Ухвала суду № 137616125, 23.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14570/24

Провадження №1-кс/369/1692/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

заявника (обвинуваченого) ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, за провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111410000015 від 16.06.2024 року,

В С Т А Н О В И В:

До провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, за провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111410000015 від 16.06.2024 року.

Дана заява мотивована тим, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. А саме, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 не дослідила в повній мірі заявлені обвинуваченим клопотання щодо огляду речових доказів у кримінальному провадженні № 12024111410000015 від 16.06.2024 року, чим вчинила дії, що позбавляють обвинуваченого права на захист, порушують рівність сторін та диспозитивність судового процесу. Більше того, на запитання обвинуваченого, щодо упередженості до нього, суддя відповіла, «як я, можу, ще відноситься до громадянина ворожої держави».

Крім того, ОСОБА_3 у судовому засіданні доповнив своє клопотання посилаючись на те, що всупереч норм КПК України та чинного законодавства суддя ОСОБА_7 продовжувала розгляд справи під час якого розглянула клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не забезпечивши особистої участі обвинуваченого у розгляді такого клопотання. В супереч заперечень останнього проводила судовий розгляд в режимі відеоконференції. А також, обвинуваченому не було забезпечено вручення процесуальних рішень суду з доступним та зрозумілим для нього перекладом.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заву підтримали та просили суд її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував просив суд відмовити в задоволенні заяви.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 про дату розгляду заяви повідомлялася належним чином.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали заяви щодо заявленого відводу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.75 та ст.76 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об`єктивності судді лише в зв`язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді обвинувачений вказує, що суддя ОСОБА_7 є упередженою, оскільки не дослідила в повній мірі заявлені обвинуваченим клопотання щодо огляду речових доказів, продовжувала розгляд справи під час якого розглянула клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не забезпечивши особистої участі обвинуваченого у розгляді такого клопотання. В супереч заперечень останнього проводила судовий розгляд в режимі відеоконференції. А також, обвинуваченому не було забезпечено вручення процесуальних рішень суду з доступним та зрозумілим для нього перекладом, чим вчинила дії, що позбавляють обвинуваченого права на захист, порушують рівність сторін та диспозитивність судового процесу. Однак, на підтвердження вище значених доводів заявником не надано суду будь-яких доказів та більше зводиться до незгоди заявника з процесуальним рішенням суду щодо продовження строків запобіжного заходу застосованого щодо останнього.

У зв`язку з чим, на переконання суду, наведені заявником (обвинуваченим) аргументи не є підставою для відводу судді ОСОБА_7 в розумінні приписів ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що положення КПК України передбачають порядок перевірки законності процесуальних дій судді і прийнятих ним процесуальних рішень, а також порядок їх оскарження у передбачених законодавством випадках. До компетенції судді суду першої інстанції під час розгляду заяви про відвід судді не відноситься вирішення питання щодо законності процесуальних дій і процесуальних рішень іншого судді тієї ж судової інстанції.

З доводів заяви ОСОБА_3 не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді ОСОБА_7 .

Таким чином, підстави заявленого судді відводу зводяться до незгоди обвинуваченого з процесуальними діями судді щодо організації судового розгляду.

Вказані заявником доводи свідчать про його незгоду з прийнятими цим суддею процесуальним рішенням, проте не містять будь-яких відомостей про наявність певної особистої заінтересованості судді, її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, що не є відповідно до ст. 75 КПК України, підставою для відводу судді.

А посилання ОСОБА_3 про вислів судді ОСОБА_7 в його сторону - «як я, можу, ще відноситься до громадянина ворожої держави», не заслуговують на увагу суду, позаяк не підтверджені заявником жодним чином.

Даних, які б свідчили, що відповідні процесуальні дії здійснювались суддею ОСОБА_7 саме тому, що остання відчувала упереджене ставлення до тих чи інших учасників кримінального провадження, суду не надано.

Твердження заявника про упередженість судді об`єктивно не підтверджуються, а містять лише суб`єктивну, власну оцінку обвинуваченого діям судді ОСОБА_7 .

Крім того, призначення та проведення судових засідань, оцінка доказів, долучення доказів, вирішення клопотань в ході судового розгляду є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі порушення цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи заявника не є підставами для відводу судді в розумінні ст.75 та ст.76 КПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді ОСОБА_7 , не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75-76, 80-81 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_7 у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, за провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111410000015 від 16.06.2024 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - ОСОБА_8