Рішення № 137616373, 22.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1920/26

Провадження № 2/524/2719/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

06.03.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №512992-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 року, що становить 19810 грн. та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000 грн., суми прострочених платежів по процентах 7910 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України 3500 грн., суми прострочених платежів за комісією 1400 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 06.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір №512992-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 7000 грн. Плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач умови Кредитного договору не виконав, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув.

Станом 07.01.2026 заборгованість відповідача за Договором №512992-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 року становить 19810 грн. та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000 грн., суми прострочених платежів по процентах 7910 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України 3500 грн., суми прострочених платежів за комісією 1400 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором.

Ухвалою судді від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 06.03.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика»і ОСОБА_1 був укладений Договір №512992-КС-002 про надання кредиту (далі - Договір). /а.с.17-26/

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), про що зазначено у самому договорі після реквізитів сторін.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За п.2.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 7000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк кредиту: 16 тижнів. (п.2.3 Договору) Процента ставка: в день 1%, фіксована. (п.2.4 Договору) Комісія за видачу Кредиту: 1400 грн. (п.2.5 Договору) Строк дії Договору: до 26.06.2025 року. (п.2.8 Договору)

ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку ОСОБА_1 за період з 06.03.2025 по 11.03.2025 та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів директора ТОВ «ПРОФІТГІД». /а.с.41,84-85/

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ч.2 ст.625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом 03.02.2026 року заборгованість відповідача за Договором становить 19810 грн. та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000 грн., суми прострочених платежів по процентах 7910 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України 3500 грн., суми прострочених платежів за комісією 1400 грн. /а.с.10-12/

Щодо нарахування позивачем відсотків за ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, позивачем у період дії Договору з 21.03.2025 по 09.05.2025 нараховувались відповідачу відсотки за ст.625 ЦК України. Крім цього, паралельно відбувалось нарахування і відсотків за користування кредитом.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст.1048 ЦК України.

В постанові від 18.03.2020, справа №902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст.625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків по ст.625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань одночасно з відсотками за користування кредитом, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст.625 ЦК України в сумі 3500 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором в розмірі 16310 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000 грн., суми прострочених платежів по процентах 7910 грн. та суми прострочених платежів за комісією 1400 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При звернені до суду ТОВ «Бізнес Позика» було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають задоволенню на 82,33%, то розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, що підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 2191,95 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265,280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №512992-КС-002 про надання кредиту від 06.03.2025 року в розмірі 16310 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 7910,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією 1400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2191,95 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова