Ухвала суду № 137615275, 23.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3840/25

провадження № 2-п/0285/13/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.

розглянув у відкритому судовому засідання заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

02 жовтня 2025 року Звягельським міськрайонним судом Житомирської області було ухвалено заочне рішення у справі №285/3840/25 за вищезазначеним позовом. Зазначеним рішенням позовні вимоги позивача було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №960510104 від 21.05.2023 р. у розмірі 63 550,04 грн. а також вирішено питання про стягнення судових витрат.

Відповідач 10.06.2026 року звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заявник посилаючись на те, що оскільки він не був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, а також на те, що рішення ухвалено без належної перевірки всіх обставин справи, просить суд заяву задовольнити.

Крім того, просить суд поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

В судове засідання відповідач не з`явився, в заяві просить суд розгляд проводити без його участі.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про слухання справи у його відсутності, просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви, в зв`язку з чим суд проводить розгляд заяви з врахуванням положень ч. 1 ст. 287 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Встановлено, що повний текст рішення було виготовлено 02 жовтня 2025 року та цього ж дня рекомендованим листом було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 , але в зв`язку з відсутністю адресата, було повернуто на адресу суду, про що зроблено відповідну відмітку на поштовому конверті 23.10.2025 р. (а.с.143, 149, 150).

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем копію заочного рішення було отримано 23 жовтня 2025 року, в зв`язку з чим строк подачі заяви ним пропущено.

Крім того, відповідач звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення в ній зазначив дізнався про існування (вказати дату фактичного отримання судового рішення або дату коли стало відомо про рішення), при цьому коли і яким чином отримав рішення в заяві не вказує.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 16.01.2026 року на адресу суду через Електронний суд надійшла заява від адвоката Лібіка Г. І., якій згідно ордеру від 15.01.2026 р., представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , про ознайомлення з матеріалами даної справи (а.с.154-156).

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Відповідно до висновків, які викладені у п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 №756/11081/20 (14-25цс24), у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд з цієї причини залишає таку заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що відповідач пропустив строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення та відсутність поважних причин, які б давали підстави для його поновлення, суд приходить до висновку про відмову в поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, та в зв`язку з цим залишає її без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 284-288 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі №285/3840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення .

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий