Постанова № 137616517, 18.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/974/26

номер провадження 3/531/193/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу поліції № 3 (м. Карлівка) Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

21 квітня 2026 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Позиції учасників справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив що з протоколом ознайомлений, від надання письмових пояснень відмовився (а.с. 1).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, зокрема, шляхом направлення рекомендованих повідомлень з судовими повістка за місцем проживання, які повернулись до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.11-12, 15-16, 21-22), причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення не подавав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась.

Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріали адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення (а.с. 1);

-рапортом чергового ВП № 3 про надходження повідомлення зі служби 102 стосовно домашнього насильства (а.с. 2).

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2026 (а.с.3);

-письмовим поясненнями ОСОБА_1 , у яких він повідомляє, що 21.04.2026 року о 18:00 за адресою спільного проживання із своєю співмешканкою вчинив сварку, в ході якої виражався нецензурною лайкою, вину визнає (а.с.4);

-письмовим поясненнями ОСОБА_2 , у яких вон повідомляє, що 21.04.2026 о 18:00 ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння пояав вчиняти сварку. поводив себе агресивно та виражався на її адресу нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічну шкоду (а.с.5);

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої визначений середній рівень оцінки ризиків, терміновий заборонний припис не виносився (а.с.6).

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, суд уважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин відповідно до ст.34, 35 КУпАП не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих провину обставин, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (Реквізити для зарахування коштів додержавного бюджету: отримувач-ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП), рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету-22030106).

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун