Рішення № 137616519, 15.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/655/26

номер провадження 2/531/729/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря судових засідань Нагорної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» через свого представника звернулось з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір № 8611784 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, у свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 41381,74 гривень. 25.11.2025р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір відступлення права вимоги, за яким позивач набув права первісного кредитора за кредитним договором № 8611784. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 8611784, а також понесені судові витрати .

Позиції учасників судового провадження.

У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві суду не надав.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, просить справу розглядати за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його реєстрації, судова повістка повернулась до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.04.2026 провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.67).

Ухвалою суду від 05.05.2026 розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.79).

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносини.

Судом встановлено, що 24.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 8611784 на суму 10000,00 грн, на строк 345 днів, комісія за надання кредиту 2500,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 14% кожного наступного розрахункового періоду. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування, нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичну залишку за кредитом (а.с. 12-18).

На на виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» 24.05.2025 року перерахувало на користь відповідача кредитні кошти в сумі 10000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення 154304681 від 24.05.2025(з.б. а.с. 31).

Із відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ТОВ «Мілоан» нараховував відповідачу комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту, штрафи (а.с. 22).

25.11.2025р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу №ДО-20251125, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Мілоан» право вимоги за кредитним договором № 8611784 від 24.05.2025 (а.с.32-42).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025 року, загальна сума заборгованості за договором № 8611784 від 24.05.2025 становить 29000,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума основного боргу за кредитним договором, 14000,00 грн сума комісій, 5000,00 грн сума штрафних санкцій (зворот а.с.42).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі електронній.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а використання одноразового ідентифікатора є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.

Договір, укладений між Відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінка суду.

Із встановлених обставин вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування. Приймаючи умови договору, відповідач також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Як убачається з матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення боргу за кредитним договором в установлені строки, ТОВ «ФК «Сіті колект» отримало право вимоги за договором факторингу, тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості, яка утворилась за тілом кредиту, є довденою та підлягає задоволенню.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 гривень штрафних санкцій суд зазначає таке.

Відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що стягненні штрафних санкцій в розмірі 5000,00 гривень слід відмовити, оскільки нарахування та стягнення штрафних санкцій за невиконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Щодо стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пунктами 1.5.1 та 1.5.2 договору № 8611784 від 24.05.2025 встановлена комісія пов`язана з наданням кредиту в розмірі 2500,00 грн та з обслуговуванням кредитної заборгованості ща ставкою 14 відсотків від суми кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею та обслуговуванням кредиту, суд дійшов висновку, що положення пунктів 1.5.1 та 1.5.2 договору № 8611784 від 24.05.2025, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, первісним кредитором без належних нате правових підстав нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 14000,00 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК«Сіті колект» про стягнення заборгованості за комісією, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 8611784 від 24.05.2025 суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10000,00 гривень -основний борг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гр., суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року, заявка про надання правової допомоги № 27, прайс лист, витяг акту № 27 на суму 12000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с. 59-63).

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Крім того, позивачем надано докази на підтвердження витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, вартість наданих послуг складає 381,74 гривні грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 643,38 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» заборгованість за кредитним договором № 8611784 від 24.052025 в розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» судовий збір у розмірі 643,38 гривень (шістсот сорок три гривні 38 коп) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, а також витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 381,74 гривні (триста вісімдесят одна гривня 74 коп).

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30А, приміщення 321.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення буде складено 16.06.2026.

Суддя Л.С. Фисун