Рішення № 137613957, 22.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Справа №607/9274/26 Провадження №2-а/607/288/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Царук І.М.,

за участю: секретаря судового засідання Захарка Р.Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції Дубової М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №607/9274/26 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній обставини порушення ОСОБА_1 вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху не відповідають дійсним обставинам справи. На обґрунтування таких вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 14.04.2026 о 15 год. 20 хв. транспортний засіб марки та моделі «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку за адресою: м. Тернопіль, вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5, з порушенням вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху, згідно з якими стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). Водночас, просить врахувати, що 14.04.2026 о 15 год. 20 хв. він здійснив стоянку транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на краю тротуару по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі з урахуванням того, що для руху пішоходів у даному випадку залишалося більше ніж два метри, що відповідає вимогам пункту 15.10. в) Правил дорожнього руху та виключає порушення ним у даному випадку вимог правил стоянки, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. За наведеного, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026, залишено без руху.

11.05.2026 на виконання вимог ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.05.2026 ОСОБА_1 усунув недоліки раніше поданої ним позовної заяви.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, визначено відповідачу строк для подання відзиву, роз`яснено особливості розгляду цієї категорії справ та призначено судове засідання у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 21.05.2026.

21.05.2026 судовий розгляд вказаної адміністративної справи було відкладено на 22.06.2026 з метою недопущення порушення права відповідача на подання відзиву у даній справі у встановлений судом строк.

27.05.2026 представником відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дубовою М.А. засобами поштового зв`язку до суду подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому викладені заперечення щодо позовних вимог та прохання відмовити у їх задоволенні, з посиланням на те, що 14.04.2026 о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернопіль, тобто з порушенням вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим інспектором з паркування було винесено постанову серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказана постанова, на думку представника відповідача, є законною та обґрунтованою, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується фотоматеріалами із фіксацією автомобіля «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 , стоянку якого здійснено з порушенням вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху. Враховуючи викладене, представник відповідача позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому просить у їх задоволенні відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги поданого ним адміністративного позову підтримав з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції Дубова М.А. позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві та просила у позові ОСОБА_1 відмовити. Вважає, що з долучених до відзиву фотоматеріалів вбачається, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі, тобто з порушенням вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлено, що 15.04.2026 головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Берестецькою Т.Р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з даною постановою ОСОБА_1 ставиться у провину здійснення стоянки транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі, чим порушено вимоги пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить її скасувати. Перевіряючи вказані доводи представника позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, притягненню особи до адміністративної відповідальності обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена чинним законодавством.

При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та достатніми доказами, що не викликають сумніву.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №259 від 15.03.2023 «Про уповноваження працівників управління муніципальної інспекції на виконання функцій інспекторів з паркування та втрату чинності рішення» працівників управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради наділено повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як встановлено судом під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ним вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху, що полягає у здійсненні позивачем стоянки транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі.

Відповідно до вимог пункту 15.10. б) Правил дорожнього руху стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як видно, позивачем у даній справі не заперечується факт здійснення ним 14.04.2026 о 15 год. 20 хв. стоянки транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на краю тротуару по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі.

Разом з тим, позивач як в позовній заяві, так і в судовому засіданні ствердив, що стоянку транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 на краю тротуару він здійснив з урахуванням того, що для руху пішоходів у даному випадку на тротуарі залишалося більше ніж два метри, що відповідає вимогам пункту 15.10. в) Правил дорожнього руху.

Так, відповідно до положень пункту 15.10. в) Правил дорожнього руху стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Згідно з пунктом 15.6 Правил дорожнього руху стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.05.2018 у справі №750/3679/17 зазначив, що аналіз положень пункту 15.10 у взаємодії з пунктом 15.6 Правил дорожнього руху України дає підстави для висновку, що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках: а) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці; б) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Отже, приписи підпункту «б» пункту 15.10. Правил дорожнього руху визначають, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). Разом з тим, за правилами підпункту «в» пункту 15.10 цих Правил стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Таким чином, хоча за загальним правилом стоянка забороняється на тротуарах крім визначених для цього місць, законодавець допускає можливість стоянки легкових автомобілів на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.

Тобто, підпункт «в» пункту 15.10 Правил дорожнього руху слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом «б» пункту 15.10 Правил дорожнього руху, аналогічно, як і при застосуванні табличок 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43.

Досліджуючи обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та підлягають встановленню у даному адміністративному провадженні, суд враховує надані представником відповідача разом із відзивом фотоматеріали із фіксацією на них легкового автомобіля марки та моделі «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 , який розташований на краю тротуару по вул. Кардинала Йосипа Сліпого, 5 в м. Тернополі та не створює будь-яких перешкод для руху пішоходів по вказаному тротуару. При цьому представником відповідача не надано суду жодних належних і допустимих доказів, зокрема результатів відповідних замірів чи інших доказів, які б свідчили про те, що внаслідок такого розміщення транспортного засобу «Toyota Sequoia», номерний знак НОМЕР_1 для руху пішоходів залишалася ширина проходу менше двох метрів, у зв`язку з чим суд вважає доведеним, що стоянка даного транспортного засобу на краю тротуару була здійснена позивачем з дотриманням вимог підпункту «в» пункту 15.10. Правил дорожнього руху.

Таким чином, твердження позивача ОСОБА_1 про відсутність в його діях, за викладених в оскаржуваній постанові обставин, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, представником відповідача спростовані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Отже, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом в ході судового розгляду обставини в своїй сукупності вказують на незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026, що має наслідком її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а постанова головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Берестецької Т.Р. про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026 - скасуванню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України чудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 665,60 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №1.633795775.1 від 24.04.2026. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції.

Разом з тим, суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою комісії банківської установи при перерахуванні судового збору, а також поштових витрат, оскільки такі витрати не належать до судових витрат, що підлягають відшкодуванню відповідно до зазначених вище положень КАС України, а тому не можуть бути покладені на відповідача за результатами розгляду вказаної адміністративної справи.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026 задовольнити.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Берестецької Т.Р. про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), серії ТЕ №00222929 від 15.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути з Тернопільської міської ради в особі Управління муніципальної інспекції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» №1.633795775.1 від 24.04.2026.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Тернопільська міська рада в особі Управління муніципальної інспекції, місцезнаходження: м. Тернопіль Тернопільської області, вул. Євгена Коновальця, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34334305.

Головуючий суддяІ. М. Царук