Ухвала суду № 137615046, 23.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6947/26

1-і/296/208/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2026 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026060640000407 від 26.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Корольовському районному суді м. Житомира перебуває кримінальне провадження № 12026060640000407 від 26.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України.

12 червня 2026 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.04.2026 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 25.06.2026.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, оскільки з метою запобігання наявних ризиків неможливо застосувати до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Наразі ризики, які враховувались судом при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати. Прокурор зауважив, що установленим на даний час ризикам неможливо запобігти шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони, не передбачають повну ізоляцію обвинуваченого від оточення і засобів зв`язку, а також здійснення постійного контролю за його діями і пересуванням, не зможуть гарантувати невчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Захисник обвинуваченого звернувся до суду із клопотанням про зміну відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, допомагає сестрі, які має неповнолітніх дітей, в утриманні останніх. Ризики, на які посилається прокурор, нічим не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав клопотання захисника.

Суд, розглянувши вказані вище клопотання та заслухавши думки учасників процесу, доходить наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних засобів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, обвинувачений може вживати заходів для ухилення від суду. Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який неодноразово самовільно залишав місце проходження військової служби, а також раніше судимий, що свідчить про підвищений ризик його переховування від суду.

Ризик знищення, приховування або спотворення речових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за умисні майнові злочини, обізнаний із значенням доказів у кримінальному провадженні та, перебуваючи на волі, може вчинити дії, спрямовані на їх приховування, знищення чи спотворення.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 було затримано безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення потерпілим та свідками, особи яких йому відомі. За таких обставин існує реальна можливість здійснення на них незаконного впливу з метою зміни показань або ухилення від участі у судовому розгляді.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних майнових злочинів, передбачених ст.ст. 185, 187 КК України, а також за ч. 5 ст. 407 КК України. Незважаючи на попереднє притягнення до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив та знову обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, що свідчить про ризик продовження протиправної поведінки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що встановлені ризики продовжують існувати, не втратили своєї актуальності та не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Тому продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Беручи до уваги викладене вище, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 183, 331 ч.3, 369, 392, 395 ч.2 п.2, 615 ч.9 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередню - у вигляді тримання під вартою, продовживши термін тримання на 60 діб, до 21 серпня 2025 року (включно) з правом внесення застави в розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника застави та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.»

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Житомира без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби - паспорт України для виїзду за кордон;

- не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; та потерпілим ОСОБА_9 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Строк дії ухвали до 21 серпня 2026 року включно.

Головуючий суддя ОСОБА_1