Рішення № 137615944, 23.06.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/209/26

Номер провадження: 2/365/371/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Щербань В.С. через систему «Електронний суд» звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року у розмірі 25257,13 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 5871,73 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 12535,40 гривень, заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України 6850,00 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.05.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1554-4614.

Для підписання Кредитного договору № 1554-4614 від 19.05.2025 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов Кредитного договору відповідач для задоволення особистих потреб отримав кредит на наступних умовах: сума кредиту 2500,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період 18 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту.

Кредитодавець виконав всі взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання, в результаті чого, станом на 15.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року становить 25257,13 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 5871,73 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 12535,40 гривень, заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України 6850,00 гривень.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача Резуєв Є.В. направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений у визначений законом спосіб, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялися за місцем його реєстрації також відповідач викликаний до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не направив.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою та має право на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання кредитів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до виданої ліцензії, відтак не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (11 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а.с. 103-110 виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а.с. 111 свідоцтво про реєстрацію фінансової установи).

19.05.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1554-4614 продукту «MiniKasa». Договір укладений за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складають єдиний договір. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4542 (а.с. 12-22 - Договір, а.с. 23-31 - Правила відкриття кредитної лінії, а.с. 33-70 Паспорт споживчого кредиту).

Пунктом 2.2 зазначеного Договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач отримав кредит на таких умовах: сума кредиту 2500,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період 18 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту.

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є складовою Кредитного договору, загальна вартість кредиту складає 10873,08 гривень, з яких: сума кредиту - 2500,00 гривень, проценти за користування кредитом 7922,50 гривень, комісія за надання кредиту 375,00 гривень (а.с. 31 (зворот)-32).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зв`язку з цим, акцептуючи пропозицію ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі приєднався до Правил відкриття кредитної лінії, визнав та погодився на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Підписання договору про відкриття кредитної лінії свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

21.05.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1554-4614, відповідно до умов якої відповідачу було надано додаткові кошти у кредит у сумі 700,00 гривень (а.с.92-95).

23.05.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1554-4614, відповідно до умов якої відповідачу було надано додаткові кошти у кредит у сумі 2500,00 гривень (а.с.80-87).

25.05.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1554-4614, відповідно до умов якої відповідачу було надано додаткові кошти у кредит у сумі 800,00 гривень (а.с.76-79).

27.05.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 1554-4614, відповідно до умов якої відповідачу було надано додаткові кошти у кредит у сумі 4100,00 гривень (а.с.88-91).

На виконання умов Кредитного договору № 1554-4614, 19.05.2025 позивачем за допомогою системи «LiqPay» було здійснено видачу кредитних коштів ОСОБА_1 на картку позичальника № НОМЕР_1 , а саме: 19.05.2026 року в сумі 2500,00 гривень, 21.05.2026 року в сумі 700,00 гривень, 23.05.2026 року в сумі 2500,00 гривень, 25.05.2026 року в сумі 800,00 гривень, 27.05.2026 року в сумі 4100,00 гривень (а.с. 71-75, 96 - підтвердження).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року сума загальної заборгованості відповідача станом на 15.01.2026 року становить 25257,13 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 5871,73 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 12535,40 гривень, заборгованість за процентами річними на підставі ст. 625 ЦК України 6850,00 гривень (а.с. 97-100 розрахунок заборгованості).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог до суду не подав, розрахунок заборгованості не оспорює, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року в загальному розмірі 18407,13 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 5871,73 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 12535,40 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 6850,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах сторонами вже погоджено плату за користування кредитом у вигляді процентів, які нараховуються за умовами договору, що свідчить про наявність у кредитодавця компенсації за користування грошовими коштами.

За таких обставин додаткове стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України за той самий період призводило б до подвійного покладення на відповідача обов`язку сплачувати плату за користування грошовими коштами та відповідальності за одне і те саме порушення, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Суд враховує, що зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню.

Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 6850,00 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року в загальному розмірі 18407,13 гривень, з саме: заборгованість за кредитом 5871,73 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 12535,40 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 120 платіжна інструкція).

Згідно з приписами ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позову (72,8789 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, у розмірі 1940,33 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1554-4614 від 19.05.2025 року в розмірі 18407 (вісімнадцять тисяч чотириста сім) гривень 13 коп., з яких: заборгованість за кредитом 5871 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 73 коп., заборгованість за нарахованими процентами 12535 (дванадцять тисяч пятсот тридцять п`ять) гривень 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1940 (одна тисяча дев`ятсот сорок) гривень 33 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.В. Хижний