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, заявником подавалася заява про відвід судді з частини підстав, зазначених в цій заяві. Заява була передана до канцелярії суду для визначення в порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України судді для вирішення питання про відвід.

Інші доводи заяви пов`язані з незгодою з процесуальними рішеннями судді.

До того ж, суд зазначає, що відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Вищою радою правосуддя 17 серпня 2021 року, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі Державної судової адміністрації України. ЄСІТС працює на базі основного та резервного (резервних) центрів обробки даних.

Організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС здійснює ДСА України, яка несе відповідальність за їх належне функціонування та забезпечення захисту інформації.

У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях: адміністратор ЄСІТС - визначене ДСА України державне підприємство, що належить до сфери її управління;

Технічним адміністратором підсистем ЄСІТС відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 10.11.2023 № 523 визначено Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.

Таким чином є небунтованими сумніви заявника, щодо упередженого ставлення судді, у зв`язку з непогодженням функціонуванням системи ЄСІТС.

Щодо доводів заявника про обставини, зазначені ним щодо судового засідання 11.06.2026, суд зазначає про їх необгрунтованість, безпідставність та надуманість.

Частиною 2 ст. 435 ЦПК України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, зазначаючи, що рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, дана заява є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід подана позивачем 19.06.2026 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, яке призначено на 23.06.2026 року о 15:00 год., питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Таким чином, відсутність підтверджуючих доказів на предмет доводів, викладених в заяві про відвід головуючого судді Білоусової О.М. та співставлення їх з встановленими обставинами, з урахуванням висновку якого дійшов суддя Білоусової О.М. в ухвалі про необґрунтованість заявленого йому відводу, поза розумним сумнівом, дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Білоусової О.М. у цивільній справі №175/6850/25 (провадження №6/175/281/26) за заявою представника Об`єднання співвласників багатоквартиного будинку «Олімпік-2Б» - Бондаревої В.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Асоціація «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Білоусова